18 березня 2014 рокусправа № 2а/0470/13193/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.
суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу командира військової частини НОМЕР_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до командира військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України про визнання незаконними дій командира військової частини та стягнення грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі, -
У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просила визнати дії відповідача щодо невиплати грошової компенсації за неотримане речове майно - протиправними; стягнути з відповідача грошову компенсацію на неотримане речове майно у сумі 6875,97 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено: стягнуто з військової частини НОМЕР_1 компенсацію за неотримане речове майно у сумі 6875,97 грн.
Не погодившись з постановою суду, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження по справі. Посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що позивачем було пропущено строк звернення до суду, встановлений КАС України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційних скарг та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходила службу у військовій частині НОМЕР_1 з 28 грудня 1992 року по 29 лютого 2012 року, де і знаходилася на грошовому та продовольчому забезпеченні (а.с.10-13).
29 лютого 2012 року Наказом № 45 командира військової частини НОМЕР_2 прапорщика ОСОБА_1 , начальника групи секретного документального забезпечення, було звільнено Наказом Командувача сухопутних військ Збройних Сил України від 20.01.2012 року № 7пм з військової служби у відставку за пунктом «б» (за станом здоров'я), частини 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» вважати, що справи та посаду здав. З 29 лютого 2012 року виключити зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення і направити для зарахування на військовий облік до Красногвардійсько-Кіровського ОРВК м. Дніпропетровська.
Як видно з матеріалів справи, на звернення ОСОБА_1 , командиром військової частини НОМЕР_1 надано відповідь від 21 травня 2012 року № 47/51/143, згідно якого, ОСОБА_1 , відмовлено у виплаті компенсації у зв'язку з відсутністю коштів для здійснення відповідних виплат. (а.с.17)
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що позивач має право на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно у відповідності до вимог Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час» від 28.10.2004 року № 1444.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вiд 20 грудня 1991 року дійсно було встановлено, що військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Однак, Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 № 1459/3 дію частини 2 статті 9 Закону України «Про соцiальний i правовий захист вiйськовослужбовцiв та членiв їх сiмей» було призупинено в частині одержання військовослужбовцями грошової компенсації замість речового майна (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців).
Дія ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» була призупинена з 11.03.2000 р. З цього ж часу було припинено фінансування Збройних Сил України на виплату грошової компенсації замість речового майна.
Тобто, з моменту набрання чинності Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів», позивач втратив право на отримання грошової компенсації замість речового майна у зв'язку із зупиненням дії норми закону, що його встановлювала.
Закон України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» не скасовано та не визнано неконституційним у встановленому законом порядку.
Законом України від 03 листопада 2006 року №328-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» статтю 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладено в новій редакції, а також доповнено статтею 9-1 (у редакції, чинній до 01 січня 2008 року), якою було передбачено, зокрема, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.
При цьому положення частини другої статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» регулюють порядок виплати компенсації замість речового майна військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, і не поширюються на військовослужбовців, звільнених з військової служби.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що на момент виникнення спірних правовідносин Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не передбачав права звернення для отримання грошової компенсації замість речового майна для військовослужбовців, звільнених у запас або відставку.
Посилання суду першої інстанцій на постанову Кабінету Міністрів України «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час» від 28.10.2004 року № 1444 є безпідставними, оскільки нею визначено порядок та розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців, а не поновлено право позивача на отримання грошової компенсації замість неодержаного речового майна, що було призупинено Законом України «Про деякі заходи, щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 року.
З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивач має право на виплату йому грошової компенсації за речове майно.
Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, 205, 207 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року - скасувати та прийняти нову постанову.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до командира військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України про визнання незаконними дій командира військової частини та стягнення грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Дадим
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко