18 березня 2014 рокусправа № 2а/0470/13575/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.
за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Місія-1»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Місія-1» до Інспекції архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Місія -1» звернулося до суду із адміністративним позовом до Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудування № 158-Ю від 23.10.2012 р. в сумі 11180 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 рокуу задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій просив постанову окружного суду скасувати та прийняте нове рішення яким задовольнити позовні вимоги позивача. В обґрунтування вимог посилався на не повне з'ясування обставин справи, що призвело до порушень у застосуванні норм матеріального права.
В судове засідання апеляційної інстанції з'явився представник позивача, просив апеляційну скаргу задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції. Відповідач про місце й час судового засідання повідомлений належним чином, у судове засідання не з'явився, про причин неявки суду не повідомив, заперечень на апеляційну скаргу не подавав.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05.10.2012 року на підставі наказу Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Дніпропетровській області № 49 ОД від 20.03.2012 р. та вимоги прокуратури Дніпропетровської області від 21.09.2012 р. № 07/1/1-1760 вих.12, тимчасово виконуючим обов'язки начальника інспекції видано направлення на проведення позапланової перевірки № 1748/12.
11.10.2012 р. посадові особи Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Дніпропетровській області прибули для проведення позапланової перевірки на об'єкт будівництва «Торгівельно - розважальний центр «Приозерний» розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Боброва, 1. Проте, допущенні до проведення перевірки не були, у зв'язку з чим у присутності головного державного інспектора Дніпропетровського відділу контролю та державного нагляду Товпашко Р.М., адміністратора ТЦ «Приозерний» Заболотної Г.С., начальника охорони ТЦ «Приозерний» Борисевича Б.Я. було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. На підставі вказаного протоколу та акту про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, в.о. начальника інспекції ДАБК у Дніпропетровській області Ратич Н.М. було винесено постанову №158-Ю від 23 жовтня 2012 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Згідно із ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 11 Порядку № 553, посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів.
Відповідно до п.9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Пунктом 14 Порядку передбачено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки складається відповідний акт.
Викладене дає підстави вважати правомірною відмову суду першої інстанції в задоволенні позову. Аналіз норм чинного законодавства та зібрані судом докази є цілком обґрунтованими, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду про правомірність дій відповідача, незважаючи на доводи позивача про відсутність повноважень у осіб присутніх при проведенні перевірки.
Суд вважає, що відсутність керівника або іншої уповноваженої особи позивача на об'єкті контрою не є належними підставами для не допуску посадових осіб інспекції до перевірки, такі дії позивача свідчать лише про не виконання своїх обов'язків та створення перешкод у виконанні обов'язків посадовими особами відповідача. Будь-яких інших підстав для не допуску посадових осіб відповідача до перевірки позивачем не наведено.
Позивач у позові посилається на те, що відповідачем на зазначених документах не проставлено відбиток печатки державної установи, що унеможливлює визначення правомірності складання вказаних документів, а також, що вказані документи не було надано уповноваженій особі позивача.
Судом першої інстанції встановлено, що зі змісту долученої до матеріалів справи копії посадової інструкції начальника охорони вбачається, що серед інших обов'язків начальника охорони передбачено - представляти інтереси ТОВ «Місія-1» в органах державної влади, державного надзору, інспекціях та органах внутрішніх справ. Зазначене, у свою чергу, спростовує доводи позивача про відсутність уповноваженої особи позивача в той час коли прибули інспектора Дніпропетровського відділу контролю та державного нагляду для проведення перевірки.
Пунктом 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальністю у сфері містобудівної діяльності», передбачено, що суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді
штрафу за недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.
Враховуючи вищевикладене та той факт, що позивачем не було допущено посадових осіб інспекції до проведення перевірки, суд доходить висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено факт порушення позивачем вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо допуску посадових осіб на об'єкт будівництва, а тому оскаржувана постанова була винесена правомірно, у межах та у спосіб визначений чинним законодавством, а штраф накладений в межах, передбачених Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що в колегії суддів відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Місія-1» - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту ухвали.
В повному обсязі ухвала складена 21 березня 2014 року.
Головуючий: Д.В. Чепурнов
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова