04 лютого 2014 рокусправа № 804/2535/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.
суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.
за участю секретаря судового засідання: Надточого В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника суб'єкта владних повноважень Новомосковського міськрайонного центру зайнятості Кадевича Сергія Георгійовича про витребування документів та визнання факту перевищення відповідачем службових повноважень, -
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2013 року відмовлено у відкритті провадження ОСОБА_1 до начальника суб'єкта владних повноважень Новомосковського міськрайонного центру зайнятості Кадевича Сергія Георгійовича про витребування документів та визнання факту перевищення відповідачем службових повноважень.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу окружного суду та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його позовні вимоги.
Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з вимогами: 1. Витребувати у Новомосковської міжрайонної прокуратури, яка представляє в обох випадках інтереси відповідача, відомості про вищеназваних документах, які повинні знаходитися в матеріалах кримінальної справи, а саме: а) документа, в якому слідчий досудового слідства своєю рукою зробив запис у справі (цитата): "Приводом для порушення кримінальної справи стала заява директора Новомосковського міськрайонного центру зайнятості Кадевича С.Г., підставою для Порушення кримінальної справи стали матеріали дослідчої перевірки оперуповноваженого Мазана І.Ю."; б) документа, що свідчить про подачу відповідачем в міліцію м. Новомосковська заяви про порушення щодо ОСОБА_1 кримінальної справи по ч.3 ст.358 КК України; в) відмовну постанову слідчого за заявою відповідача про порушення проти ОСОБА_1 кримінальної справи за ч. 3 ст.358 КК України. 2. Визнати в судовому порядку факт перевищення відповідачем службових повноважень.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Разом із тим, відповідно до ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
З позовної заяви вбачається, що правовідносини між сторонами регулюються Кримінальним кодексом України (далі за текстом - КК України).
Як вбачається з позовної заяви і доданих до неї матеріалів, позивач ОСОБА_1 фактично оскаржує та висловлює свою незгоду з діями начальника суб'єкта владних повноважень Новомосковського міськрайонного центру зайнятості Кадевич Сергія Георгійовича щодо подачі особисто заяви у правоохоронні органи про порушення кримінальної справи та ставить перед судом питання щодо визнання в судовому порядку факту перевищення відповідачем службових повноважень, яке передбачено ст. 365 Кримінального кодексу України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Як зазначено в постанові Верховного Суду України від 24 квітня 2012 року в справі № 21-989во10, процесуальні рішення, дії чи бездіяльність осіб, які їх вчиняють, перевіряються за нормами того процесу, в межах якого вони вчиняються.
Крім того, захист прав заявника вимагав би від адміністративного суду перевірити, чи містить його звернення ознаки злочину, дотримання відповідачами приписів, установлених Кримінальним кодексом України. Адміністративний суд не має повноважень на здійснення такої перевірки та на відновлення порушених у рамках кримінального процесу прав заявника.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.106 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно п. 2 ч.4 ст.105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
Проте, як вбачається з ч. 1 прохальної частини адміністративного позову, позивачем в порушення п.4 ч.1 ст.106 КАС України заявлена вимога щодо витребування документів у Новомосковської міжрайонної прокуратури, в той час як у вступній частині позову відповідачем виступає начальник суб'єкта владних повноважень Новомосковського міськрайонного центру зайнятості Кадевич Сергій Георгійович.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що у відкритті провадження у справі необхідно відмовити, оскільки заяву не належить розглядати в Дніпропетровському окружному адміністративному суді та повернути позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами позивачеві.
На виконання частини 6 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суд роз'яснює позивачу, що захист порушених прав йому необхідно вирішувати в порядку кримінального судочинства.
За таких обставин, суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись п. 1 ч.1 ст. 199, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2013 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Дадим
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко