04 березня 2014 рокусправа № 804/2165/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.
суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування наказу, -
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2013 року у задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування наказу - відмовлено у повному обсязі.
Не погодившись з постановою суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.
Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Нікопольською ОДПІ на підставі наказу від 31.01.2013 № 156 «Про проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків (НОМЕР_1)» з 31.01.2013 по 07.02.2013 була проведена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтва про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
За результатами перевірки складено Акт фактичної перевірки від 07.02.2013р. № 0407017/2230/НОМЕР_1.
Під час перевірки були встановлені наступні порушення: п. 1, 2, 6, 9. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР; пп. 2.6 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004 № 637; ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України.
Перевірка проводилася в присутності ФОП ОСОБА_1.
ФОП ОСОБА_1 від підпису акту фактичної перевірки від 07.02.2013 р. № 0407017/2230/НОМЕР_1 відмовилася, про що було складено акт відмови від підпису матеріалів перевірки від 07.02.2013р. № 72/223.
Акт перевірки надіслано ФОП ОСОБА_1 рекомендованим листом поштою та отримано нею 12.02.2013р., що підтверджується поштовою квитанцією від 12.02.2013р..
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, Нікопольська ОДПІ діяла виключно в межах діючого законодавства України та мала всі підстави для прийняття рішення про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 та видання наказу від 31.01.2013 № 156.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачається, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Згідно до пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
У відповідності до пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Так, судом встановлено, що до відділу контролю за проведенням готівкових розрахунків управління податкового контролю від сектору оподаткування самозайнятих осіб надійшла службова записка від 28.01.2013р. № 27/174 про забезпечення виконання вимог наказу ДПС у Дніпропетровській області «Про вжиття заходів щодо виявлення та руйнування схем ухилення від сплати ПДФО» від 07.05.2012 та з введенням в дію наказу Державної податкової служби України «Про затвердження Критеріїв відбору ризикових суб'єктів господарювання» від 19.06.2012 № 524 та надано перелік ризикових суб'єктів господарювання, у яких кількість реєстраторів розрахункових операцій перевищує кількість найманих працівників, для включення до плану проведення фактичних перевірок, за участю фахівців управління оподаткування фізичних осіб. До зазначеного переліку було включено і ФОП ОСОБА_1.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що підставою для видання наказу від 31.01.2013р. № 156 «Про проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків (НОМЕР_1)» стало отримання у встановленому порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин ФОП ОСОБА_1, а саме службової записки від 28.01.2013 № 27/174.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що Нікопольська ОДПІ діяла виключно в межах діючого законодавства України та мала всі підстави для прийняття рішення про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 та видання наказу від 31.01.2013 № 156.
Окрім того, суд першої інстанції вірно вказав на те, що позивач оскаржує акт індивідуальної дії - наказ податкового органу щодо проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 Однак на день розгляду даної справи перевірку ФОП ОСОБА_1 фактично проведено, за її результатами складено акт перевірки від 07.02.2013 № 0407017/2230/НОМЕР_1, та його вручено позивачу. Таким чином, наказ щодо проведення перевірки позивача є реалізованим і вичерпав свою дію.
Вимоги про скасування актів індивідуальної дії можуть стосуватися виключно діючих актів, адже задоволення такого позову має наслідком позбавлення такого акта юридичної сили (здатності до застосування). Акт індивідуальної дії, який вичерпав свою дію, є юридичним фактом, що відбувся в минулому та призвів до виникнення певних правових наслідків.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, проаналізувавши дані обставини справи та правовідносини, що їм відповідають, колегія суддів робить висновок про те, що відповідач мав підстави для прийняття наказу Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС від 31.01.2013 року №156 про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 та дії Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС по призначенню фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 є цілком правомірними.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є цілком необґрунтованими, а тому в їх задоволенні слід відмовити.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.
З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, ст. 205, ст.206, ч.2 ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: Ю.М. Дадим
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко