Справа № 758/16388/13-ц
Категорія 26
24 березня 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Зарицької Ю. Л. ,
при секретарях - Сотніковій І. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 30.10.07 р. між позивачем та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір. Також для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_5 за вказаним кредитним договором було укладено договір іпотеки, згідно з умовами якого відповідачі передали банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, та належить на праві власності в рівних частках відповідачам. 15.04.11 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було укладено договір про переведення боргу за зазначеним кредитним договором, у зв'язку з чим 15.04.11 р. було також укладено договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки. Також позивач зазначив, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 18.12.13 р. справу за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, було задоволено частково, стягнуто солідарно заборгованість, а в частині позовних вимог про стягнення на перемет іпотеки - відмовлено з підстав того, що суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути заборгованість за кредитним договором. Тому позивач і звернувся до суду та просив в рахунок часткового погашення боргу ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 001-2900/756-0302 від 30.10.07 р. в сумі 1593 722,47 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 та належить на праві власності в рівних частках ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва на право власності на житло, виданого Відділом приватизації виконкому Шевченківської районної ради народних депутатів м. Києва від 01.03.1996 року, згідно з розпорядженням (наказом) від 29.02.1996 р. № 13918, зареєстрованого в БТІ м. Києва 05.09.96 р. у реєстровій книзі за № 897 шляхом визнання за ПАТ «Універсал Банк» права власності на вказане нерухоме майно.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених вище. Представник відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причин неявки суду не повідомили.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову з наступних підстав.
30.10.07 р. між ВАТ «Банк Універсал» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір за № 001-2900/756-0302, за умовами якого кредитор зобов'язався надати позичальнику на умовах договору грошові кошти в сумі 187370 швейцарських франків, що еквівалентно дорівнює 811697,15 грн. за курсом НБУ на день укладення договору (а.с.а.с. 6-13).
З даних свідоцтва про шлюб від 14.04.11 р. вбачається, що ОСОБА_5 змінила прізвище на ОСОБА_5 (а.с. 18).
15.04.11 р. між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1, ОСОБА_5 було укладено договір б/н про переведення боргу за вищезазначеним кредитним договором (а.с.а.с. 19-21).
Відповідно до п. 1 договору переведення боргу, сторони визнали, що станом на 15.04.11 р. загальний розмір заборгованості первісного позичальника перед банком за кредитним договором, укладеного між первісним позичальником та банком становить 187370 швейцарських франків.
Відповідно п. 2 договору переведення боргу, сторони погодили, що з дати укладення цього договору за згодою банку первісний позичальник в повному обсязі переводить свій борг (обов'язки) за основним договором на нового позичальника, внаслідок чого новий позичальник замінює первісного позичальника у зобов'язанні, що виникло із зазначеного вище основного договору і приймає на себе всі права та обов'язки первісного позичальника за основним договором.
15.04.11 р. між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду б/н до кредитного договору № 001-2900/756-0302 від 30.10.07 р., відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику на умовах цього договору кошти в сумі 187370 швейцарських франків, а позичальник прийняв та належним чином використав ці грошові кошти за визначеним у цьому договорі цільовим призначенням, а також зобов'язався повернути суму кредиту та сплатити проценти за користування у визначеному договором порядку (а.с.а.с. 22-34).
Відповідно до п. 3.2 зазначеного договору, забезпечення виконання зобов'язань позичальника за договором щодо погашення кредиту, сплати процентів, комісій та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій є іпотека нерухомого майна, а сама: АДРЕСА_1.
30.10.07 р. між ВАТ «Банк Універсальний» та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки за кредитним договором № 001-2900/756-0302 від 30.10.07 р. (а.с.а.с. 38-41).
Відповідно до п. 1.1 договору іпотеки, іпотекодавець передає в іпотеку наступне нерухоме майно - квартиру, що має три кімнати; загальною площею 78,00 кв.м., житловою площею 44,20 кв.м.; що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації виконкому Шевченківської районної ради народних депутатів м. Києва від 01.03.96 р., згідно з розпорядженням (наказом) від 29.02.96 р. № 13918, зареєстрованого в БТІ м. Києва 05.03.96 р. у реєстровій книзі за № 897.
П. 1.2 договору іпотеки визначено, що ринкова вартість предмету іпотеки, згідно звіту незалежного суб'єкта оціночної діяльності, становить 991992 грн.
15.04.11 р. між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 було укладено договір про внесення змін до вищезазначеного договору іпотеки, умовами якого сторони погодили, що у зв'язку з укладенням та підписанням між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 договору про переведення боргу б/н від 15.04.11 р. за кредитним договором, а також у зв'язку з укладенням додаткової угоди до основного договору, що укладені між іпотеко держателем та боржником, внести відповідні зміни до вищевказаного договору (а.с.а.с. 42-45).
Відповідно до п. 2 вказаного договору про внесення змін, розділ 1 «Предмет Договору» договору іпотеки було доповнено п. 1.6 наступного змісту: «1.6 Іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання всіх зобов'язань боржника перед ПАТ «Універсал Банк», що виникли з основного договору, укладеного між іпотеко держателем та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути у майбутньому. Іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання усіх зобов'язань боржника за основним договором. Укладеним між іпотеко держателем та боржником».
Відповідно до висновку про вартість майна, складеного ТОВ «Центр оцінки вартості «ПАРЕТО», що діє на підставі Сертифіката суб'єкта оціночної діяльності № 14164/13 від 18.01.13 р., виданий Фондом державного майна України, на замовлення ПАТ «Універсал Банк», виконало незалежну оцінку майна - квартири загальною площею 77,95 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, зробило висновок, що ринкова вартість об'єкта оцінки становить 831 000 грн. (а.с. 62).
За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотеко держатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотеко держателя залишається без задоволення, іпотеко держатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Разом з тим, ч. 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Пунктом 38 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що у випадку, якщо іпотекодержатель не реалізував способів позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачав би передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов'язання (стаття 37 Закону України «Про іпотеку»), він має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до статті 39 цього Закону, а не з позовом про визнання права власності на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або належного виконання боржником основного зобов'язання iпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог iпотекодержателя.
Статтею 38 Закону України «Про іпотеку» передбачено право iпотекодержателя на продаж предмета іпотека будь-якій особі - покупцеві на підставі рішення суду.
Відповідно п. 6 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Пунктом 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).
Враховуючи те, що кредитне зобов'язання ОСОБА_1 не виконано, звернення стягнення на предмет іпотеки передбачено умовами укладених зобов'язань, позивачем зазначено ринкову вартість іпотечного майна, що не оспорювалась відповідачами у встановленому законом порядку, суд приходить до висновку про задоволення позову та звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення боргу.
На підставі ст. 88 ЦК України, суд вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів судовий збір в розмірі 3441 грн.
На підставі ст.ст. 526, 572, 589, 590, 611, ст.ст. 33, 35, 38, 39 Закону України «Про іпотеку», керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
В рахунок часткового погашення боргу ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 001-2900/756-0302 від 30.10.2007 року в сумі 1593722 грн. 47 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 та належить на праві власності в рівних частках ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації виконкому Шевченківської районної ради народних депутатів м. Києва від 01.03.1996 року, згідно з розпорядженням (наказом) від 29.02.1996 року № 13918, зареєстрованого в Бюро технічної інвентаризації міста Києва 05 березня 1996 року у реєстровій книзі за № 897 шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» права власності на нерухоме майно за ціною 831 000 (вісімсот тридцять одна тисяча) гривень.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2), ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3), ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4) судовий збір в розмірі 3441 (три тисячі чотириста сорок одну) гривню.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Ю. Л. Зарицька