Справа № 646/964/13-ц
Провадження № 2/646/38/2014
25.03.2014 року м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Олізаренко С.М.,
при секретарі - Кочуковій О.П.,
розглянувши цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м.Харкові до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м.Харкові про визнання припиненим договору поруки, -
Позивач ПАТ " Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" (правонаступник ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому просив солідарно стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 6807С91 від 28.09.2007р. в розмірі 13 541 2613,93 грн., а також судовий збір в розмірі 3 441 грн. В обґрунтування позову посилався на те, що відповідно до умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2 770 000 доларів США; строк дії кредиту - до 27.09.2014р., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі Libor 12 m + 8,60 не менше 14,0% річних.
У якості забезпечення відповідачем ОСОБА_1 належного виконання умов кредитного договору між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №6807Р76 від 28.09.2007 року, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов'язалась відповідати перед банком за належне виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору.
У зв'язку з невиконання відповідачами взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного повернення сум отриманого кредиту і процентів за користування кредитними коштами, утворилася заборгованість за кредитним договором, яка на 01.12.2012р. становила: заборгованість за основним боргом - 1 352 979,62 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ дорівнює - 10 814 366,10 грн., нараховані відсотки за користування кредитом - 330 249,14 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ дорівнює - 2 639 681,37 грн., пеня - 87 214,45 грн., всього - 13 541 261,93 грн.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених в позові. Проти зустрічного позову заперечували, посилаючись на дотримання строку звернення з вимогою до поручителя.
Відповідачі в судове засідання, призначене на 25.03.2014р., не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у відповідності до вимог ЦПК України, про причини неявки суду не повідомили.
При цьому відповідач ОСОБА_2 звернулась до ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м.Харкові з зустрічним позовом, який уточнила в ході судового розгляду та в остаточній його редакції просила суд визнати припиненими правовідношення за договором поруки № 6807Р76 від 28.09.2007р., укладеним між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк", ОСОБА_2 та ОСОБА_1
Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні зустрічний позов підтримав, проти задоволення первісного позову заперечував.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані докази, провівши по праві судово-економічні експертизу, допитавши в судовому засіданні експерта, вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, а зустрічний позов - не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до укладеного кредитного договору №6807С91 від 28.09.2007р. ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" надав ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 2 770 000 доларів США; строк дії кредиту до 27.09.2014р., зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі Libor 12 m + 8,60 не менше 14,0% річних. Згідно п.2.1 кредитного договору цільове використання кредиту: для оплати поточних потреб.
Позивачем прийняті на себе зобов'язання за кредитним договором було виконано в повному обсязі, перераховані кредитні кошти в сумі 2 770 000 доларів США на поточний рахунок відповідача ОСОБА_1 №26201000124550, відкритий у банку.
У якості забезпечення відповідачем ОСОБА_1 належного виконання умов кредитного договору між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №6807Р76 від 28.09.2007 року, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов'язалась відповідати перед банком за належне виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору. (а.с.28-31)
Відповідно до п.2.4.1 кредитного договору позичальник зобов'язаний погасити кредит на рахунок, вказаний у п.2.3.1 договору в строк, зазначений у п.2.1 цього договору. Погашення кредиту позичальник повинен здійснювати у валюті кредиту у троки та у сумах, визначених графіком погашення кредиту та договором. Строки, передбачені графіком погашення кредиту за договором є обов'язковими для виконання позичальником.
Відповідно до п.2.5.1 кредитного договору позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі визначеному в п.2.2.1 цього договору, у валюті кредиту. Такі проценти нараховують фактичну суму заборгованості за кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року і підлягають сплаті з 1 по 15 число кожного місяця на рахунок "22089000124550, відкритий у ВАТ "Укрексімбанк".
Як вбачається з наданих позивачем розрахунків, відповідачами не виконані прийняті на себе зобов'язання за кредитним договором, повернення належних до сплати частин кредиту та нарахованих процентів за його користування та комісіям не проводилось. (а.с.49-53)
У зв'язку з невиконанням відповідачами взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного повернення сум отриманого кредиту і процентів за користування кредитними коштами, утворилася заборгованість за кредитним договором, яка на 01.12.2012р. становила: заборгованість за основним боргом - 1 352 979,62 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ дорівнює - 10 814 366,10 грн., нараховані відсотки за користування кредитом - 330 249,14 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ дорівнює - 2 639 681,37 грн., пеня - 87 214,45 грн., всього - 13 541 261,93 грн.
З метою перевірки наданого позивачем розрахунку заборгованості та її розміру за клопотанням представника відповідача по справі була призначена та проведена судово-економічна експертиза, згідно висновку якої від 30.12.2013р. №7279 наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника перед банком станом на 1.12.2012р. (як про те зазначає позивач в позові) відповідає розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту в частині заборгованості за основним боргом - 1 352 979,95 доларів США, заборгованості за процентами - 330 609,95 доларів США; провести дослідження нарахування пені не вдалось можливим за відсутності методики такого розрахунку.
Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_3, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, надала суду усні роз'яснення, що розрахунок, наданий банком, є більш правильним в частині зазначення заборгованості 1 352 979,62 долара США за основним боргом та 330 249,14 доларів США за відсотками, оскільки під час складання висновку вона неумисно помилилася, та на ці помилки їй вказала представник позивача в судовому засіданні, в результаті чого були встановлені причини розбіжностей в розрахунках. Також пояснила, що не мала змоги перевірити правильність нарахування банком пені через відсутність методики такого нарахування.
Клопотань про проведення додаткової експертизи від учасників судового розгляду не надійшло.
Відповідно до ст..10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З метою реалізації принципу змагальності судом неодноразово роз'яснювалось особам, які беруть участь у справі, положення ст..10 ЦПК України, їх права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.
06.03.2014р. за клопотанням представників позивача відповідно до вимог ст.10 ЦПК України, судом оголошувалася перерва для надання сторонами детального розрахунку пені за акту звірки сторонами такого розрахунку.
Після оголошеної перерви представниками позивача був наданий детальний розрахунок пені в сумі 87 214,45 грн., з яким представник відповідача не погодився, разом з тим, свого розрахунку не надав.
Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. (ст.212 ЦПК України).
Враховуючи викладене, а також надані сторонами докази, в тому числі висновок та пояснення експерта, яка погодилася з наданим розрахунком банку, відсутність розрахунку відповідачів, суд вважає доведеною заборгованість відповідачів за кредитним договором станом на 01.12.2012р.: за основним боргом - 1 352 979 доларів США (еквівалент 10 814 366,10), відсотки за користування кредитом - 330 249,14 доларів США (еквівалент 2 639 681,37 грн.), та пеня - 87 214,45 грн.
Згідно п.п.2.4.2 кредитного договору у разі порушення строків погашення кредиту, вказаних у графіку погашення кредиту та договором, процентів та платежів за цим договором, позичальник сплачує банку за кожний день прострочення, включаючи день платежу, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня. Сума пені за пропуск платежів на 01.12.2012 року склала 87 214,45 грн.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Частина 1 статті 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повертати позикодавцеві позику в строк та в порядку, встановлені договором.
Статтями 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк їх виконання.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Крім того, статтями 610, 611 ЦК України передбачено сплату неустойки як правовий наслідок порушення чи неналежного виконання зобов'язань, встановлених укладеним договором.
Відповідно до п.2.2.1 кредитного договору за користування кредитними коштами позичальник сплачує банку проценти.
Статтями 553, 554 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. А у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Стаття 543 ЦК України передбачає, що при наявності солідарного зобов'язання боржників, кредитор має право вимагати виконання як від усіх боржників разом, так і від кожного окремо, причому, як повністю, так і в частині боргу.
Відповідно до п.3.1 договору поруки поручитель зобов'язується перед банком солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання, а також відшкодовувати витрати, що будуть визначатися на момент фактичного задоволення, в тому числі суму кредиту, відсотки, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання основного зобов'язання, інші понесені витрати внаслідок невиконання або несвоєчасне (неповного) виконання основного зобов'язання.
Відповідно до п.3.2 договору поруки у випадку невиконання позичальником основного зобов'язання, передбаченого відповідними положеннями кредитного договору, банк має право вимагати виконання цього зобов'язання у поручителя та/або позичальника, як у солідарних боржників.
Доводи зустрічного позову про визнання правовідносин з поруки припиненими суд відхиляє, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Пунктом 7.4 договору поруки від 28.09.2007р. передбачено, що порука припиняється після повного виконання зобов'язання, що забезпечується нею. (т.1 а.с.30)
Пунктом 2.6.2 кредитного договору від 28.09.2007р. передбачено, що позичальник зобов'язаний здійснити дострокове погашення кредиту або його частини, процентів за користування кредитом, комісій, зборів та інших належних до сплати платежів за договором протягом 10 календарних днів з дня отримання письмової вимоги банку про таке дострокове погашення у випадку, якщо позичальник не виконав будь-яке зобов'язання за цим договором тощо (т.1 а.с.8).
Разом з тим, як вбачається з наданого позивачем розрахунку, після 01.11.2007 позичальник виконував взяті на себе кредитні зобов'язання та здійснював погашення заборгованості, а після 16.05.2011 - частково виконував взяті на себе кредитні зобов'язання та здійснював часткове погашення заборгованості. Кредитні зобов'язанні не виконуються позичальником повністю з січня 2012 року.
Враховуючи вищевикладене, банк скористався своїм правом на пред'явивлення позичальнику вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів та інших належних до сплати платежів, проте позичальник вимоги банку не виконав, погашення не здійснив (а.с.34-37, 41-44 т.1).
Поряд з цим, банк направив на адресу поручителя вимоги про виконання зобов'язань за договором поруки № 6807Р76 від 28.09.2007, проте поручитель вимоги банку не задовольнив, свої зобов'язання за вказаним договором поруки не виконав (а.с.38-40, 45-47 т.1).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем дотримано строк на звернення з вимогою до поручителя, а тому зустрічний позов задоволенню не підлягає.
Доводи представника відповідача про те, що банк зобов'язаний був раніше звернутися з вимогою до поручителя спростовуються умовами кредитного договору від 28.09.2007р., який передбачає право, а не обов'язок банку звернутися з вимогою про дострокове повернення кредиту.
Доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_1 був введений в оману при укладанні кредитного договору від 28.09.2007р., не можуть бути прийняті судом до уваги відповідно до вимог ст.11 ЦПК України, оскільки такі позовні вимоги в даному провадженні не розглядалися.
Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повинно бути солідарно стягнуто суму заборгованості за кредитним договором, яка складається з заборгованості за кредитом, заборгованості по процентам за користування кредитом, та пені в загальній сумі 13 541 261,93 грн.
Крім того, стягненню підлягає сплачена позивачем при зверненні до суду сума судового збору в розмірі 3 441 грн.
На підставі ст.ст.11, 15, 22, 509, 525, 526, 530, 536, 543, 553, 554, 610, 611, 625, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 -215, 224-226 ЦПК України, суд -
Позов Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексфмбанк" в м.Харкові до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексфмбанк" в м.Харкові заборгованість за кредитним договором в сумі 13 541 261 (тринадцять мільйонів п'ятсот сорок одна тисяча двісті шістдесят одна) грн. 93 коп.
В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексфмбанк" в м.Харкові про визнання припиненим договору поруки відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексфмбанк" в м.Харкові судові витрати по сплаті судового збору 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. з кожного.
Рішення може бути оскаржене.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: С.М. Олізаренко