№ пр. 1- кп /645/82/14
№ 645/10921/13-к
02 квітня 2014 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участі прокурора - ОСОБА_3 , потерпілого - ОСОБА_4 , законного представника потерпілого - ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6 , законного представника обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова кримінальну справу відносно
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Феськи Золочівського району Харківської області громадянина України, який має неповну середню освіту, не одружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
та
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Суданка Первомайського району Харківської області, громадянина України, який має неповну середню освіту, навчається в ДПТНЗ «ХВПУБ», не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2
Обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
встановив:
ОСОБА_9 і неповнолітній ОСОБА_7 16.10.2013 р., близько 18 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля буд.№106-А по Салтівському Шосе в м.Харкові, маючи спільний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, підійшли до раніше не знайомого неповнолітнього ОСОБА_4 та запропонували пригостити їх сигаретами, на що потерпілий відповів відмовою. ОСОБА_9 , реалізуючи спільний злочинний намір, запропонував ОСОБА_4 віддати їм гроші або мобільний телефон, що знаходились у нього, на що потерпілий, вважаючи, що обвинувачені бажають відібрати у нього цінні речі, також відповів відмовою. Після цього ОСОБА_9 та неповнолітній ОСОБА_7 стали погрожувати ОСОБА_4 заподіяти йому тілесні ушкодження в разі його відмови виконати їх вимоги. Після цього ОСОБА_4 , сприймаючи погрози обвинувачених як реальні, дістав з кишені штанів належний йому термінал мобільного зв'язку «НТС Desire V» вартістю 1160,00 грн. та попросив у обвинувачених дозволу витягнути з нього сім-карти та картку пам'яті, на що отримав їх дозвіл. Крім того, ОСОБА_7 допоміг потерпілому дістати з телефону одну з сім-карток, залишивши телефон у себе.
Відкрито заволодівши майном потерпілого, ОСОБА_9 та неповнолітній ОСОБА_7 залишили місце скоєння злочину, розпорядившись викраденим майном на свою користь, чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду на суму 1160,00 грн.
В судовому засіданні обвинувачені свою вину визнали частково. При цьому ОСОБА_10 пояснив, що 16.10.2013 року він зустрівся з ОСОБА_11 , з яким випили по пляшці пива і пішли гуляти. Вони побачили на вулиці ОСОБА_4 та ОСОБА_12 , у яких попрохали підкурити їм цигарки, на що отримали відмову. Після цього ОСОБА_9 запитав, що в них є, і ОСОБА_4 відповів, що у них більше нічого немає. ОСОБА_9 сказав, що зараз він його вдарить і знову перепитає, після чого ОСОБА_4 відповів, що має мобільний телефон. ОСОБА_9 зажадав цей телефон і потерпілий дістав телефон та, віддаючи його, попрохав забрати сім-картки. ОСОБА_13 допоміг потерпілому дістати сім-картки і запропонував відпустити хлопців, але ОСОБА_9 забрав телефон, і вони пішли звідти. У скоєному щиро розкаявся.
ОСОБА_7 надав суду аналогічні пояснення, у скоєному також щиро розкаявся.
Окрім частково визнання своєї вини, винність ОСОБА_9 і ОСОБА_7 підтверджується:
-Поясненнями потерпілого ОСОБА_4 , який пояснив суду, що 16.10.2013 року до нього з ОСОБА_12 підійшли ОСОБА_9 та ОСОБА_13 з проханням підкурити цигарку, в чому їм було відмовлено. Потім ОСОБА_9 почав вимагати телефон або гроші у ОСОБА_4 та ОСОБА_12 . Вони відмовились віддати гроші ОСОБА_9 , після чого останній приставив до обличчя ОСОБА_4 кулак і сказав, що може пошукати і знайти у ОСОБА_4 гроші і телефон. ОСОБА_4 розцінив слова ОСОБА_9 як погрозу і тому віддав йому свій телефон. Він (потерпілий) дістав із телефона одну сім-картку, а другу йому допоміг витягти ОСОБА_7 . Телефон залишився в ОСОБА_9 та ОСОБА_7 ;
-Поясненнями свідка ОСОБА_12 , який пояснив суду, що 16.10.2013 року він гуляв з ОСОБА_4 , коли до них підійшли ОСОБА_9 та ОСОБА_13 , які попросили підкурити цигарку, на що ОСОБА_12 та ОСОБА_4 відмовилися. Потім ОСОБА_9 та ОСОБА_13 запитали, чи є в них гроші, і вони відповіли, що немає. Після цього обвинувачені запитали - що в них є взагалі, і вони відповіли, що нічого цінного у них немає. ОСОБА_9 та ОСОБА_13 стали вимагати в них мобільні телефони, при цьому ОСОБА_9 сказав, що поб'є їх, якщо вони не дадуть їм свої телефони, та замахнувся рукою, а ОСОБА_13 казав, що їм буде погано. ОСОБА_4 віддав їм свій телефон. ОСОБА_13 витяг сім-картки з телефону та повернув їх ОСОБА_4 , а телефон передав ОСОБА_9 ;
-Висновком судової товарознавчої експертизи № 270 від 18.10.2013 року, згідно якої ринкова вартість смартфону «НТС Desire V Т328 W» 118.5*62.3*9.32мм становить 1160,00 грн.
-Протоколом огляду предметів від 18.10.2013 року, згідно якого смартфон «НТС Desire V» був добровільно виданий ОСОБА_11 18.10.2013 року.
Приймаючи до уваги пояснення обвинувачених ОСОБА_9 і ОСОБА_7 та оцінюючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про їх винність у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, а саме відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Обставиною, які пом'якшує покарання обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , судом визнається щире каяття, а ОСОБА_7 - ще і вчинення злочину неповнолітнім.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинувачених, судом визнається вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченим в межах кримінального закону, які передбачають відповідальність за скоєне, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинувачених, їх щире каяття, конкретні обставини справи, суд вважає, що їх виправлення можливе без реального відбуття призначеного їм покарання у вигляді позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України, а до ОСОБА_7 і ст.104 КК України, - звільнення від покарання з іспитовим строком.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до положень ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_9 та ОСОБА_7 визнати винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити кожному з них покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
З підстав, передбачених ст.75, 104 КК України, ОСОБА_7 звільнити від відбуття покарання, якщо засуджений ОСОБА_7 протягом іспитового строку - 1 рік 6 місяців не скоїть нового злочину.
З підстав, передбачених ст.75 КК України, ОСОБА_9 звільнити від відбуття покарання, якщо засуджений ОСОБА_9 протягом іспитового строку - 1 рік 6 місяців не скоїть нового злочину.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_9 залишити раніше обраний - особисте зобов'язання.
Речовий доказ - термінал мобільного зв'язку «НТСDesire V», який знаходиться на зберіганні у потерпілого, після набрання вироком законної сили вважати такими, що повернути їх законному власнику.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 діб з дня його проголошення.
Головуючий суддя