Справа № 630/1255/13-ц
01 квітня 2014 року м.Люботин
Люботинський міський суд Харківської області у складі головуючого Зінченка О.В., за участю секретаря судового засідання Медяник А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Люботин цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
встановив:
Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить:
1. поділити спільну сумісну власність, а саме житловий будинок з надвірними будівлями літ. А-1, житловою площею 19,8 кв.м., загальною площею 40,9 кв.м. з надвірними будівлями в АДРЕСА_2, шляхом визначення 1/2 частки за нею та 1/2 частку за померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3.
2. визнати за нею право власності на 1/2 частку житлового будинку літ. А-1, житловою площею 19,8 кв. м., загальною площею 40,9 кв.м. з надвірними будівлями в АДРЕСА_2 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3.
3. визначити частку в спільній сумісній власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 32,4 кв.м., житловою площею 16,3 кв.м. за померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3, як 1/2 частку квартири.
4. визнати за нею право власності на 1/2 частку однокімнатної квартири АДРЕСА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вищевказаний житловий будинок був придбаний позивачем згідно договору купівлі-продажу під час перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, отже будинок є спільною сумісною власністю подружжя. Також після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина у вигляді частки квартири АДРЕСА_1. Враховуючи, що розмір часток у нерухомо майні, яке належить померлому, не визначені, позивач не може реалізувати своє право на спадкування, що підтверджується постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Виходячи з викладеного, позивач звернулась до суду.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явились, представник подав заяву, в якій просив розглядати справу без їх участі.
Відповідач в судові засідання не з'являється, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином. Відповідач повідомляв, що перша неявка пов'язана із виробничою травмою, однак жодних підтверджуючих документів не надав та тричі не з'явився в судове засідання, тому суд, з урахуванням положень ч. 4 ст. 169 ЦПК України, розглядає справу в заочному порядку.
Виходячи з положень ст. 114 ЦПК України, а також враховуючи позицію Пленуму ВССУ, викладену у п. 43 Постанови № 3 від 01.03.2013р., суд розглядає справу щодо обох об'єктів нерухомості в одному провадженні.
Під час розгляду справи судом встановлено наступне.
ОСОБА_3 уклав шлюб з ОСОБА_1, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а.с. 12). Після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_1 присвоєно прізвище «ОСОБА_1».
Згідно договору купівлі-продажу від 10.07.2010р. позивач придбала у гр. ОСОБА_5 житловий будинок АДРЕСА_2.
Згідно п. 7.3 Договору він укладений позивачем за попередньою згодою її чоловіка ОСОБА_3, а придбаний житловий будинок є спільною власністю подружжя.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 08.06.2012р.
Відповідно до ст.ст. 1217, 1218 Цивільного кодексу України спадкоємство здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
За змістом ст.ст. 1268, 1269 ЦК України такими, що прийняли спадщину, вважаються особи, які проживали із спадкодавцем на час її відкриття та не відмовились від спадщини, а також ті особи, які у шестимісячний строк звернулись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Згідно інформації Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області № 196/01-16 від 25.01.2014р. після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, до нотконтори у шестимісячний строк ніхто не звертався, однак його дружина, позивач по справі, є такою, що прийняла спадщину, оскільки була зареєстрована та проживала із спадкодавцем.
Згідно заочного рішення Люботинського міського суду Харківської області від 25.04.2013р., залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 12.06.2013р. ОСОБА_2, який є сином померлого та відповідачем у даній справі, відмовлено в задоволенні позову про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, в зв'язку з чим відповідач є таким, що не прийняв спадщину.
Відповідно до ч. 1 ст. 60, ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Таким чином судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у рівних частинах.
Разом із тим, суд вважає неможливим застосувати положення ст. 70 СК України, постановивши рішення про поділ житлового будинку як спільного майна подружжя, як того просить позивач, оскільки вказані відносини є сімейними, а отже не можуть вирішуватись між подружжям, один з якого є померлим. Натомість у даній справі предметом розгляду є спадкові правовідносини.
Виходячи з викладеного, вирішуючи позов в частині житлового будинку, суд вважає за необхідне визначити, що частки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є рівними, а також визнати за позивачем право власності на 1/2 частину житлового будинку в порядку спадкування після смерті чоловіка.
Вирішуючи питання щодо спадкування квартири АДРЕСА_1, суд виходить з наступного.
Згідно довідки КП Харківське міське БТІ № 1903631 від 18.11.2013р. квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2.
Згідно ч. 2 ст. 372 Цивільного кодексу України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Судом встановлено, що частки співвласників не визначені, а тому вони є рівними. Враховуючи, що позивач є єдиною, хто прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3, суд вважає її вимоги щодо визнання права власності на 1/2 частину вказаної квартири обґрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 88, 208, 209, 213-215, 223-226, 233 294, 296 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити частково.
Визначити частки житлового будинку АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, по 1/2.
Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1) право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_2, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2
Визначити частки квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, по 1/2.
Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1) право власності на 1/2 частину житлового будинку квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2
В задоволенні позовних вимог про поділ житлового будинку відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 500 грн..
На заочне рішення відповідачем протягом 10 днів, з моменту отримання копії рішення, до Люботинського міського суду Харківської області може бути подана письмова заява про його перегляд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Люботинський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.В. Зінченко