Справа №436/125/14ц
Провадження №2/436/399/14
31 березня 2014 року м. Луганськ
Кам'янобрідський районний суд м. Луганська у складі:
головуючого - судді ТЕМНІКОВОЇ А.О.,
при секретарі - ЧЄГЛАКОВІЙ О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Луганську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до Кам'янобрідського районного суду м. Луганська із вищезазначеним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 17.08.2005 року між сторонами був укладений договір №б/н відповідно до якого відповідачка отримала кредит в сумі 5000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості. У зв'язку з тим, що відповідач належним чином зобов'язання не виконує, станом на 17.12.2013 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 20581,18 гривень, яка складається з: заборгованості по кредиту у розмірі 2918,23 гривень, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 16206,70 гривень, штрафу (фіксована частина) у розмірі 500,00 гривень, штрафу (процентна складова) у розмірі 956,25 гривень. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, до його початку подав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника банку, відповідного до якої підтримав позовні вимоги у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду пред'явленого до неї позову була повідомлена належним чином, заяви про розгляд справи за її відсутністю не надходило, таким чином, в силу ч. 2 ст. 77 ЦПК України суд вважає, що відповідач не з'явився до суду без поважних причин. З урахуванням заяви позивача про відсутність заперечень щодо заочного розгляду справи, відповідно до вимог ст. 169 ч. 4, ст. 224 ЦПК України, суд вважає можливим прийняти заочне рішення на підставі доказів, що є у справі.
Дослідивши матеріали страви, суд приходить до наступного.
Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а за правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що підтверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
В судовому засіданні встановлено, що 17.08.2005 року між сторонами був укладений договір №б/н відповідно до якого відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 5000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості. Вказаний договір укладений з урахуванням волевиявлення відповідачки, оскільки підписи на договорі є доказом того, що сторони погодилися з його умовами, в тому числі і зі строком дії договору, видами штрафних санкцій, їх розміром, порядком нарахування (а.с.5-9).
Згідно умов укладеного кредитно-заставного договору, останній складається з заяви, тарифів, пам'ятки клієнта та Умов та правил надання банківських послуг.
Відповідно до пунктів 3.1.1, 5.4 правил користування платіжною карткою граничний строк дії картки (місяць і рік) указано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці (поле MONTH).
Останній платіж здійснено за кредитною картою ОСОБА_1 19.12.2006р. (а.с.4).
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежа.
Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що кредитор ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з пропущенням строку позовної давності, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що після закінчення строку дії платіжної картки боржником ОСОБА_1 була отримана нова картка.
Зазначена позиція узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові ВСУ від 19.03.2014р. по справі №6-14цс14, яка, згідно ст. 360-7 ЦПК України, є обов'язковою для застосування для всіх судів України.
Разом з цим, згідно постанови ВСУ від 21.11.2012р. по справі №6-101цс12, прийнятої у зв'язку із неоднаковим застосуванням норм матеріального права, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою нею до винесення рішення судом першої інстанції.
Згідно постанови ВСУ від 20.11.2013р. по справі №6-126цс13, пункт 7 частини 11 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, у системному зв'язку з самою частиною 11 статті 11 зазначеного Закону стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямований на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту
Таким чином, оскільки заяви ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності до суду не надходило, враховуючи відсутність закріпленої на законодавчому рівні можливості у суду застосувати вказаний строк з власної ініціативи, підстави для відмови у задоволенні позову у зв'язку із пропуском строку позовної давності відсутні.
У зв'язку з тим, що відповідач належним чином зобов'язання не виконує, станом на 17.12.2013 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 20581,18 гривень, яка складається з: заборгованості по кредиту у розмірі 2918,23 гривень, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 16206,70 гривень, штрафу (фіксована частина) у розмірі 500,00 гривень, штрафу (процентна складова) у розмірі 956,25 гривень.
Розмір вказаної суми заборгованості за кредитом та правильність його розрахунку у судовому засіданні оспорені не були.
Враховуючи вищевикладене, суд дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, перевіривши відповідність позовних вимог діючому законодавству України, дійшов висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором на загальну суму 19142,04 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ПАТ КБ «Приваитбанк» та документально підтверджені судові витрати з оплати судового збору у сумі 243 гривень 60 копійок.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 59, 60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, ст. ст. 3, 15, 16, 259, 260, 261, 267, 526, 610, 625-627, 1054,1056-1 ЦК України, суд,-
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» заборгованість за договором №б/н від 17.08.2005р. у сумі 20581 (двадцять тисяч п'ятсот вісімдесят одна) гривня 18 копійок, яка складається з: заборгованості по кредиту у розмірі 2918,23 гривень, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 16206,70 гривень, штрафу (фіксована частина) у розмірі 500,00 гривень, штрафу (процентна складова) у розмірі 956,25 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» судові витрати з оплати судового збору в сумі 243 (двісті сорок три) гривень 60 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження. Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Кам'янобрідський районний суд м. Луганська протягом десяти днів з дня його проголошення.
ГОЛОВУЮЧИЙ: А.О. ТЕМНІКОВА