№ 262/1162/14-к
1-кп/262/113/2014
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03.04.2014 року м. Донецьк
Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку, в залі суду кримінальне провадження № 1201305089002918 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецька, громадянина України, офіційно не працюючого, не одруженого, з неповною середньою освітою, який не має на утриманні дітей, не зареєстрований, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 18.06.2004 році вироком Пролетарського районного суду м. Донецька за ч.2 ст. 121, ч.4 ст. 187 КК України до позбавлення волі строком на 8 років 6 місяців,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, суд -
17.12.2013 року приблизно о 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , знаходився поблизу будинку АДРЕСА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння у вказаному місці ОСОБА_4 , в результаті раптово виниклого умислу на проникнення до житла з метою викрадення чужого майна, а саме майна раніше знайомого йому ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливою метою, через незаперте вікно просунув руку, чим проник до вищевказаного житла, та з підвіконника повторно, таємно викрав майно, що належить ОСОБА_5 , а саме мобільний телефон Самсунг «GT-E1200M» вартістю 166,66 грн., після чого з викраденим майном з місця злочину зник, розпорядившись ним на свій розсуд, чим завдав ОСОБА_5 майнову шкоду на вищевказану суму.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та пояснив, що 17.12.2013 року, приблизно з 20 до 21 години, він знаходився в стані алкогольного сп'яніння поблизу будинку АДРЕСА_2 . Перебуваючи у вказаному місці, в результаті раптово виниклого умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, через незаперте вікно просунув руку та таємно з підвіконня викрав мобільний телефон Самсунг, що належить ОСОБА_5 , після чого з викраденим майном з місця злочину зник. Наступного дня він видав даний телефон на вимогу працівників міліції. Крім того, ОСОБА_4 додав, що зараз мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Потерпілий ОСОБА_5 до судового засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про місце та час судового розгляду, надавши заяву з проханням розглянути справу за його відсутністю, просить строго на карати обвинуваченого. У зв'язку з чим, суд вважає за
можливе розглянути кримінальне провадження за відсутності потерпілого.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині, при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та приймаючи до уваги, що прокурор, також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, матеріали щодо місця знаходження доказів та вартості експертизи, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.
Дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.
При цьому суд ураховує, що під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище слід розуміти незаконне, недозволене, протиправне потрапляння (входження) до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища.
З огляду на ту обставину, що ОСОБА_4 , скориставшись незачиненим вікном, без входу до будинку за допомогою руки проник у житло, звідки і викрав чуже майно, суд вважає правильним кваліфікацію органами досудового розслідування дій обвинуваченого за ознакою проникнення.
Призначаючи покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких злочинів, особу винного та обставини, пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відносяться відповідно до вимог ст. 12 КК України до тяжких злочинів. Досліджуючи дані про особу, суд установив, що ОСОБА_4 за місцем мешкання характеризується незадовільно, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, за місцем мешкання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває.
Щире каяття ОСОБА_4 у вчиненому суд відповідно до ст.66 КК України визнає обставиною, що пом'якшує покарання.
Обставиною, що обтяжує покарання, згідно із ст. 67 КК України, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Поряд із цим суд бере до уваги, що ОСОБА_4 вчинив даний злочин невдовзі після звільнення з місць позбавлення волі 03.09.2012 року, де він відбував покарання за корисливий злочин, а тому вважає, що його виправлення та попередження нових злочинів можливе лише в умовах реального відбування покарання.
Із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинувачуваного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 за ч.3 ст.185 КК України покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частини статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України із ОСОБА_4 слід стягнути витрати пов'язані із залученням експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи № 991 від 26.12.2013 року в сумі 185 грн 60 коп.
Речовий доказ - Самсунг «GT-E1200M» відповідно до ст.100 КПК України необхідно повернути за належністю потерпілому.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд ,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки вісім місяців.
Початок строку відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни - домашній арешт.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному управлінні МВС України в Донецькій області судові витрати в сумі 185 грн. 60 коп. за проведення судово-товарознавчої експертизи № 991 від 26.12.2013 року.
Речовий доказ - Самсунг «GT-E1200M», що знаходиться в камері зберігання речових доказів Пролетарського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області, повернути потерпілому ОСОБА_5 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька, протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1