Справа № 195/170/13-к
1 кп/195/22/14
Іменем України
28.02.2014 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Томаківка кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013040590001011 від 03.12.2013 р. стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Запоріжжя, із середньою освітою, працюючого директором ПСП «Урожайне», який проживає в АДРЕСА_1 , одруженого, має на утриманні трьох дітей, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України,
Відповідно до договору оренди землі від 05.03. 2010 року ОСОБА_4 було передано в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 8,12 га належну ОСОБА_5 , розташовану на території Зеленогайської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області.
В межах земельної ділянки, яка перейшла в оренду ОСОБА_4 , що розташована на території Зеленогайської сільської ради на відстані 1 км на схід від центру села Зелений Гай Томаківського району Дніпропетровської області, знаходиться пам'ятник археології - курганний могильник № 7127, який згідно з планом технічної документації з встановлення меж території пам'яток археології, розробленої ТОВ «Верхньодніпровське землевпорядне підприємство», має висоту 1 метр, діаметр 34 метра та радіус з охоронною зоною 54х54 метри, площу 0, 1257 га, про що наявна позначка в плані земельної ділянки та державному акті на право власності на земельну ділянку серії РЗ № 137680, виданому ОСОБА_6 .
Згідно п. «б» ч.1 ст. 53 Земельного кодексу України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані кургани.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 Земельного кодексу України до особливо цінних земель відносяться землі історико-культурного призначення.
Пунктом 2 ст. 17 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», визначено, що всі пам'ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов'язані з ними рухомі предмети, є державною власністю.
Пунктом 1 розпорядження голови Томаківської районної державної адміністрації від 13.05.2013 року № 110-р «Про охорону пам'яток археології Томаківського району», визначено, що земельні ділянки, на яких розташовані пам'ятки археології, визнано такими, що належать до земель історико-культурного призначення.
10.08.2012 року Томаківською райдержадміністрацією укладено із Зеленогайською сільською радою охоронний договір на пам'ятку археології № 7127 від 10.08.2012 року, дійсний до 10.08.2017 року, складено акт технічного стану пам'ятки та укладено додаток до охоронного договору № 7127 з громадянином ОСОБА_4 , згідно якого ОСОБА_4 як орендар даної земельної ділянки та директор ПСП «Урожайне», ознайомлений з тим, що в межах земельної ділянки яка перебуває в нього в оренді знаходиться пам'ятник археології - курганний могильник № 7127 і відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Земельного Кодексу України землі на яких розташовані кургани є державною власністю і будь-яка діяльність на них забороняється.
Відповідно до положень ст.. 125 Земельного кодексу України речові права на земельні ділянки виникають після їх державної реєстрації. Згідно п. «б» ч.1 ст. 211 Земельного кодексу України за самовільне зайняття земельної ділянки громадяни та юридичні особи несуть цивільну , адміністративну або кримінальну відповідальність.
В порушення вимог ст.ст. 53, 150, 125, 211 Земельного кодексу України, ст.17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» ОСОБА_4 в період часу з вересня 2012 року по листопад 2013 року (точної дати в ході досудового розслідування встановити не надалося можливим), достовірно знаючи про наявність в межах території орендованої ним земельної ділянки пам'ятки археології - курганного могильника № 7127, і заборону ведення земляних робіт на території вказаного курганного могильника, діючи умисно, за допомогою власної техніки - трактору МТЗ-80 реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснив культивацію та засів, а в подальшому за допомогою найманої техніки та особи, яка не була обізнана про його злочинні наміри, збирання озимої пшениці, як на території орендованої ним земельної ділянки, так і на території розташованого на ній курганного могильника загальною площею 0,1257 га, самовільно зайнявши таким чином дану земельну ділянку, що відноситься до земель державної власності історико-культурного значення і відповідно до ст. 150 Земельного кодексу України є особливо цінними землями.
Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 11.12.2013 № 672/19 складеного Державною інспекцією сільськогосподарського господарства в Дніпропетровській області земельна ділянка площею 0, 1257 га Самовільно зайнята ОСОБА_4 використовуються без правовстановлюючих документів, за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про їх передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо вказаних земельних ділянок. Земельна ділянка використовується без державної реєстрації права власності, права постійного користування та права оренди земельних ділянок та документів, що посвідчують право на земельні ділянки, що суперечить вимогам ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України.
Згідно розрахунку заподіяної шкоди, складеного фахівцями Державної інспекції сільськогосподарського господарства в Дніпропетровській області, внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки особливо цінних земель ( історико-культурного призначення) ОСОБА_4 заподіяв збитків державі в загальній сумі 299,49 грн.
Дії обвинуваченого органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 197-1 КК України за кваліфікуючими ознаками - самовільне зайняття земельної ділянки особливо цінних земель (історико-культурного призначення).
У судовому засіданні ОСОБА_4 вину свою визнав повністю, у вчиненому розкаявся та заявив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, крім того, активно сприяв розкриттю вказаного злочину та в повній мірі відшкодував завдані збитки.
Заслухавши думку прокурора, суд вважає за можливе кримінальну справу порушену стосовно ОСОБА_4 провадженням закрити за дійовим каяттям останнього.
Відповідно до ст. 45 КК України, особа яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялась, активно сприяла розкриттю злочину, і повністю відшкодувала завдані нею збитки.
Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий і обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України, яке відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.
Відповідно до ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ч. 1 та ч. 4 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що ОСОБА_4 вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, будучи раніше не судимим, за місцем проживання характеризується позитивно, до адміністративної відповідальності не притягувався, після вчинення кримінального правопорушення щиро розкаявся в своїх діях, активно сприяв слідству з метою розкриття злочину, в повному обсязі відшкодував завдані збитки в сумі 299,49 грн., а також заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, суд вважає, що за таких обставин є всі підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям та закриття кримінального провадження.
На підставі ст. 45 КК України, керуючись ст.ст. 284, 285, 288, 314 КПК України, суд, -
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, у зв'язку із дійовим каяттям.
Кримінальне провадження, внесене до реєстру досудових розслідувань за № 12013040590001011 від 03.12.2013 р., стосовно ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, - закрити.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирався.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з моменту її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1