Справа № 676/9301/13-ц
Провадження № 22-ц/792/754/14
02 квітня 2014 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Варвус Ю.Д.,
суддів: Заїки В.М., Купельського А.В.
при секретарі: Кошельнику В.М.
з участю: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 лютого 2014 року за позовом ОСОБА_2 до Китайгородської сільської ради про тлумачення заповіту.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивачки, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
ОСОБА_2, звертаючись в суд із зазначеним позовом вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно. Відповідно до заповіту, складеного ОСОБА_3 30 вересня 2010 року та посвідченого Китайгородською сільською радою за реєстром №02, земельна ділянка заповідана ОСОБА_2 Однак, в силу юридичної необізнаності заповідач та секретар виконкому Китайгородської сільської ради Розворук Г.С., яка готувала проект заповіту помилково зазначили у заповіті „земельна частка (пай)" замість виразу „земельна ділянка", хоча на момент його складання земельний пай був виділений в натурі на місцевості та видано державний акт на право приватної власності на землю. Враховуючи викладене, просила суд здійснити тлумачення заповіту, складеного ОСОБА_3 30 вересня 2010 року у с. Китайгород Кам'янець-Подільського району Хмельницької області і зареєстрованого в реєстрі за №02, встановивши дійсну його волю щодо заповідання їй земельної ділянки площею 1,73 га, що _____________________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Вдовичинський А.В. Категорія: 37
Доповідач: Варвус Ю.Д.
знаходиться на території Рихтівської сільської ради Дунаєвецького району.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 17 лютого 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на невідповідність рішення суду вимогам ст.213 ЦПК України. Вказує, що суд першої інстанції не дослідив та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному та об'єктивному її розгляду, тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи. Зокрема, суд не прийняв до уваги свідчення ОСОБА_4, не врахував, що інших спадкоємців за законом та за заповітом після смерті ОСОБА_3 немає, а відповідач проти задоволення позову не заперечував. Крім того, внесення змін у сам заповіт шляхом його тлумачення не робить підміну майнового права (земельна частка (пай) на майно (земельна ділянка).
Апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивачки щодо тлумачення заповіту по суті зводяться до внесення змін у сам зміст заповіту шляхом підміни майнового права - права на земельну частку (пай) на майно - конкретну земельну ділянку, що є недопустимим.
Проте з таким висновком погодитися не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ч.2 ст.1256 ЦК України, у разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.
Згідно ж положень ст. 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).
На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.
При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.
Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Як вбачається з матеріалів справи, 30 вересня 2010 року секретарем виконавчого комітету Китайгородської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області був посвідчений заповіт, яким ОСОБА_3 заповів ОСОБА_2 житловий будинок, надвірні споруди, присадибну ділянку, що знаходяться в АДРЕСА_1, земельну частку (пай) згідно державного акту серії РІ №848186 площею 1,73 га, який знаходиться на території Рихтівської сільської ради, майновий пай згідно свідоцтва серії ХМКП №019625. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і позивач, яка є його єдиною спадкоємицею, прийняла спадщину.
Звертаючись в суд з позовом про тлумачення заповіту, ОСОБА_2 зазначала, що в заповіті була допущена помилка особою, яка його складала, і замість виразу „земельна ділянка" останньою було зазначено вираз „земельна частка (пай)", що стало перешкодою для видачі їй нотаріусом свідоцтва про спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 1,73 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Рихтівської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Право власності спадкодавця ОСОБА_3 на зазначену земельну ділянку посвідчується державним актом на право приватної власності на землю серія РІ №848186, виданого йому 02 квітня 2002 року Рихтівською сільською радою на підставі рішення Рихтівської сільської ради №13 від 07 лютого 2002 року. Даний державний акт на право приватної власності на землю зазначений в заповіті як документ, що підтверджує право власності. Вказаний заповіт ніким не оспорюється.
Суд першої інстанції, при ухваленні рішення в цій частині, вимог зазначених норм матеріального права не врахував і помилково ухвалив рішення про відмову у позові.
А тому, колегія суддів приходить до висновку про те, що на користь позивачки була заповідана померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 саме земельна ділянка площею 1,73 га, що знаходиться на території Рихтівської сільської ради і вважає за необхідне задовольнити заявлені вимоги про тлумачення заповіту ОСОБА_3 від 30 вересня 2010 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Китайгородської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за №02, яке здійснити наступним чином: до складу спадкового майна ОСОБА_3 відноситься земельна ділянка площею 1,73 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Рихтівської сільської ради.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача в порядку ст.88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 лютого 2014 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_2 до Китайгородської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області про тлумачення заповіту задовольнити.
Зміст заповіту ОСОБА_3 від 30 вересня 2010 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Китайгородської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за №02, у частині складу спадкового майна необхідно тлумачити як такий, що містить особисте розпорядження спадкодавця, згідно якого заповів ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,73 га, що знаходиться на території Рихтівської сільської ради і належить йому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії РІ №848186, виданого Рихтівською сільською радою 02 квітня 2002 року.
Стягнути з Китайгородської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 175 грн.68 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуюча: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Ю.Д. Варвус