Дата документу Справа №
Справа № 22ц/778/1568/14 Головуючий у 1 інстанції: Піх Ю.Р.
Суддя-доповідач: Кухар С.В.
1 квітня 2014 року місто Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого, судді:Онищенко Е.А
суддів:Ломейко В.О.
Кухаря С.В.
при секретаріКамінській О.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6, на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 лютого 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості Арсенал» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа мале приватне підприємство-фірма «Вірго» про стягнення заборгованості за надані послуги,-
У липні 2013 року ТОВ «Агентство нерухомості Арсенал» звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 22 березня 2012 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_5 укладено договір про надання послуг, пов'язаних із придбанням квартири на вторинному ринку житла предметом якого було надання позивачем відповідачці оплатних послуг пов'язаних із пошуком та придбанням ОСОБА_5 двокімнатної квартири.
Виконуючи належним чином прийняті на себе зобов'язання позивач протягом березня-грудня 2012 року надав позивачці обумовлені договором послуги, зокрема здійснив пошук, огляд та забезпечив пропонування позивачці 10 об'єктів житлової нерухомості, зокрема 25.12.2012 року відповідачкою за участі працівника позивача було оглянуто нежитлове приміщення 111 в будинку 36 по вул. Чумаченка в м. Запоріжжі вартістю 36000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становило 287640 грн., від придбання якої в присутності працівника позивача відповідачка не відмовилася, про що свідчить протокол огляду.
Фактично зазначений об'єкт нерухомості є двокімнатною житловою квартирою, яка знаходиться в будинку-гуртожитку, переобладнаною у житлове приміщення, придатною для постійного проживання, однак не переведеною у житловий фонд у встановленому законом порядку.
В подальшому 10.04.2013 року між продавцем зазначеного об'єкту нерухомості МЧПФ «Вірго» та відповідачем ОСОБА_6, який є батьком відповідачки, було укладено нотаріально посвідчену угоду купівлі-продажу вказаної нерухомості без виклику та участі позивача.
За таких умов та обставин справи, позивач вважає, що ним належним чином виконані зобов'язання за договором про надання послуг. При цьому фактично послуги були надані обом відповідачам, які й повинні солідарно виконати зобов'язання з оплати наданих ним послуг. Вартість наданих позивачем відповідачам послуг, відповідно до умов п. 3.2. договору від 22 березня 2012 року становить 8629,20 грн. Від оплати наданих позивачем послуг у визначені договором строки відповідачі відмовилися. В зв'язку з порушенням умов договору відповідачці нараховано також штраф в сумі 4314,6+17258,4=21573 грн.
Рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 07 лютого 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5, на користь ТОВ «Агентство нерухомості Арсенал» заборгованість за надані посередницькі послуги за договором про надання послуг, пов'язаних з придбанням квартири на вторинному ринку від 22.03.2012 року у розмірі 8629,20 грн., та судовий збір в сумі 243,60 грн. Відмовлено в решті позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, ОСОБА_6 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду скасувати в частині задоволеного позову, ухвалити нове яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В частині відмови в задоволенні позову рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржене, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" апеляційним судом не перевіряється.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Як встановлено судом, 22 березня 2012 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_5 укладено договір про надання послуг, пов'язаних із придбанням квартири на вторинному ринку житла предметом якого вбуло надання позивачем відповідачці оплатних послуг пов'язаних із пошуком та придбанням ОСОБА_5 двокімнатної квартири (а.с. 16).
Відповідно до п.п. 1.1. вказаного договору укладеного лише між ТОВ «Агентство нерухомості Арсенал» та ОСОБА_5 по даному договору ТОВ «Агентство нерухомості Арсенал» зобов'язалось, за винагороду, надати комплекс послуг, зв'язаних з пошуком і придбанням ОСОБА_5 об'єкта житлової нерухомості, що відповідає характеристикам вказаним в договорі.
В п.п. 3.2. вказаного договору вказано, що за виконання послуг вказаних в п.п. 1.1. даного договору ОСОБА_5 сплачує ТОВ «Агентство нерухомості Арсенал» винагороду в розмірі 3%, но не менше 8000 грн. за об'єкт нерухомості який вона погодилась придбати. Вказана суму (п.п. 3.3. договору) ОСОБА_5 зобов'язана сплатити в день укладення нотаріально посвідченої угоди купівлі -продажу нерухомого майна.
25.12.2012 року відповідачкою за участі працівника позивача було оглянуто нежитлове приміщення 111 в будинку 36 по вул. Чумаченка в м. Запоріжжі.
10.04.2013 року між продавцем зазначеного об'єкту нерухомості МЧПФ «Вірго» та відповідачем ОСОБА_6, який є батьком відповідачки, було укладено нотаріально посвідчену угоду купівлі-продажу вказаної нерухомості без виклику та участі позивача.
Відповідачкою ОСОБА_5 до цього часу житлове нерухоме майно не придбано.
Вказані факти сторонами не оспорюються.
Суд першої інстанції частково задовольняючи позов вказав, що ТОВ «Агентство нерухомості Арсенал» за договором виконав всі взяті на себе обов'язки, що ОСОБА_5 розголосила в порушення договору дані щодо нерухомості батькові який і придбав майно, а тому позов задовольнив стягнувши з ОСОБА_5 кошти в розмірі передбаченому п.п. 3.2. вказаного договору від 22 березня 2012 року.
Однак такий висновок суду є невірним.
Так, як зазначено в самому договорі від 22 березня 2012 року в п.п. 3.3. вказану в п. 3.2. договору суму ОСОБА_5 зобов'язана сплатити в день укладення нотаріально посвідченої угоди купівлі -продажу нерухомого майна. Однак до цього часу майно нею не було придбане, а придбання майна іншою особою не може впливати на права та обов'язки сторін за цим договором в цій частині.
Фактично позиція позивача грунтвалась на тому, що відповідно до п.п. 2.2.6. ОСОБА_5 зобов'язалась не розголошувати третім особам отриману за договором інформацію. На це посилався і представник позивача в ході апеляційного розгляду, що вказана квартира придбана через розголошення відомостей ОСОБА_5 своєму батькові.
Однак у п.п. 4.3. договору від 22 березня 2012 року вказано, що за порушення вимог договору в тому числі і передбачених п.п. 2.2.6. ОСОБА_5 несе відповідальність у вигляді штрафу та збитків. І ці вимоги позивачем теж заявлялись у позові, однак судом першої інстанції в цій частині було відмовлено і сторонами в тому числі і позивачем в цій частині вказане рішення не оскаржено.
Таким чином за умови доведеності розголошення відомостей щодо майна ОСОБА_5 своєму батькові вона може лише нести відповідальність передбачену в п.п. 2.2.6., і цей факт не може бути підставою для стягнення з неї коштів передбачених п. 3.2. договору.
За ст. 526 ЦК зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Таким чином, оскільки сторони обговорили в договорі момент виплати винагороди за договором, а саме день придбання ОСОБА_5 нерухомості за нотаріально посвідченою угодою (п.п. 3.3. договору), який до цього часу не наступив то і відсутні правові підстави для стягнення з останньої коштів передбачених п. 3.2. договору.
Тому рішення суду підлягає скасуванню в частині задоволення позову до ОСОБА_5 з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити.
Рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 07 лютого 2014 року у цій справі скасувати в частині задоволення позову до ОСОБА_5 та ухвалити в цій частині нове рішення.
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості Арсенал» до ОСОБА_5 відмовити.
Решту рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: