Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
№22-ц/778/1046/14 Головуючий у 1 інстанції: Курач І.В.
Суддя-доповідач: Денисенко Т.С.
02 квітня 2014 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Боєвої В.В.,
суддів: Коваленко А.І.,
Денисенко Т.С.,
при секретарі Хомяк К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 25 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
У жовтні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 11 грудня 2013 року в якості співвідповідача залучено ОСОБА_3.
Позивачка зазначала, що 08 лютого 2012 року близько 12 години 00 хвилин вона прямувала на велосипеді до своєї присадибної ділянки, яка розташована в Садово-городницькому товаристві «Медовик» м. Енергодара по АДРЕСА_1. В цей час відповідач, перебуваючи на своїй присадибній ділянці по АДРЕСА_2, СГТ «Медовик» м. Енергодара та порушуючи правила утримання собак, вигулював належну йому собаку чорного окрасу невідомої породи без намордника і повідка. Проїжджаючи повз присадибну ділянку відповідача, його собака через відкриту хвіртку несподівано вибігла на дорогу, вела себе агресивно та напала на неї, вкусивши за праву гомілку.
За даним фактом Енергодарським МВ ГУМВС України в Запорізькій області проводилась дослідча перевірка, в ході якої було встановлено, що в діях відповідача вбачається правопорушення, передбачене ч.2 ст. 154 КУпАП, а саме, порушення правил тримання собак, що заподіяло шкоди здоров'ю людей.
Згідно висновку спеціаліста № 46 від 23 квітня 2012 р. їй була спричинена укушена рана правої гомілки із синцем в області рани. Пошкодження у вигляді укушеної рани правої гомілки не було небезпечнім для життя, але спричинило тривалий розлад здоров'я і оцінюється як середньої тяжкості. Вказане пошкодження могло утворитися від дії тупо-загострених предметів, якими могли бути зуби собаки, і по давності не суперечать строку, вказаному оглянутою.
В результаті отриманих ушкоджень вона проходила тривалий курс амбулаторного лікування в травматологічному відділенні Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина № 1» м. Енергодар Запорізької області. Витрати на лікування склали 189,34 грн., витрати на судово-медичне дослідження склали 144,92 грн. Загальний розмір матеріальної шкоди склав 334,26 грн. Крім того, протиправними діями відповідача їй була заподіяна моральна шкода, викликана тим, що сам факт заподіяння належною відповідачу собакою шкоди її здоров'ю викликав підвищене психологічне навантаження, негативні емоції та переживання за своє життя, оскільки собака могла бути хворою на сказ - гостре інфекційне захворювання, яке виявляється в ураженні центральної нервової системи. Після укусу собаки вона тривалий час відчувала фізичний біль у нозі, що заважало самостійно пересуватися і вона потребувала сторонньої допомоги.
Вона є особою похилого віку і будь-яке пошкодження негативно позначається на її здоров'ї, тому укус належної відповідачу собаки призвів до тривалої непрацездатності та необхідності амбулаторного лікування, під час якого вона перенесла операцію на нозі, що також викликало переживання за здоров'я. У зв'язку з цим вона тривалий час перебувала у пригніченому стані, поява собак змушувала її нервувати, відчувати страх перед ними, тому їй знадобились значні зусилля та час для відновлення попереднього стану.
Дані обставини в сукупності привели до порушення її нормальних соціальних і життєвих зв'язків, відносин та спілкування з рідними, друзями і знайомими людьми. Відмова відповідачів добровільно відшкодувати завдані ним збитки та їх зухвала поведінка також негативно вплинули на її емоційний стан, що змушує її відчувати почуття беззахисності від протиправних дій відповідача. Тому вказані душевні страждання вона оцінює в 5 000,00 грн.
Посилаючись на ці обставини, просила стягнути з відповідачів на її користь 334,26 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 5 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 214,60 грн. та 107,30 грн., та витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 1 050,00 грн..
Справа розглядалася судом неодноразово.
Останнім рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 25 грудня 2013 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 334 грн. 26 коп., грошову компенсацію за заподіяну моральну шкоду в розмірі 5000 грн., судові витрати в розмірі 1371 грн. 90 коп., а всього підлягає стягненню 6706 грн. 16 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про залишення без задоволення позовних вимог, здійснити поворот виконання рішення та стягнути з ОСОБА_4 на їх користь судові витрати.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення представника апелянтів ОСОБА_5, заперечення представника позивачки ОСОБА_6, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як установлено судом, 08 лютого 2012 року близько 12 години 00 хвилин ОСОБА_4 прямувала на велосипеді у напрямку до своєї присадибної ділянки АДРЕСА_1. Коли вона проїжджала повз присадибну ділянку АДРЕСА_2, СГТ «Медовик» м. Енергодара, через відкриту хвіртку несподівано вибігла на дорогу собака відповідачів та напала на ОСОБА_4, вкусивши її за праву гомілку (а.с., 21).
Згідно з висновком спеціаліста № 46 від 23 квітня 2012 р. ОСОБА_4 була спричинена укушена рана правої гомілки із синцем в області рани. Пошкодження у вигляді укушеної рани правої гомілки не було небезпечнім для життя, але спричинило тривалий розлад здоров'я і оцінюється як середньої тяжкості. Вказане пошкодження могло утворитися від дії тупо-загострених предметів, якими могли бути зуби собаки, і по давності не суперечать строку, вказаному оглянутою (а.с. 15-16).
В результаті отриманих ушкоджень вона проходила тривалий курс амбулаторного лікування в травматологічному відділенні Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина № 1» м. Енергодар Запорізької області. Витрати на лікування склали 189,34 грн., витрати а судово-медичне дослідження склали 144,92 грн., а загалом 334,26 грн. (а.с. 9-11,13-14).
За даним фактом Енергодарським МВ ГУМВС України в Запорізькій області проводилась дослідча перевірка, в ході якої було встановлено, що в діях відповідача вбачається правопорушення, передбачене ч.2 ст. 154 КУпАП, у зв'язку з порушенням правил тримання собак, що заподіяло шкоди здоров'ю людей (а.с. 21). Проте, матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності відповідачів до суду не передавалися (а.с. 116).
Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст. ст. 9, 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування. Фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов'язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, зазначених у статті 2 цього Закону, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин. Особа, яка супроводжує тварину, зобов'язана забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду. Шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.
Згідно з розділом 3 Правил утримання домашніх тварин у м. Енергодарі, затверджених рішенням виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 163 від 21.06.2007 р., особи, які утримують домашніх тварин, мають право з'являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх). Ці особи повинні забезпечити наявність на домашній тварині нашийника з ідентифікуючими позначками, намордника, повідка, що необхідні для здійснення вигулу домашньої тварини поза місцем її постійного утримання. Особа, яка супроводжує тварину, зобов'язана забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду, без повідків і намордників, а вільний вигул дозволяється лише на ізольованій та добре огородженій території.
Власницею земельної ділянки АДРЕСА_2 є ОСОБА_3. На її земельній ділянці утримується собака - німецька вівчарка за кличкою Дана, власницею якої за паспортом на собаку є вона ( а.с. 89, 90).
Між тим, відповідачка ОСОБА_3 суду першої інстанції пояснила, що вона з відповідачем ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, однією сім'єю останні роки постійно проживають на дачі. Разом придбали зазначену собаку, разом нею опікуються: вона годує собаку, в він вигулює.
За таких обставин, суд зробив обґрунтований висновок про те, що подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 разом утримують собаку Дану, що їм належить, тому повинні разом нести матеріальну відповідальність за заподіяну нею шкоду.
Доводи апелянтів про неправильність висновків суду у зв'язку з недоведеністю факту заподіяння позивачці шкоди їх собакою спростовуються матеріалами справи.
Так, свідок ОСОБА_7, який був очевидцем цих подій, суду пояснив, що 08 лютого 2012 року близько 12 годин він їхав на своєму автомобілі на дачу в СОТ " Медовик". Перед його автомобілем на велосипеді їхала позивачка. Коли вона порівнялась з будинком АДРЕСА_2 в СОТ "Медовик" з хвіртки двору вискочила собака, яка проживає в цьому подвір'ї та належить ОСОБА_2, та кинулась на ОСОБА_4, збила її з велосипеда. Він зупинився, взяв каміння та кинув в собаку, яка потім забігла у подвір'я ОСОБА_2 Він з сусідом ОСОБА_8 обробляли рану на правій нозі ОСОБА_4 у зв'язку з укусом собаки. Згодом він питав у ОСОБА_3, як так вийшло, що хвіртка була відчинена, а собака не була прив'язана., на що та відповіла, що було дуже холодно, пожаліли собаку та відв'язали її, не прослідивши за хвірткою.
Свідок ОСОБА_8 пояснив, що він з ОСОБА_7 надали першу допомогу позивачці, у якої була права нога в крові, опухла. Від ОСОБА_7 та ОСОБА_4 він дізнався, що ОСОБА_4 покусала собака відповідачів.
Свідок ОСОБА_9 пояснив, що бачив як 08 лютого 2012 року собака ОСОБА_3 вискочила з подвір'я їх будинку та збила його - ОСОБА_9 дружину з ніг, агресивно гавкати. Дружина кинула собаці хліб і та пішла. В цей день ця собака покусала позивачку.
Суд дав належну оцінку всім наданим сторонами доказам у їх сукупності і дійшов до правильного висновку про те, що відповідачі зобов'язані відшкодувати позивачці шкоду, завдану з їх вини їх собакою, оскільки їх недбале відношення до догляду за собакою породи «німецька вівчарка» призвело до спричинення позивачці тілесних ушкоджень середньої тяжкості; між діями відповідачів (порушення Правил утримання домашніх тварин) і шкодою є безпосередній причинний зв'язок.
Доводи апелянтів про недоведеність розміру матеріальної та моральної шкоди також необґрунтовані.
В підтвердження розміру матеріальної шкоди судом були досліджені рецепти лікаря від 15 лютого 2012 року та 29 травня 2012 року, які підтверджували необхідність придбання позивачкою ліків та медичних препаратів, та квитанції про їх придбання на 189 грн. 34 коп. та квитанції про оплату проведення судово-медичного дослідження на 144 грн. 92 коп. (а.с. 13-14, 17).
При визначенні розміру завданої позивачці моральної шкоди суд врахував роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, викладені у пункті 9 постанови № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та обставини справи: моральні страждання позивачки у зв'язку з укусом собаки, яка могла бути хворою на сказ; перенесеними нею фізичними стражданнями у зв'язку з заподіянням укусом собаки відповідачів тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які призвели до тривалої її непрацездатності та необхідності лікування з проведенням операції на нозі; у зв'язку з перебуванням її у пригніченому стані, що виникав внаслідок страху при появі собак; необхідність значних зусиль та часу для відновлення попереднього стану, зважаючи на вік позивачки.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом правильно визначений розмір компенсації завданої позивачці моральної шкоди в сумі 5 000 грн., зазначений розмір є розумними та справедливими.
Тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 25 грудня 2013 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: