Дата документу Справа №
Справа № 22-ц/778/1819/14 Головуючий у 1 інстанції: Холод Р.С.
Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.
03 квітня 2014 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Кочеткової І.В.,
суддів: Маловічко С.В.,
Савченко О.В.,
при секретарі: Свинаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_3 на рішення і дії начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області, державних виконавців Комунарського і Жовтневого відділів державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції під час виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до ЗАТ „Інкомпані", Запорізької міської ради про покладання обов'язку придбати однокімнатну квартиру і передати її позивачеві,
за апеляційною скаргою Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 лютого 2014 року,
У січні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вищевказаною скаргою, яку в ході розгляду справи неодноразово доповнювала і уточнювала.
Зазначала, що на примусовому виконанні в Комунарському ВДВС Запорізького МУЮ з 26 квітня 2012 року знаходиться виконавчий лист, виданий Комунарським районним судом міста Запоріжжя 11 липня 2008 року, за яким зобов'язано ЗАТ „Інкомпані" протягом місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням придбати на вторинному ринку житла однокімнатну благоустроєну квартиру у місті Запоріжжі та передати її ОСОБА_3
Постановами начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області від 19 грудня 2013 року і старшого державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби від 24 грудня 2013 року задоволені самовідводи начальника і всіх державних виконавців Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, матеріали виконавчого провадження передані до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції.
Посилаючись на незаконність дій посадових осіб виконавчої служби, відсутність підстав для самовідводу державних виконавців Комунарського ВДВС і передачі матеріалів виконавчого провадження до іншого району, ОСОБА_3 на підставі ст.ст. 383-385, 387 ЦПК України, ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" просила про задоволення скарги, скасування вищевказаних постанов і повернення матеріалів виконавчого провадження до Комунарського ВДВС.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 лютого 2014 року скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано незаконними дії начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області Кохненка Є.С щодо передачі до Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ матеріалів виконавчого провадження по виконавчому листу №2-156 від 11.07.2008 року, виданому Комунарським районним судом м. Запоріжжя. Скасовано постанову начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області Кохненка Є.С від 19.12.2013 року про задоволення самовідводу начальника та всіх державних виконавців Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції. Скасовано постанову начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області Кохненка Є.С від 19.12.2013 року про передачу матеріалів виконавчого провадження по виконавчому листу №2-156/08, виданому 11.07.2008 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя з Комунарського ВДВС до Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ. Скасовано постанову державного виконавця Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ Трифанової Т.В. від 24.12.2013 року про передачу матеріалів виконавчого провадження по виконавчому листу №2-156/08, виданому 11.07.2008 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя до Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ. Скасовано постанову державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Єфімової Ю.А. від 26.12.2013 року про прийняття до виконання виконавчого провадження по виконавчому листу №2-156/08, виданому 11.07.2008 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя. Зобов'язано начальника Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ повернути до Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ матеріали виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-156/08, виданого 11.07.2008 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя. Зобов'язано державного виконавця Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ Трифанову Т.В. прийняти до виконання матеріали виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-156/08, виданого 11.07.2008 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя та повідомити ОСОБА_3 про його прийняття.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, Комунарський ВДВС Запорізького МУЮ подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову, якою в задоволенні скарги відмовити в повному обсязі.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 124 Конституції України, ст. 14 ЦПК України, ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Чинним законодавством України у разі невиконання судових рішень, які набрали законної сили, передбачена процедура їх примусового виконання.
Так, статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (ст. 2 цього Закону).
Відповідно до статті 13 Закону України „Про державну виконавчу службу" дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом
Статтею 383 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
При розгляді скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця суд має враховувати те, що принципом цивільного судочинства є виконуваність рішення суду, а у статті 14 ЦПК визначені ознаки обов'язковості судових рішень. Крім того, виконання рішення суду є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
При цьому, скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Така скарга подається до суду, який видав виконавчий документ (ч.ч. 1, 2 ст. 384 ЦПК України).
Частиною 1, 2 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Визнаючи дії посадових осіб виконавчої служби неправомірними, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що з огляду на приписи статті 16 Закону України "Про виконавче провадження" начальник управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції не мав законних підстав для задоволення заяви всіх державних виконавців Комунарського відділу державної виконавчої служби про самовідвід у виконавчому провадженні, оскільки заяви посадовців не містили посилань на обставини, визначені зазначеною правовою нормою, як підстави для відводу. А відтак, на думку суду першої інстанції, не було достатніх підстав для передачі виконавчого провадження з Комунарського до Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ.
Висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи і вимогам діючого законодавства.
Встановлено, що 23 травня 2012 року ОСОБА_3 повторно пред'явила до Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ виконавчий лист №2-156/8, виданий 11 липня 2008 року Комунарським районним судом м.Запоріжжя, за яким ЗАТ „Інкомпані" зобов'язано у місячний строк з дня набрання законної сили судовим рішенням придбати на вторинному ринку житла однокімнатну благоустроєну квартиру у м.Запоріжжі та у зв'язку із виселенням із гуртожитку передати її ОСОБА_3 у порядку, визначеному у договорі від 15 січня 2004 року, укладеному між ЗАТ „Інкомпані" та Запорізькою міською радою. 24 травня 2012 року державним виконавцем Комунарського ВДВС відкрито виконавче провадження. Протягом 2012-2013 років ОСОБА_3 неодноразово зверталася до суду, прокуратури зі скаргами на дії державного виконавця Трифанової Т.В. щодо невжиття усіх передбачених законом заходів до виконання судового рішення. 9 грудня 2013 року старший державний виконавець Трифанова Т.В., в провадженні якої знаходилося виконавче провадження ОСОБА_3, подала заяву про самовідвід з підстав неприязних стосунків зі стягувачем. Аналогічні заяви про самовідвід з підстав неприязних стосунків, що склалися між стягувачем ОСОБА_3 і державним виконавцем Трифановою Т.В., подали і інші 12 державних виконавців Комунарського ВДВС (а.с.5-11, 13-15, 35-38, 40-43, 48-70, 88-96, 120-134).
Постановами начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області від 19 грудня 2013 року і старшого державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби від 24 грудня 2013 року задоволені самовідводи начальника і всіх державних виконавців Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, матеріали виконавчого провадження передані до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції. (а.с.88-86).
Підстави для відводу державного виконавця визначені у ч.1 ст.16 Закону України „Про виконавче провадження". Ними, зокрема, являються: родинні стосунки з особами, які беруть участь у виконавчому провадженні, заінтересованість в результаті виконання рішення, інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Всупереч зазначеним вимогам закону державні виконавці при виконанні своїх посадових обов'язків допустили конфлікт і встановлення зі стороною виконавчого провадження неприязних стосунків, необ'єктивність, внаслідок чого виконання судового рішення тривалий час зволікається.
Такі факти, коли державні виконавці втрачають здатність неупереджено виконувати свої посадові обов'язки, породжують тяганину і зволікання, створюють у громадян недовіру до судової і виконавчої влади, принижують її гідність і компрометують.
Реалізація ОСОБА_3 свого конституційного права на оскарження бездіяльності посадових осіб виконавчої служби, які тривалий час не вживають усіх передбачених законом заходів для якнайшвидшого виконання судового рішення, не є підставою для усунення державних посадовців від виконання своїх посадових обов'язків.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржуване судове рішення є законними та обґрунтованими і підстави для їх скасування відсутні.
Посилання апелянта на те, що заяви про самовідвід написані державними службовцями Комунарського ВДВС на виконання вимоги прокуратури Запорізької області від 02.12.2013 року, в якій, крім вимог щодо надання інформації за вказаним виконавчим провадженням, було рекомендовано вирішити питання про доцільність передачі виконавчого провадження іншому державному виконавцю від Трифанової Т.В., не заслуговують на увагу.
В зазначеній вимозі не йдеться про доцільність самовідводу інших державних виконавців Комунарського ВДВС, які не вчиняли жодної процесуальної дії при виконанні судового рішення щодо ОСОБА_3, оскільки виконавче провадження знаходилося тільки у виконавця Трифанової Т.В.
Оскаржувана ухвала відповідає вимогам закону і матеріалам справи, підстав для її скасування судова колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст.307,312 п.1 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції відхилити.
Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 лютого 2014 року по цій справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: