Дата документу Справа № 337/7055/13-к
Апеляційний суд Запорізької області
Провадження № 11-кп/778/396/14Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Категорія - ст.186 ч.2 КК УкраїниСуддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
31 березня 2014 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області у складі
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь, проживав у АДРЕСА_1 ,
на вирок Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 27 січня 2014 року
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 , будучи 02.01.2013 року умовно-достроково звільненим за раніше скоєнні ним злочини, перебуваючи на іспитовому строкові, на шлях виправлення не став і знову скоїв ряд корисних кримінальних правопорушень.
Так, в період з 06.04.2013 року по 16.10.2013 рік ним скоєно таємне викрадення майна, що належало ОСОБА_8 на суму 2751,88 грн., ОСОБА_9 - 315,1 грн., ОСОБА_10 - 251,5 грн. ОСОБА_11 - 135,1 грн.
У вказаний період ОСОБА_7 в шахрайський спосіб заволодів майном ОСОБА_12 на суму 140,08 грн.
16.10.2013 року ОСОБА_7 із застосуванням насильства, яке не було небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, відкрито заволодів майном ОСОБА_13 на суму 700 грн.
Час, мотив, спосіб і предмет викраденого майна докладно наведено в оскаржуваному вироку суду першої інстанції.
Судовий розгляд справи було проведено у відповідності до положень ч.3 ст.349 КПК.
Дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч.2 с.185, ч.2 ст.186 і ч.2 ст.190 КК.
Із застосуванням ст.ст.70, 71 КК обвинуваченому призначено остаточне покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі.
Задоволено подані під час досудового слідства цивільні позови ОСОБА_8 , ОСОБА_10 і ОСОБА_9 . Вирішено питання про речові докази.
Не оспорюючи суті встановлених судом обставин, кваліфікацію вчинених діянь, розмір та вид покарання, ОСОБА_7 в своїй апеляційній скарзі просить вирок суду в частині цивільних позовів ОСОБА_8 і ОСОБА_9 скасувати та відмовити в задоволенні їх позовних вимог, оскільки він мав намір повернути викрадене ним майно у вказаних осіб, проте органи досудового слідства не надали йому можливості вчинити такі дії. Суд першої інстанції даних обставин до уваги не прийняв.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи і зміст апеляційної скарги, в якій ОСОБА_7 , крім наведеного, просив провести засідання за його відсутності, вислухавши думку прокурора, який просив відмовити в задоволенні скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити вирок без змін.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги встановлені судом першої інстанції обставини справи, кваліфікація вчинених ОСОБА_7 діянь, розмір та вид призначеного йому покарання апелянтом не оспорюються, а тому з огляду на положення ст.404 КПК вирок суду в цій частині не переглядався.
Заперечення ж ОСОБА_7 щодо вирішення судом цивільних позовів ОСОБА_8 і ОСОБА_9 є такими, що жодним чином не спростовують висновків суду в цій частині, оскільки під час свого допиту в суді першої інстанції 23.12.2013 року обвинувачений повністю визнавав як свою вину так і пред'явлені потерпілими цивільні позови, в тому числі і їх розмір. Ні в судових дебатах, ні в своєму останньому слові промовлених 27.01.2014 року ОСОБА_7 не заявляв про можливість в добровільному порядку відшкодувати матеріальну шкоду ОСОБА_8 і ОСОБА_9 .
Заперечення ОСОБА_7 про те, що він такі заяви робив на адресу органів досудового слідства, судова колегія не може прийняти до уваги, оскільки відповідно до ч.4 ст.95 КПК суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Керуючись ст.ст. 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 27 січня 2014 року в цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а ОСОБА_7 , який тримається під вартою, в той же строк з моменту отримання ним копії даної ухвали суду.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4