Провадження 22ц/790/2721/14 Головуючий 1 інстанції - Клименко А.М.
Справа № 644/416/14-ц Доповідач - Кірсанова Л.І.
Категорія - сімейні
27 березня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - судді: Кірсанової Л.І.
суддів: Пилипчук Н.П., Трішкової І.Ю.,
при секретарі: Гребенщіковій Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,-
В січні 2014 року позивачка звернулася до суду з позовом до свого чоловіка - ОСОБА_2 про стягнення аліментів в розмірі 1/2 частини його доходу, та в твердій грошовій сумі 1500 грн. , додаткових витрат в розмірі 500 грн. щомісячно на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Посилалася на те, що вона з відповідачем разом не проживає, дитина знаходиться на її утриманні, відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча має для цього матеріальну можливість. Позивач окрім заробітної плати на підприємстві має і інші доходи. В судовому засіданні позивачка частково зменшила розмір позовних вимог та просила стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/6 частини його доходу та 500 грн. додаткових витрат щомісяця.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги позивачки визнав частково. Не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання сина в розмірі 1/6 частини щомісяця. В іншій частині позовні вимоги позивачки не визнав посилаючись на те, що у нього є дитина від першого шлюбу ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 року, на яку рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2006 року з нього було стягнуто аліменти на в розмірі 1/4 частини його заробітку щомісяця. На цей час на дочку він сплачує аліменти добровільно.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2014 року частково задоволено позов ОСОБА_1. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь позивачки на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частки його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 23 січня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення районнного суду та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі 1/2 частці від доходу та 1500 гривень у твердій грошовій сумі щомісяця до досягнення повноліття останнім. Стягнути з ОСОБА_2 на її користь додаткові кошти на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі 500 гривень постійно щомісяця до досягнення повноліття останнім.
В обгрунтування апеляційної скарги посилається на незаконність та необгрунтованість рішення суду, неповноту та неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи. Вказує на те, що свої позовні вимоги вона не уточнювала і не зменшувала. Зазначає, що аліменти на іншу дитину відповідач не платить,оскільки мати тієї дитини від них відмовилась. Відповідач окрім заробітної плати має інші доходи.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину в розмірі 1/6 частини доходу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до довідки ТОВ «Газтехбуд» відповідач ОСОБА_2 працює водієм та його заробітна платня за період з 01 серпня 2013 року по 31 січня 2014 року складає 5451 грн. 76 коп., тобто 908 грн. 50 коп. на місяць, з яких 1/4 частину відповідач виплачує на утримання дитини від першого шлюбу. Тому стягнення з нього аліментів на користь позивачки на утримання їх неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частини доходу суд визнав розумним і доцільним.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів в твердій сумі 1500 грн. та додаткових витрат в розмірі 500 грн. суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не надано доказів у підтвердження додаткових витрат та доказів отримання відповідачем окрім заробітної плати інших доходів. Тому в цій частині позовні вимоги суд вважав не доведеними.
Такі висновки судова колегія вважає правильними і зробленими у відповідності із зібраними доказами.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
На підставі ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.
Відповідно до ч. З ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
З матеріалів справи вбачається, що сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі і мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На цей час сторони мешкають окремо. Дитина проживає з позивачкою, знаходиться на її утриманні, а відповідач надає допомогу дитині у недостатньому розмірі.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2006 року з відповідача було стягнуто аліменти на утримання дитини від першого шлюбу - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини його доходу щомісяця.
Згідно довідки Орджонікідзевського ВДВС Харківського міського УЮ від 11 лютого 2014 року заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів на утримання дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини доходу щомісяця, відсутня.
В зв»язку з наведеним суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що відповідно до довідки ТОВ «Газтехбуд» ОСОБА_2 працює у товаристві водієм та його заробітна плата за період з 01 серпня 2013 року по 31 січня 2014 року складає 5451 грн. 76 коп., тобто 908 грн. 50 коп. на місяць, з яких 1/4 частину відповідач виплачує на утримання дитини від першого шлюбу.
Тому стягнення з відповідача аліментів на користь позивачки на утримання їх неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частини доходу районний суд обґрунтовано визнав цілком розумним і доцільним.
Також суд першої інстанції правильно визнав, що позовні вими про стягнення з відповідача на користь позивачки щомісячно по 500 грн. додаткових витрат на утримання дитини не доведені позивачкою, нею не надано суду доказів у підтвердження цих її витрат. Тому в цій частині позовні вимоги суд вважав не доведеними та в їх задоволенні відмовив.
Суд першої інстанції також обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. щомісяця. Позивачка не надала доказів, що відповідач окрім заробітної плати на підприємстві «Газтехбуд» має інші доходи.
Посилання апелянта, що відповідач не сплачує аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 від першого шлюбу, так як її мати відмовилася від цих аліментів не обгрунтовані. З пояснень відповідача вбачається, що він добровільно сплачує кошти на утримання дитини дочки ОСОБА_4 в розмірі 250 грн. щомісяця. Карім того, згідно довідки Орджонікідзевського ВДВС Харківського міського УЮ від 11 лютого 2014 року заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 відсутня.
Зазначення апелянта, що свої позовні вимоги вона не уточнювала і не зменшувала спростовуються журналом судового засідання від 28.02.2014 року, з якого вбачається, що позивачка зменшила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/6 частини доходів та 500 грн. на додаткові витрати ( а. с. 36).
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, надані сторонами докази. Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин підстав для зміни або скасування судового рішення судова колегія не вбачає.
Відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ: