Справа №: 398/6008/13-к
Іменем України
"02" квітня 2014 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу № в ЄРДР 12013120070001526 про обвинувачення
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Олександрія Кіровоградської області, громадянина України, освіта базова загальна середня, неодруженого, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у здійсненні злочину, який передбачений ч. 1 ст. 121 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , представника потерпілого ОСОБА_7
встановив :
27 березня 2013 року близько 22 години 00 хвилин обвинувачений з метою бесіди з раніше йому знайомим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прибув до квартири АДРЕСА_2 .
В подальшому обвинувачений, знаходячись в приміщенні зазначеної квартири, маючи умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки даних дій та бажаючи їх настання, наніс декілька ударів в область голови та живота останнього, заподіявши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми живота: розрив селезінки.
Своїми діями обвинувачений вчинив злочин, який передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, а саме: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав частково. Пояснив, що за кілька днів до 27 березня 2013 р. від батьків узнав, що їх побив потерпілий, коли вони ходили прохати, щоб мешканці квартири, розташованої над їхньою квартирою, припинили шуміти. У матері на пів спини був синяк. У батька були синяки та порізи. 27 березня 2013 р. він прийшов до батьків. З квартири над ним було чути шум. Він піднявся до них попрохати, щоб вони вели себе тихіше, і вияснити за тілесні ушкодження батьків. Двері йому не відкрили. Тоді він зателефонував знайомим і попрохав допомогти. Через хвилин 10 прийшли ОСОБА_8 і ОСОБА_9 .
Піднялися до квартири, де знаходився потерпілий. Двері відкрив незнайомий. Він зайшов до квартири і попрохав покликати потерпілого. Потім попрохав щоб вони вели себе тихіше. Йому відповіли, що вони що хочуть, те й роблять. Потерпілий розвернувся, взяв на кухні 2 ножі (один секатор і самий великий ніж з набору), почав ними розмахувати перед ним, говорив, щоб він виходив, а то поріже. Намагався витиснути його з квартири. Він ударами ніг по руках вибив у потерпілого ножі. Чи наносив він удари потерпілому в корпус, він не пам'ятає, бо був схвильований. Можливо його удар і попав в живіт. ОСОБА_9 забрав ці ножі і вони пішли. Між 1 та 2 поверхами зустріли ОСОБА_10 . Коли вони виходили, потерпілий супроводжував їх брутальною лайкою. ОСОБА_9 потім ножі віддав його батькові. Свою вину визнає частково, оскільки він захищався від потерпілого, який був в стані алкогольного сп'яніння і вів себе агресивно. При цьому він мав на меті лише вибити ножі у потерпілого. Заперечує, що заходив на кухню квартири, в якій відбувалися події.
Вина обвинуваченого підтверджується також:
Показаннями потерпілого по те, що 27.03.2013 р. він в квартирі знайомого святкував свій день народження. Випив зо три чарки горілки. В двері подзвонили. Господар квартири ОСОБА_11 сказав не відкривати, але хлопець на ім'я ОСОБА_12 відкрив. В квартиру забігли чоловік вісім. Між них був і обвинувачений. Він закрив двері на кухню і тримав їх, але обвинувачений та інші нападники вибили двері. Тоді він для захисту схопив ножа. Вони сказали, щоб він поклав ножа, і він виконав їхню вимогу. Після цього обвинувачений та інші накинулися на нього і нанесли численні удари в різні частини тіла ногами та ніжками від столу. При цьому він втрачав свідомість. Після того, як вони пішли, йому стало погано і тому викликали швидку медичну допомогу, яка забрала його до лікарні. Потерпілий підтвердив також, що напередодні відбувся конфлікт між ним та батьком обвинуваченого.
Показаннями свідка ОСОБА_13 про те, що вона була присутньою на святкуванні дня народження потерпілого. Коли прийшли обвинувачений та інші, двері їм відкрив ОСОБА_12 . Потерпілий в коридор не виходив, тримав двері на кухні. Обвинувачений та інші вибили двері, поламали меблі, били потерпілого та ОСОБА_11 . Потерпілому, коли він лежав, переважно наносили удари ногами в ліву сторону. Після того, як нападники пішли, вона викликала швидку медичну допомогу і потерпілого відвезли до лікарні.
Показаннями свідка ОСОБА_11 про те, що потерпілий в його квартирі святкував день народження. Близько 22.30 год. подзвонили в двері і почали кликати потерпілого. Свідок сказав, щоб не відкривали. Але хлопець на ім'я ОСОБА_12 , який також був в квартирі, відкрив двері. До квартири зайшли не менше 5 чоловік, з них він знав лише обвинуваченого. Потерпілий тримав двері на кухню. Але нападники вибили їх. Зайшли до кухні, перекинули стола, нанесли один удар йому, а потім обступили потерпілого, який після першого удару впав, і наносили потерпілому удари ногами в різні частини тіла. Після того, як вони пішли, залишилося лише 2 ножі з 6. Ножі, які зображені на фотографіях, належать йому.
Показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що до цього випадку обвинувачений давно говорив, що в квартирі шумлять. В той день обвинувачений зателефонував йому і попрохав прийти. Він прийшов. Хвилин через п'ять підійшов ОСОБА_14 , прізвище якого він не знає. Вони пішли на другий поверх. До квартири підійшли втрьох. Відкрив невідомий. Обвинувачений зайшов до квартири і двері закрили. Що відбувалося там він не бачив, лише чув як хтось кричав: «Поріжу!». Коли обвинувачений тікав з квартири, то свідок поблизу порогу бачив кухонного ножа. Чи піднімав хтось цього ножа він не бачив. Коли вони тікали з поверху, то зустріли ОСОБА_10 . Свідок також пояснив, що батька обвинуваченого він в цей вечір не бачив. Хто був в квартирі, до якої вони ходили, також не бачив. Після цього вони пішли в центр. Обвинувачений до себе додому не заходив. З його слів свідок знає, що потерпілий напав з ножами, він відбивався, а потім втік.
Показаннями свідка ОСОБА_10 про те, що він зайшов до батька обвинуваченого. Почув шум на другому поверсі. Почав підніматися. Вискочив ОСОБА_15 з ножами: один для рубання м'яса, інший - найбільший з набору. За ним спускалися обвинувачений та ОСОБА_16 . На вулиці вони йому пояснили, що потерпілий накинувся з ножами на обвинуваченого і той їх вибив. Куди ОСОБА_15 подів ножі він не бачив. Свідок пішов додому, а куди інші - він не знає.
Показаннями свідка ОСОБА_17 про те, що мати потерпілого ходила і прохала гроші на його лікування. Свідок ходила до лікарні і бачила у нього синці на обличчі та руках. Раніше за подібні конфлікти за участю потерпілого вона не чула. Він з нею не конфліктував.
Показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що обвинувачений зателефонував йому і попрохав під'їхати. Коли він під'їхав, обвинувачений попрохав піднятися до сусідів, які шумлять. Вони з ОСОБА_18 піднялися на 2 поверх. Свідок стояв менше ніж за 0,5 м від дверей. Двері відкрив невідомий. Потім підійшов потерпілий. Зміст розмови потерпілого з обвинуваченим він не пам'ятає. Запам'ятав лише агресію з боку потерпілого. Потерпілий пішов на кухню і повернувся з двома ножами. Один ніж для рубки м'яса. Обвинувачений руками вибив ножі в потерпілого. Свідок їх замотав в ганчірку, яка лежала для того, щоб витирати ноги. ОСОБА_19 стояв позаду свідка і чи бачив що відбувалося свідок не знає. Коли вони спускалися, то зустріли ОСОБА_20 . Ножі свідок поклав під куща. Коли вийшов батько обвинуваченого, свідок показав йому де ножі.
Свідок ОСОБА_21 пояснив, що він є батьком обвинуваченого, мешкає в квартирі, яка розташована під квартирою, в якій відбулися події. Господарем квартири на другому поверсі є ОСОБА_22 . Після того, як в квартирі поселився потерпілий, там постійно відбувалися якісь гульки, їхню квартиру затоплювали. Він звертався до ОСОБА_23 щоб той припинив це, але той не реагував. В кінці березня місяця близько 24.00 год. з квартири знову було чути шум. У свідка був підвищений тиск. Він піднявся нагору, попрохав припинити шуміти. У відповідь потерпілий побив його. Свідок викликав міліцію, але після їхнього від'їзду стало ще гірше. Через день до ларька, в якому працює свідок, підійшов потерпілий, влаштував скандал з ним і з обвинуваченим, який підійшов. Ввечері в квартирі наверху знову було шумно. Син пішов наверх, а свідок відкрив двері і слухав. Дружини з ним не було. Хлопці вибігли. Свідок вийшов за ними на вулицю. Міша показав 2 ножі. Свідок їх кинув в дрова, а наступного дня дружина занесла їх до сараю. Коли хлопці пішли, свідок чув як ОСОБА_24 кричав навіщо потерпілий схопився за ножі. Ці ножі свідок потім віддав слідчому. До приїзду швидкої медичної допомоги було чути як в квартирі билося скло. Потерпілий до автомобіля швидкої виходив сам.
Свідок ОСОБА_25 пояснила, що доводиться обвинуваченому матір'ю. Підтвердила обставини виникнення конфлікту між їхньою сім'єю та потерпілим. Розповіла, що в той вечір син пішов заспокоїти мешканців квартири зверху. За ним пішли ОСОБА_19 та ОСОБА_26 . ОСОБА_27 прийшов коли хлопці вже спускалися. Вона стояла з чоловіком в дверях своєї квартири. Буквально зразу хлопці повернулися назад. У одного з хлопців були ножі в ганчірці. Один ніж довгий та гострий, а інший для рубки м'яса. Хлопець віддав ножі її чоловікові і той викинув їх в дрова. Наступного дня вона з чоловіком поклала ножі в коробку. Потім вони їх віднесли до міліції. Коли саме вона не пам'ятає. Коли хлопці пішли, приїхала швидка медична допомога. Вранці до ОСОБА_23 приїздила міліція, але довго не могли потрапити в квартиру.
Протоколом огляду 28.03.2013 р. під'їзду № 2 будинку АДРЕСА_3 , в ході якого було зафіксовано, що на першому поверсі розташовані квартири номери АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 і АДРЕСА_6 , на другому - квартири номери АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 . Слідів боротьби, волочіння, бурого кольору та біологічного походження виявлено не було.
Висновком судово-медичної експертизи № 146 про те, що на тілі потерпілого мали місце наступні тілесні ушкодження: а) Закрита тупа травма живота: Розрив селезінки. Внутрішньочеревна кровотеча (до 1500 мл). Забій лівої нирки. Множинні садна та гематоми тулуба; б) Садна обличчя, параорбітальна гематома справа, множинні садна верхніх кінцівок, які могли утворитися від дії тупих предметів. Ушкодження у вигляді закритої тупої травми живота відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Ушкодження у вигляді саден та гематом обличчя та верхніх кінцівок відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів. З моменту спричинення розриву селезінки до моменту проведення оперативного втручання (28.03.2013 р. 01 год. 25 хв. - 04 год. 25 хв.) пройшло до 6 годин. Встановити давність утворення ушкоджень м'яких тканин обличчя та кінцівок не представляється можливим через недостатній опис їх морфології у наданій медичній документації. Об'єктивних судово-медичних даних недостатньо щоб судити чи в один і той же час, чи в різні проміжки часу спричинені дані тілесні ушкодження. Весь комплекс виявлених тілесних ушкоджень утворився від неодноразових травматичних дій, скількох саме встановити неможливо через недостатній їх опис в наданій медичній документації. Ушкодження селезінки могло утворитися від не менш як однієї травматичної дії. Об'єктивних судово-медичних даних, які б свідчили про алкогольне сп'яніння потерпілого на момент зазначених подій, у наданій медичній документації немає. Комплекс ушкоджень не міг утворитися при падінні з висоти власного зросту.
Протоколом та відеозаписом проведення слідчого експерименту 27 квітня 2013 р. за участю потерпілого, в ході якого потерпілий пояснив і показав, що близько 23.00 год. 27.03.2013 р. в колі знайомих він святкував свій день народження. Всупереч забороні господаря квартири ОСОБА_12 відкрив двері особам, які дзвонили в двері. До квартири забігли люди, зокрема і обвинувачений. Він намагався закритися в кухні, але вони вибивали двері, вимагали відкрити. Він відкрив та відійшов від дверей. Взяв в руки маленького кухонного ножа. Потім на вимогу обвинуваченого та інших осіб поклав його. Його зажали і він впав. Йому почали наносити удари руками та ногами. Зокрема обвинувачений спочатку наніс йому удари кулаками в голову, а потім ногами в живіт. Всього йому нанесли ударів 50 в живіт ногами, ударів 30 в обличчя руками.
Протоколом та відеозаписом проведення слідчого експерименту 16 травня 2013 р. за участю свідка ОСОБА_28 , в ході якого свідок пояснила і показала, що вона була присутньою на святкуванні дня народження потерпілого. Коли ОСОБА_29 відкрив двері, на кухню до них зайшли 4 особи. Потерпілий спочатку тримав двері, а потім відпустив. Його почали бити. Хто і скільки ударів наніс вона не бачила, бо відвернулася. ОСОБА_30 як побився посуд і як наносилися удари ногами та ніжкою від стільця. Всього було нанесено близько 50 ударів. Потім вона з ОСОБА_31 пішли в іншу кімнату, де намагалися викликати швидку допомогу та міліцію. Коли повернулися, то хлопців вже не було. Всього було приблизно 5 сторонніх хлопців.
Протоколом та відеозаписом проведення слідчого експерименту 16 травня 2013 р. за участю свідка ОСОБА_13 , в ході якого свідок пояснила і показала, що вона була присутньою на святкуванні дня народження потерпілого. Вони сиділи на кухні. Хтось постукав і ОСОБА_29 відчинив двері. До квартири ввірвалися чоловік 6-8. Потерпілий на кухні підпирав двері. Нападники вибили їх, наказали потерпілому лежати і ударили його кулаком руки. Він упав. Потім вони почали ламати стіл та цими металевими ніжками почали бити. Били по всьому тілу, точно було нанесено більше 10 ударів. Спочатку били 2 особи та потім підбігло ще 2 особи. Скільки кожен наніс ударів вона не знає. Після того, як вона вийшла з ОСОБА_32 у спальню, то намагалася додзвонитися в міліцію, але зайшов чорнявий хлопець та наказав, щоб вона поклала телефон. Коли вони вийшли з кухні, то не бачила чи били ще потерпілого ті хлопці чи ні та ніяких криків та розмов не чула.
Висновком судово-медичної експертизи № 209 від 31.04.2013 р. про те, що не виключено, що тілесні ушкодження, які мали місце у потерпілого, могли утворитися за обставин, на які вказують свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_28 під час слідчого експерименту та які зазначає сам потерпілий. На момент госпіталізації потерпілого було виявлено збільшення розмірів селезінки, яке не могло спровокувати мимовільний розрив селезінки. Будь-яких паталогічних нетравматичних змін даного органу виявлено не було. Тілесні ушкодження у вигляді розривів селезінки є травматичними та не могли виникнути від інших не пов'язаних із травмою причин. Ушкодження, які були б характерні для падіння з висоти власного зросту, у медичній документації не описані.
Протоколом проведення слідчого експерименту 20 червня 2013 р. за участю обвинуваченого, в ході якого він пояснив і показав, що 27 березня 2013 року близько 22.30 год. він зі своїми знайомими пішов до будинку АДРЕСА_3 з метою вирішити конфліктну ситуацію, яка виникла між ним та потерпілим напередодні. Він постукав в двері квартири АДРЕСА_9 . Двері відчинив невідомий хлопець. З кухні виходив потерпілий. Побачивши обвинуваченого потерпілий забіг на кухню і повернувся з 2 ножами в руках, почав махати перед ним даними ножами та погрожувати. Обвинувачений обома руками відштовхнув потерпілого від себе, при цьому наніс удар своєю лівою ногою в область тулуба потерпілого, в район живота. Точно він не пам'ятає. Потерпілий упав на підлогу, ударившись спиною об тумбу трохи вище попереку. Потерпілий підвівся та знову кинувся на нього. В подальшому вони почали боротися, лежачи на підлозі, але як вони опинилися в цьому положенні він не пам'ятає. Під час боротьби ні він потерпілому, ні потерпілий йому ударів не завдавали, але у потерпілого в лівій руці ще знаходився ніж. Більш детально про події обвинувачений розповісти не зміг, мотивуючи тим, що вони відбувалися дуже швидко і він точно не запам'ятав їх перебіг.
Висновком судово-медичної експертизи № 248 від 20-21.06.2013 р. про те, що розрив селезінки міг утворитися за обставин зазначених обвинуваченим під час слідчого експерименту, а саме від удару ногою в ділянку живота. При падінні з висоти власного зросту дане тілесне ушкодження неможливе.
Заявою ОСОБА_21 про добровільну видачу 2 ножів, якими 27.03.2013 р. потерпілий погрожував його синові ОСОБА_3 .
Протоколом огляду 24.06.2013 р. та фото-таблицею до нього, з яких вбачається, що один ніж має загальну довжину 29 см і лезо шириною 6,5 см та довжиною 16 см, інший ніж - довжиною 22 см з довжиною леза 11 см та шириною 2 см.
Протоколом одночасного допиту 25 червня 2013 р. потерпілого та обвинуваченого, в ході якого потерпілий підтвердив, що його били на кухні квартири після того, як ввірвалися туди. Зокрема обвинувачений кулаками рук наніс 6-7 ударів в область обличчя, приблизно 15 ударів ногами в область живота. Обвинувачений пояснив, що коли потерпілий махав перед ним ножами, він якось відштовхнув потерпілого та при цьому вдарив його ногою в область живота. Потерпілий впав на підлогу, вдарившись спиною. Потім підвівся та знову почав розмахувати ножами. Він знову відштовхнув потерпілого, при цьому вдаривши його ногою. Після цього поштовху потерпілий уже не падав. Потерпілий ще приблизно 5 разів наближався до нього розмахуючи ножами. Він його відштовхував або бив ногою. Куди приходилися дані удари не пам'ятає. Під час даних подій один з ножів, який тримав потерпілий, він випадково впустив, а інший обвинувачений вибив за допомогою удару ногою по руці. Після цього ОСОБА_33 підняв ножі і вони розійшлися по домівках.
Дослідивши докази по справі, суд вважає вину обвинуваченого доведеною повністю, а його пояснення про те, що він захищаючись, ненавмисне наніс удар ногою потерпілому в живіт, розцінює як намагання зменшити покарання. Ці показання спростовуються послідовними показаннями потерпілого, свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_34 про те, що обвинувачений навмисне наносив удари потерпілому; висновком судово-медичних експертиз про наявність тілесних ушкоджень у потерпілого і що травма живота могла бути спричинена лише навмисно, при падінні виникнути не могла. При цьому потрібно також враховувати, що обвинувачений в квартиру, де перебував потерпілий, зайшов без дозволу власника і мав змогу покинути квартиру не конфліктуючи з потерпілим.
При призначенні покарання необхідно враховувати, що вчинений злочин відноситься до категорії тяжких.
Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого в заподіянні тілесних ушкоджень потерпілому та відшкодування заподіяної шкоди.
Обставин, які б обтяжували покарання, судом не встановлено.
Обвинувачений несудимий, на обліку в наркологічному диспансері та психіатричній лікарні не перебуває, неодружений, не працює. За місцем колишнього навчання характеризується позитивно.
З врахуванням наведеного суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливі при застосуванні до нього покарання в виді позбавлення волі з випробуванням.
Заявлений прокурором позов про стягнення з обвинуваченого на користь міської лікарні № 1 м. Олександрія 1518 грн. 56 коп. за стаціонарне лікування потерпілого визнаний обвинуваченим, підтверджується відповідною довідкою-розрахунком, тому підлягає задоволенню.
Потерпілий не підтримав свій позов після відшкодування йому шкоди під час судового розгляду справи.
2 ножі, видані батьком обвинуваченого і долучені в якості речових доказів, необхідно повернути ОСОБА_11 .
Керуючись статями 124, 129, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд
ухвалив :
ОСОБА_3 визнати винним та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 121 КК України в виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі статей 75, 76 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи; періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Стягнути з засудженого на користь міської лікарні № 1 м. Олександрія 1518 (одну тисячу п'ятсот вісімнадцять) грн. 56 коп. за лікування потерпілого.
Два ножі, які зберігаються в Олександрійському МВ УМВС України в Кіровоградської області, повернути ОСОБА_11 .
На вирок суду протягом 30 діб з моменту його проголошення може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайсуд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, звернувшись з відповідною заявою до канцелярії суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: