21.03.2014
Справа № 335/2497/14-к 1-кп/335/267/2014
21 березня 2014 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора: ОСОБА_3 , за участю обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Запоріжжя кримінальне провадження відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Запоріжжя, має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України,
20 червня 2013 року, приблизно о 01 год. 00 хв., ОСОБА_4 , знаходячись біля будинку №174 по проспекту Леніна в м. Запоріжжя, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , маючи намір на відкрите заволодіння чужим майном, із застосуванням насилля, яке не є небезпечним для життя і здоров'я ОСОБА_6 , яке виразилось у нанесені ОСОБА_5 удару правою ногою в область правого передпліччя останньому, в момент коли ОСОБА_4 , тримав ОСОБА_6 правою рукою за шию, заволоділи майном ОСОБА_6 , а саме барсеткою вартістю 100 гривень, в якій знаходилось наступне майно: мобільний телефон «Нокія С- 101», вартістю 300 гривень, флеш-карта пам'яті вартістю 100 гривень, газовий балончик «Терен-1», вартістю 40 гривень та грошові кошти в сумі 100 гривень, чим спричинили ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 640 гривень.
Крім того, 20 червня 2013 року, приблизно о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 знаходячись біля каскаду «Райдуга» в м. Запоріжжя, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , маючи намір на відкрите заволодіння чужим майном, із застосуванням насилля, яке не є небезпечним для життя і здоров'я ОСОБА_7 , яке виразилось у нанесені ОСОБА_5 удару ОСОБА_7 , в момент коли ОСОБА_4 тримав останнього руками, заволоділи майном ОСОБА_7 , а саме мобільним телефоном «Sоnу Тіро Duо», в корпусі чорного кольору, вартістю 1300 гривень та грошовими коштами в сумі 200 гривень, чим спричинили ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 1500 гривень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, підтвердив вчинення кримінальних правопорушень при викладених вище обставинах та пояснив суду наступне. Вночі 20.06.2013 року о 01-00 год. він в районі пл.Фестивальної у м.Запоріжжі зустрівся з ОСОБА_5 , після чого вони побачили незнайомого чоловіка, який був у стані алкогольного сп'яніння та вирішили викрасти його майно. У дворі будинку чоловік присів на лавку, після чого вони підійшли до нього та ОСОБА_8 наніс один удар ногою в плече, та в той час, як він держав потерпілого за шию, ОСОБА_8 забрав барсетку потерпілого, з якої потім взяли телефон та гроші, а інше майно викинули. Також, 20.06.2013 року о 23.00 год. він з ОСОБА_8 знаходились біля каскаду «Райдуга», де побачили чоловіка, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, і ОСОБА_8 запропонував заволодіти майном вказаного чоловіка. ОСОБА_8 вдарив чоловіка рукою, а він повалив чоловіка на землю і тримав його за руки. В цей час ОСОБА_8 дістав з кишені чоловіка мобільний телефон та гроші. Телефон вони вранці продали на ринку.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судовий розгляд із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням даних про особу обвинуваченого.
За таких обставин суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та кваліфікує дії останнього за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує: ступінь тяжкості вчинених злочинів, які у відповідності до ст.12 КК України віднесені до категорії тяжких та тяжкість спричинених наслідків: тяжких наслідків не наступило. Також суд враховує дані про особу обвинуваченого: раніше не засудженого, характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та в КУ «ОКПЛ» Запорізької обласної ради не перебуває. Обставиною, що пом'якшує покарання, є визнання вини у скоєнні злочинів. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
З урахуванням всіх обставин справи, відомостей про особу обвинуваченого, негативного ставлення до скоєного, суд приходить до висновку, що доцільним та необхідним для виправлення обвинуваченого та для попередження скоєння інших злочинів є покарання, не пов'язане з ізоляцією від суспільства, у зв'язку з чим суд вважає доцільним призначити покарання ОСОБА_4 у вигляді позбавлення волі у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.2 ст. 186 КК України з застосуванням ст.ст.75,76 КК України.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 на суму 640 гривень вирішений судом при винесенні вироку відносно ОСОБА_5 від 13.03.2014 року.
Питання про речові докази судом вирішено при винесенні вироку відносно ОСОБА_5 від 13.03.2014 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі, строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи, повідомляти кримінально-виконавчу систему про зміну місця проживання, періодично з'являтися на реєстрацію до органів кримінально-виконавчої системи.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1