Справа № 366/3615/13-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/780/270/14 Доповідач у 2 інстанції Нагорний
Категорія 18 02.04.2014
Іменем України
01 квітня 2014 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого - ОСОБА_2
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5 ,
з участю прокурора - ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_7 , -
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційними скаргами прокурора, адвоката ОСОБА_7 та засудженого на вирок Іванківського районного суду Київської області від 10 січня 2014 року, яким, -
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , з неповною середньою освітою, неодружений, непрацюючий, раніше судимий, -
засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
ОСОБА_8 визнаний винним і засуджений за те, що він 25 вересня 2013 року, близько 01 години ночі, проник до приміщення магазину побутової техніки, який належить потерпілому ОСОБА_9 , що по АДРЕСА_2 , і викрав звідки гроші в сумі 3642грн., мобільні телефони - 56 шт., планшети - 6 шт., ноутбуки - 8 шт., фотоапарати - 6 шт., картки поповнення рахунку мобільних телефонів - 62 шт. А всього ним було викрадено майна на загальну суму 104 911 грн.
В поданій апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності вини обвинуваченого та правильність юридичної кваліфікації його дій, вважає вирок суду незаконним у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.
Прокурор зазначає, що при призначенні покарання ОСОБА_8 суд не достатньо врахував, що він раніше неодноразово судимий, за місцем проживання характеризується негативно, у скоєному не розкаявся, своєї вини у вчиненні злочину - не визнав, потерпілому завданих збитків не відшкодував.
Прокурор просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити в цій частині новий вирок, яким засудити ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 185 КК України до п'яти років позбавлення волі.
Адвокат обвинуваченого ОСОБА_7 в поданій апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуваний вирок підлягає скасуванню з ухваленням виправдувального вироку через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неналежність оцінки доказів та однобічність їх трактування.
Так, апелянт стверджує, що в ніч скоєння злочину ОСОБА_8 перебував вдома оскільки він знаходитвся під адміністративним наглядом, а мобільні телефони та ноутбуки, які у нього було виявлено і вилучено, ОСОБА_8 отримав від свого знайомого для їх подальшої реалізації. Про те, що предмети злочину були викрадені з магазину потерпілого - обвинувачений не знав.
Адвокат зазначає, що винесений судом вирок ґрунтується лише на припущеннях, будь-яких доказів вини засудженого, на думку адвоката, - ні досудовим слідством ні судом не здобуто.
Адвокат просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 185 КК України виправдати.
ОСОБА_8 в поданій апеляційній скарзі також вважає вирок суду необґрунтованим у зв'язку із суттєвим порушенням норм кримінально-процесуального законодавства і неправильним застосуванням кримінального закону.
При цьому, апелянт стверджує, що слідством і судом не були взяті до уваги всі факти і обставини скоєного злочину. На думку засудженого, вирок ґрунтується на надуманих і недостовірних фактах, а матеріали кримінальної справи були сфальсифіковані на стадії досудового слідства.
Також обвинувачений, обґрунтовуючи свою апеляцію, посилається на Європейську конвенцію з прав людини, Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини, а також на практику Європейського суду з прав людини, вказуючи, що засудження на припущеннях є недопустимим.
ОСОБА_8 просить вирок суду скасувати, змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення та ухвалити виправдувальний вирок.
Заслухавши доповідача, прокурора, який свою апеляційну скаргу підтримав, а проти апеляційних скарг обвинуваченого та його адвоката заперечував, обвинуваченого ОСОБА_8 та його адвоката ОСОБА_7 , які в поясненнях, дебатах а засуджений і в останньому слові, - свої апеляційні скарги підтримали та заперечували проти апеляційної скарги прокурора, перевіривши вирок суду, матеріали справи і доводи апеляційних скарг, судова колегія вважає апеляційні скарги необґрунтованими.
Як вбачається з вироку суду і матеріалів справи суд повно, всебічно і неупереджено дослідив всі обставини і докази по справі, надав їм належну юридичну оцінку і обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини та правильність юридичної кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 185 КК України - як крадіжка, поєднана з проникненням у приміщення.
Вина засудженого доведена показами свідків, що підтвердили обставини справи, протоколами слідчих дій, висновками судових експертиз, протоколами слідчих дій та іншими матеріалами справи.
Посилання засудженого на відсутність доказів його вини є безпідставним. В процесі досудового розслідування у обвинуваченого були виявлені і вилучені речі, які були викрадені з магазину. Покази свідків вказують на те, що засуджений протягом тривалого часу займався продажем викраденого з магазину товару, продавав ці речі сестрі і знайомим, розраховувався цими грошима за своїми боргами, що спростовує покази засудженого про те що викрадені речі йому не належать а їх передав йому знайомий за ім'ям ОСОБА_10 для реалізації. Дані про особу засудженого, який неодноразово судився і відбував покарання у виправних установах, в сукупності з іншими доказами доводять вину ОСОБА_8 у скоєному злочині.
При призначенні покарання ОСОБА_8 судом було дотримано вимог ст.65 КК України. Призначаючи покарання, суд врахував, що обвинувачений неодноразово судимий, на шлях виправлення не став, скоїв злочин, перебуваючи під адміністративним наглядом, у скоєному не розкаюється, за місцем проживання - характеризується негативно.
Враховуючи вік засудженого, його суспільні і сімейні зв'язки, суд обґрунтовано прийшов до висновку про можливість виправлення засудженого протягом визначеного судом строку. Судова колегія вважає таке рішення обґрунтованим і законним, і підстав для його зміни в сторону збільшення не знаходить.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 405, 407 КПК України, судова колегія, -
Апеляційні скарги прокурора, адвоката ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Іванківського районного суду Київської області від 10 січня 2014 року стосовно ОСОБА_8 - без зміни.
Судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4