22-ц/775/10598/2013
230/10447/13-ц
Категорія 57
Головуючий в I інстанції Мірошкін О.І
суддя доповідач Безрученко Ю.О.
18 грудня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Краснощокової Н.С.
суддів Безрученко Ю.О., Баркова В.М.
при секретарі Папченко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств «Донвуглереструктуризація» на рішення Єнакіївського міського суду від 03 жовтня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств «Донвуглереструктуризація» про зобов'язання забезпечити побутовим паливом,
В вересні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «Донвуглереструктуризація» про зобов'язання забезпечити побутовим паливом. Свої вимоги обґрунтував тим, що він працював на ліквідованій шахті №3 шахтоуправління «Олександрівське», правонаступником якої є ДП «Донвуглереструктуризація», яке зобов'язано забезпечувати його побутовим вугіллям, але у рахунок постачання 2007 року вугілля він не отримував. Просив суд зобов'язати відповідача погасити заборгованість по другому півріччю 2007 року по постачанню побутового вугілля ОСОБА_1 в кількості 2,95 тон. та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Рішенням Єнакіївського міського суду від 03 жовтня 2013 року позов ОСОБА_1 до ДП «Донвуглереструктуризація» про зобов'язання забезпечити побутовим паливом задоволено. Зобов'язано ДП «Донвуглереструктуризація», що розташоване за адресою: м. Макіївка, вул. Успенського буд.3Б, р/р 26009302806474 «Макіївське без балансове відділення філії «Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області» МФО 334635 ЄДРПОУ 32442610, погасити заборгованість по другому півріччю 2007 року по постачанню побутового вугілля ОСОБА_1 в кількості 2,95 тон. та вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з таким рішенням ДП «Донвуглереструктуризація» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та постановити нове, яким повністю відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування скарги зазначає, що позивачем порушено строк позовної давності для звернення до суду з позовом. На теперішній час позивач не є вуглеотримувачем ДП «Донвуглереструктуризація», оскільки згідно до розподільчого балансу заборгованість за друге півріччя 2007 року з забезпечення побутовим вугіллям працівників шахти№3 шахтоуправління «Олександрівське» не передавалась. Справу з забезпечення побутовим паливом позивача передано до УТСЗН м. Єнакієве.
В судовому засіданні апеляційного суду представник ДП «Донвуглереструктуризація» Згоник К.В., діюча на підставі довіреності (а.с.64), підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 заперечував проти апеляційної скарги та просив її відхилити.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач відповідно до ст.ст. 43, 48 Гірничного закону України та п. 12.10 «Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості» має право на безкоштовне отримання вугілля на побутові потреби, проте відповідач не надав позивачеві побутове вугілля за друге півріччя 2007 року у кількості 2,95 тон.
З таким висновком суду в оскаржуваній його частині можна погодитись.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Так, відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній його частині зазначеним вимогам закону відповідає.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач має право, як пенсіонер на безкоштовне забезпечення вугіллям на побутові потреби. Відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання із забезпечення позивача побутовим паливом за 2 півріччя 2007 року в кількості 2,95 тон.
Порядок забезпечення паливом на побутові потреби встановлений Гірничним законом України від 06 жовтня 1999 року № 1127-XIV з наступними змінами та доповненнями, Галузевою угодою між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03 липня 2001 року.
Згідно із ч. 7 ст. 43 Гірничного закону України підприємства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, зокрема, таким категоріям осіб: працівникам з видобутку (переробки) вугілля та вуглебудівних підприємств, а згідно змін, внесених згідно із Законом України від 25 червня 2009 року № 1564-VI, - працівникам з видобутку (переробки) вугілля та вуглебудівних підприємств за переліком професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України; пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов'язаних із підземними умовами, - не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок.
Відповідно до ч. 5 ст. 48 Гірничного закону України після ліквідації або консервації гірничого підприємства забезпечення вугіллям на побутові потреби здійснюється в межах тарифної угоди правонаступником, зокрема, непрацюючим пенсіонерам, а із змінами, внесеними згідно із Законом України від 25 червня 2009 року № 1564-VI, - пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше ніж 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов'язаних з підземними умовами, - не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше ніж 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше ніж 15 років - для жінок.
Згідно із п. 12.10 Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03 липня 2001 року порядок забезпечення паливом на побутові потреби і компенсації витрат за спожиті електроенергію та газ працівниками і пенсіонерами підприємств вугільної промисловості встановлюється колективними договорами на підприємствах відповідно до Гірничного закону України, цієї Угоди, а також, (до приведення нормативно-правових актів у відповідність до Гірничного закону), чинною інструкцією про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць, підприємств і організацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби від 11 травня 1976 року.
Безоплатне забезпечення вугіллям працівників і пенсіонерів вугільної промисловості здійснюється за нормою 5,9 тонн на рік на будинок або квартиру. Списки вуглеотримувачів складаються щорічно з 1 по 15 грудня, станом на 1 грудня, підписуються за згодою з профкомом керівником підприємства, головним бухгалтером, відділом кадрів. На тих, що поступили пізніше складаються додаткові списки.
Безоплатне забезпечення вугіллям поширюється на пенсіонерів, що живуть в Україні, незалежно від того, з якого підприємства вугільної промисловості України вони вийшли на пенсію, якщо вони відпрацювали в галузі, в тому числі на підземних роботах чоловіки не менше 10 років, жінки 7,5 років. Ця категорія осіб забезпечується побутовим вугіллям тим підприємством, з якого вони вийшли на пенсію. На підприємствах, що ліквідуються, забезпечення працівників побутовим паливом здійснюється за рахунок бюджетних коштів.
Особи, які мають право на безоплатне забезпечення побутовим вугіллям, але пішли на пенсію з підприємств інших галузей економіки України, забезпечуються паливом на побутові потреби відповідно до ст.ст. 43, 48 Гірничного закону України за останнім місцем роботи на вуглевидобувному (перероблювальному) або шахтовуглебудівельному підприємстві.
Виходячи з зазначених нормативних актів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач, який є пенсіонером, відповідно до ст.ст. 43, 48 Гірничного закону України, п. 12.10 Галузевої угоди має право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби. Зазначене право позивача визнається відповідачем.
Як вбачається з листів Управління з реструктуризації та закриття вугільних підприємств, ДП «Донвуглереструктуризація» та підтверджено представником відповідача в судовому засіданні суду першої інстанції, відповідач має заборгованість з вивезення побутового вугілля позивачеві за друге півріччя 2007 року в кількості 2,95 тон. (а.с.8-9), а тому доводи апеляційної скарги про те, що вони не є належними відповідачами по справі не обґрунтовані.
Отже, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції врахував, що порядок забезпечення паливом на побутові потреби встановлений також діючою «Інструкцією про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць, підприємств і організацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби», яка затверджена міністром вугільної промисловості СРСР 11 травня 1976 року.
Згідно із п. 6 «Інструкції про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць, підприємств і організації вугільної промисловості паливом на побутові потреби» виписка та вивезення вугілля здійснюється на поточний рік не рідше, ніж один раз на півріччя за графіком підприємства, який погоджується з профспілковою організацією. В графіку повинна враховуватися рівномірна виписка та вивезення вугілля працівникам по всім місяцям року.
Відповідно до п. 6.2, п. 6.3 цієї Інструкції відпуск палива здійснюється тільки за талонами. Особи, що не виписали вугілля без поважних причин у строки, встановлені графіком, втрачають право на його отримання. Виписані вимоги на паливо дійсні до 25 числа місяця, який слідує після виписки.
Положеннями пунктів 6, 6.2, 6.3 «Інструкції про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць, підприємств і організації вугільної промисловості паливом на побутові потреби» передбачено, що строк виконання відповідачем зобов'язання щодо надання побутового вугілля визначений.
Згідно із п. 6 «Інструкції про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць, підприємств і організації вугільної промисловості паливом на побутові потреби» відповідач зобов'язаний був виписати та вивезти позивачу вугілля за друге півріччя 2007 року - не пізніше кінця поточного року, тобто не пізніше 31 грудня 2007 року, про що обґрунтовано зазначає відповідач в апеляційній скарзі.
Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно із ч. 1 ст. 261 перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Таким чином, обґрунтованими є доводи апеляційної скарги відповідача про те, що перебіг позовної давності щодо заборгованості за побутовим вугіллям за друге півріччя 2007 року почався з 01 січня 2008 року та сплинув відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦК України відповідно 01 січня 2011 року.
До суду з позовом про стягнення заборгованості позивач звернувся 04 вересня 2013 року, тобто поза межами трирічного строку позовної давності, встановленого законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Оскільки рішення по суті спору ухвалюється судом першої інстанції, а на стадії апеляційного провадження здійснюється лише перевірка законності й обґрунтованості рішення суду (стаття 303 ЦПК України), то заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Тому доводи апеляційної скарги щодо незастосування строків позовної давності не обґрунтовані, оскільки представник відповідача був присутній в судовому засіданні, але такої заяви не подавав в суді першої інстанції до винесення рішення, що підтверджено матеріалами справи та не заперечувалося представником відповідача в апеляційному суді.
Таким чином, суд першої інстанції у відповідності ст. ст. 213-214 ЦПК України на зазначені положення закону звернув увагу, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню із залишенням рішення суду першої інстанції без змін.
Судове рішення в іншій частині в апеляційному порядку не оскаржено, та предметом перегляду не було (ст.303 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, Апеляційний суд
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств «Донвуглереструктуризація» відхилити.
Рішення Єнакіївського міського суду від 03 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Судді: