22-ц/775/10379/2013
256/3313/13-ц
Категорія 37
Головуючий в I інстанції Гладка І.А.
суддя доповідач Безрученко Ю.О.
20 листопада 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Краснощокової Н.С.
суддів Безрученко Ю.О., Канурної О.Д.
при секретарі Папченко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, на ухвалу Калінінського районного суду м. Донецька від 18 вересня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсним заповіту,
В квітні 2013 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсним заповіту.
Ухвалою Калінінського районного суду м. Донецька від 18 вересня 2013 року провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсним заповіту закрито, з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.
Не погодившись з такою ухвалою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування скарги зазначив, що суд помилково дійшов висновку що набрало законної сили рішення, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, оскільки ці два позови ОСОБА_2 мотивує різними нормами законодавства, а саме позов, за яким судом ухвалено рішення 25 січня 2013 року позивачка мотивувала ч. 1 ст. 225 ЦК України з посиланням на те, що спадкодавець не розумів своїх дій в момент укладання заповіту, оскільки зловживав спиртними напоями та помер від цирозу печінки. Даний позов позивачка мотивує положення ч. 1 ст. 233 ЦК України, тобто правові наслідки правочину, вчиненого під впливом тяжкої обставини.
В засідання апеляційного суду ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_1, який діє на підставі договору та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.54-55, 59), підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
В засідання апеляційного суду ОСОБА_3 не з'явилась, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином листом і телефонограмою №1366, зареєстрованою у відповідному порядку від 13 листопада 2013 року (а.с.73), відповідно до заперечень просила відхилити апеляційну скаргу (а.с. 78), що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 305 ЦПК України.
В засідання апеляційного суду приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 не з'явилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином листом і телефонограмою №1367, зареєстрованою у відповідному порядку від 13 листопада 2013 року (а.с.74), відповідно до клопотання просила розглянути справу у її відсутність (а.с. 76), що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 305 ЦПК України.
Заслухавши доповідача, сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, виходив з того, що є рішення суду про відмову ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсним заповіту, яке набрало законної сили.
Такого висновку суд дійшов з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Позови вважаються тотожними тільки в тому випадку, коли в них одночасно співпадають сторони, підстава і предмет. При визначенні підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права.
Так, судом першої інстанції встановлено, що рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 25 січня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання недійсним заповіту, у задоволенні позовних вимог було відмовлено (а.с.41-47).
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 30 квітня 2013 року, апеляційна скарга ОСОБА_2 була відхилена, а рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 25 січня 2013 року залишено без змін (а.с.45-46).
В квітні 2013 року позивач ОСОБА_2 знов звернулась суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсним заповіту (а.с.2-4).
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач мотивував два позови різними нормами матеріального права, а саме перший позов положеннями ч. 1 ст. 225 ЦК України, тим, що спадкодавець не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними в момент укладання заповіту, а звертаючись з позовом вдруге, положеннями ч. 1 ст. 233 ЦК України, вважаючи, що спадкодавцем укладений правочин під впливом тяжкої для нього обставини і на вкрай невигідних умовах, заслуговують на увагу, оскільки в обох позовах ОСОБА_2 звертається до суду за захистом свого права, посилаючись на різні підставі.
Отже, суд першої інстанції на вищенаведені вимоги закону увагу не звернув та дійшов помилкового висновку, що набрало законної сили рішення Калінінського районного суд м. Донецька від 25 січня 2013 року, яке ухвалено з приводу спору між тими самим сторонами про той самий предмет спору і з тих самих підстав, з яких в квітні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсним заповіту з підстав того, що ОСОБА_7 перебував під впливом тяжкої для нього обставини, у зв'язку із чим склав новий заповіт на вкрай невигідних для нього умовах (а.с. 3), а рішення суду, яке набрало законної сили, було постановлено за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсним заповіту з підстав того, що ОСОБА_7 перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними (а.с. 41-46)
Таким чином, ОСОБА_2, звертаючись до суду повторно з позовом про визнання недійсним заповіту 26 квітня 2013 року посилалася на одні і ті ж фактичні обставини, але посилалася на різні підстави в обґрунтування своїх позовних вимог щодо визнання заповіту недійсним, що є визначальним при вирішенні судом спору.
А тому, апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати направленням справи для продовження розгляду до того ж суду.
Керуючись ст.ст. 307, 311, 313-315 ЦПК України, Апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, задовольнити.
Ухвалу Калінінського районного суду м. Донецька від 18 вересня 2013 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до того ж суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Судді: