Провадження по справі № 2-о/260/42/2014
24 березня 2014року Ленінський районний суд м. Донецька у складі:
головуючий суддя Пронін С.Г.
при секретарі Коваленко А.Ю.
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа: Головне управління Міграційної служби України в Донецькій області про встановлення факту проживання на території України, -
Заявник звернулася до суду з заявою про встановлення факту проживання на території України мотивуючи свої вимоги тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в Новоолександрівському районі Ставропольського краю РФ. В 1991 році вона разом з матір'ю ОСОБА_2 переїхали на територію Української ССР та проживали за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 1991 року по березень 1992 року. В даний час заявник займається оформленням паспорту громадянина України та їй необхідно встановити факт проживання на території України станом на серпень 1991року, оскільки без даних відомостей не можливо оформити необхідний заявнику документ. Просила суд встановити факт її проживання на території України з червня 1991 року по березень 1992 року, в тому числі станом на 24 серпня 1991 року та на 13 листопада 1991 року.
Заявник у судовому засіданні підтримав вимоги заяви суду надав аналогічні пояснення.
Представник зацікавленої особи в судовому засіданні, вимоги заяви визнав не заперечував проти їх задоволення.
Розглянувши заяву, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги заяви підлягають задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно дубліката свідоцтва про народження серії И-ДН №666194, виданого відділом записів актів громадянського стану управління записів актів громадянського стану Ставропольського краю по Новоолександрівському району 17.01.2012року, ОСОБА_1 народилася 06.09.1985 року. Як вбачається з наданої копії довідки керівника громадської дільниці Куйбишевського району Думит М.З. від 05.03.2013 року ОСОБА_1 проживала разом зі своєю матір'ю ОСОБА_2 без реєстрації на території України за адресою: АДРЕСА_1 з червня 1991 року по березень 1992 року.
03.05.2012 року заявник ОСОБА_1, звернулася до СГІРФО Ленінського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області для проведення процедури встановлення особи, оскільки до теперішнього часу паспортом не документувалась.
Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов'язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України. Про належність до громадянства України таких осіб може свідчити наявність у паспортах громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24.08.1991 року чи 13.11.1991.
Відповідно до п.7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року, проходять процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України. У таких випадках, одним із документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24.08.1991 або 13.11.1991.
У пункті 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215, встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.9 Закону України «Про громадянство України», безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років є однією з умов прийняття до громадянства України. Стаття 1 цього ж Закону дає чітке визначення поняття «безперервне проживання на території України» та «проживання на території України на законних підставах». Безперервне проживання на території України - проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів; Проживання на території України на законних підставах - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні. Розширене тлумачення цих понять та переліку умов, за яких можливе встановлення факту безперервного проживання та прийняття до громадянства України, Законом не передбачено.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Наведений у ст. 273 ЦПК перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення.
Встановлення факту постійного проживання на території України необхідно ОСОБА_1 для отримання паспорту громадянина України.
За таких обставин, заява ОСОБА_1, зацікавлена особа: Головне управління Міграційної служби України в Донецькій області про встановлення факту проживання на території України є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного Закону України «Про громадянство України», Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215, та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання на території України - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, яка народилася в м. Новоолександрівськ, Ставропольського краю, РФ, проживала на території України у м. Донецьку з червня 1991 року по березень 1992 року, в тому числі, станом на 24.08.1991р. та на 13.11.1991р.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Ленінського районного суд м. Донецька протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: