Справа № 1/257/164/14
0523/13304/2012
06 березня 2014 року Київський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Донецька кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецька, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженного: 06.09.2010 року Київським районним судом м. Донецька за ч .1 ст. 122 КК України до 2 років позв/волі з випробуванням на 2 роки,-
у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
Органами досудового слідства ОСОБА_6 обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні та носінні вибухової речовини без передбаченого законом дозволу на території Київського району м. Донецька .
В ході судового розгляду, захисник ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_5 , звернувся до суду з письмовим клопотанням про направлення даної кримінальної справи на додаткове розслідування з підстав неповноти і неправильності досудового слідства, що не може бути усунуто в ході судового розгляду. Свою позицію, захисник аргументував тим, що проведеним досудовим слідством, по даній кримінальній справі було порушено право обвинуваченого на захист, що призвели до ущемлення його прав та інтересів, а саме відповідно до ст. 46 КПК України (в редакції 1960р.) при відмові обвинуваченого від захисника, особа яка проводить досудове слідство повинна складати протокол із зазначенням мотиву відмови. Про прийняття відмови від захисника слідчий повинен винести постанову. З матеріалів справи вбачається, що слідчий СВ Київського РВ ОСОБА_7 протокол про відмову від захисника обвинуваченим ОСОБА_6 належним чином не склав та не виніс постанову про прийняття відмови від захисника в кримінальній справі. (а.с. 67-69). Як вбачається з протоколу (а.с.68) слідчий тільки роз'яснив обвинуваченому ОСОБА_6 його право на захист, але в протоколі не зазначено, що ОСОБА_6 відмовився від захисту та не зазначені мотиви відмови. Також слідчим не було винесено постанови про прийняття відмови від захисника, а навпаки, як вбачається з постанови (а.с. 69) слідчий прийняв відмову від участі захисника по кримінальній справі від іншої особи ОСОБА_8 ,замість ОСОБА_6 . Крім того, зауважив, що як вбачається з протоколу оголошення обвинуваченому права на захист (а.с.65) уся процедура оголошення права на захист разом з протоколом відбувалася з 17.05 до 17.07 год., тобто 2 хвилини, що не може бути розумним терміном , оскільки даного часу не вистачить для ознайомлення зі змістом , правами та перечитати, крім того його ще необхідно було скласти. Все це свідчить про той факт, що ОСОБА_6 право на захист належним чином не роз'яснино, що є грубим порушенням ч.2 ст. 43 КПК України. Також зауважив, що при проведенні допиту ОСОБА_6 в якості підозрюваного 19.07.12р. його не було повідомлено в чому саме він обвинувачується. Як вбачається з вищевказаного протоколу (а.с.29-31) ОСОБА_6 роз'яснино, що він підозрюється у придбанні, зберіганні та перевезенні наркотичного засобу (а.с.30).
Протокол огляду рюкзака ОСОБА_6 , складено слідчим СВ Київського РВ ОСОБА_9 13.07.12р. у службовому кабінеті №13 (а.с.6) , тоді як кримінальна справа була порушена постановою слідчого Київського РВ ОСОБА_7 19.07.12р. (а.с.1). Відповідно до ч.2 ст. 190 КПК України (в ред.. 1960 р.) у невідкладних випадках до порушення кримінальної справи може бути проведено огляд місця події, але ніяк ні огляд предмету, яким є рюкзак., а тому протокол огляду рюкзака ОСОБА_6 від 13.07.12р. є недопустимим доказом. Крім того, відповідно до п.9 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, усі вилучені предмети пред'являються понятим та іншим учасникам слідчої дії. У необхідних випадках зазначені об'єкти упаковуються для уникнення їх пошкодження, неконтрольованого доступу до них та забезпечення зберігання слідів, які є на них, з доданням бірок, посвідчених відповідними написами і підписами особи, у якої вилучено речі, понятих, слідчого…, які скріплюються печаткою відповідного органу, про що зазначається в протоколі». Навпаки, протокол огляду рюкзака ОСОБА_6 від 13.07.12р. не містить відомостей про скріплення печаткою та вилучення предмету та його упаковки, також не зазначена вага вилученої речовини. Зазначено, що вилучена речовина білого кольору (а.с.6), а згідно висновку спеціаліста (а.с. 14-15) та експертизи (а.с.41-42) зазначено, що при розкритті упаковки знайдена речовина біжового кольору. Що викликає сумніву чи та речовина була надана експерту на дослідження, яку начебто було вилучено з рюкзака ОСОБА_6 , що є суттєвим порушення вимог КПК України.
Крім того в протоколі огляду рюкзака ОСОБА_6 від 13.07.12р. відсутні відомості про роз'яснення ОСОБА_6 його прав при огляді його речей, що є також порушенням права на захист.
Також, з постанови про порушення кримінальної справи та прийняття до свого провадження від 19.07.12р. (а.с.1)., вбачається, що ОСОБА_6 був затриманий 13.07.12р., але в матеріалах справи відсутній протокол затримання та роз'яснення прав затриманого. Оскільки ОСОБА_6 був затриманий, він мав усі права підозрюваного, передбачені ст.43-1 КПК України.
Вивчивши матеріали кримінальної справи, вислухавши думку прокурора, який заперечив проти направлення даної кримінальної справи на додаткове розслідування, підсудного ОСОБА_6 , захисника який підтримав заявлене клопотання, суд приходить до висновку, що заявлене клопотання, підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 281 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Відповідно до п.п.1, 2, 3, 4 ст.64 КПК України при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину; винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання; характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.
Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ №2 від 11.02.05р. «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо). Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи
кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.
Суд вважає обґрунтованою позицію захисту про те, що під час досудового слідства було порушено право обвинуваченого ОСОБА_6 на захист.
Так, під час проведення досудового слідства слідчим суттєво були порушені норми кримінально процесуального закону. Відповідно до вимог ч.2 ст. 46 КПК України (в редакції 1960р.) при відмові обвинуваченого від захисника, особа яка проводить досудове слідство повинна складати протокол із зазначенням мотиву відмови. Про прийняття відмови від захисника слідчий повинен винести мотивовану постанову. Слідчим СВ Київського РВ УМВС України в Донецькій області ОСОБА_7 в порушення зазначених вимог, протокол про відмову від захисника обвинуваченим ОСОБА_6 належним чином не складено, а також не було винесено постанову про прийняття відмови від захисника по даній кримінальній справі. (а.с. 67-69). Навпаки, як вбачається з протоколу (а.с.68), слідчий тільки роз'яснив обвинуваченому ОСОБА_6 його право на захист, але в протоколі не зазначено, що ОСОБА_6 відмовився від захисту та не зазначені мотиви відмови. Крім того в матеріалах даної кримінальної справи наявна постанова про прийняття відмови від захисника але по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_8 (а.с. 69).
Згідно протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 19.07.2012р. (а.с. 29-31) слідчим йому було роз'яснено про підозру зовсім в іншому злочині, а саме у придбанні, зберіганні та перевезенні наркотичного засобу (а.с.30), що свідчить про те, що ОСОБА_6 органом досудового слідства не було роз'яснено право на захист належним чином.
Також в порушення вимог ст. ст. 184 190, КПК України слідчим ОСОБА_9 було складено протокол огляду рюкзака ОСОБА_6 (а.с.6) 13.07.12р.в каб. №13, до порушення кримінальної справи, тоді як кримінальну справу за фактом незаконного придбання, зберігання та носінні вибухової речовини без передбаченого законом дозволу, за ч.1 ст. 263 КК України порушено лише 19.07.2012р. іншим слідчим ОСОБА_7 (а.с.1). Крім того, з протоколу огляду рюкзака вбачається, що огляд здійснювався у службовому кабінеті №13, тоді як відповідно до вимог КПК України слідчий проводить огляд місцевості, приміщення, предметів та документів. Вилучення у особи будь-якого предмету повинно оформлюватися протоколом обшуку або вилучення, але не протоколом огляду, що є також суттєвим порушенням вимог КПК України (в ред.. 1960р.). Крім того в протоколі огляду рюкзака ОСОБА_6 від 13.07.12р. відсутні відомості про роз'яснення ОСОБА_6 його прав при огляді його речей, що є також порушенням права на захист.
Крім того слідчим було порушено вимоги Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду». Так, з протоколу огляду рюкзака ОСОБА_6 від 13.07.12р. вбачається, що відомостей про скріплення печаткою та вилучення предмету та його упаковки, не здійснено, також не зазначена вага вилученої речовини. Зазначено, що вилучена речовина білого кольору (а.с.6), тоді, як згідно висновку спеціаліста (а.с. 14-15) та експертизи (а.с.41-42) при розкритті упаковки знайдена речовина біжового кольору. Що викликає сумніву чи дійсно та речовина була надана експерту на дослідження, яка начебто була вилучена з рюкзака ОСОБА_6 , що є суттєвим порушення вимог КПК України.
З постанови про порушення кримінальної справи та прийняття до свого провадження від 19.07.12р. (а.с.1)., свідчить, що ОСОБА_6 був затриманий 13.07.12р., але в матеріалах справи відсутній протокол затримання та роз'яснення прав затриманого. Оскільки ОСОБА_6 був затриманий, він мав усі права підозрюваного, передбачені ст.43-1 КПК України.
Таким чином, відновлення права підсудного ОСОБА_10 на захист можливе лише шляхом направлення даної кримінальної справи на досудове слідство, оскільки зазначена неповнота досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні, так як для її усунення необхідно проведення значного обсягу ряду слідчих та інших дій, в тому числі і оперативно-розшукових заходів, спрямованих на усунення вищезазначеної неповноти і суперечностей, які не можуть бути проведені в судовому засіданні з врахуванням специфіки процесуальної форми судового розгляду справи. При проведенні додаткового розслідування слід усунути наведені порушення вимог закону.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 281 КПК України, суд -
Клопотання захисника ОСОБА_5 - задовольнити.
Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 263 КК України повернути прокурору Київського району м.Донецька для проведення додаткового розслідування.
Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_11 до набрання постановою законної сили залишити без змін .
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 7 (семи) діб з дня її винесення.
Суддя ОСОБА_1