Єдиний унікальний номер 257/15114/13-к
Номер провадження №1-кп/257/108/14
20 лютого 2014 року м. Донецьк, вул. Собінова,147
Київський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі Київського районного суду м. Донецька угоду про примирення за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050830002645 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Донецька, громадянина України, українця, з середньо-технічною освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,
19 серпня 2013 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин, точний час не встановлений, ОСОБА_4 перебував у приміщенні кафе «Калінка», яке розташоване за адресою: вул.. Жмури,1 у Київському районі м.Донецька, де побачив раніше йому незнайому ОСОБА_5 , яка знаходилася за барною стійкою, розташованої в приміщенні даного кафе, яка тримала у своїй лівій руці мобільний телефон «Самсунг GT-S 5250», у корпусі білого кольору, імей: НОМЕР_1 , вартість якого становить 778 гривень 73 копійок, в якому знаходилася сім-карта оператора мобільного зв'язку МТС № НОМЕР_2 , яка матеріальної цінності не представляє. В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний намір, який направлений на відкрите викрадення чужого майна, а саме вище вказаного мобільного телефону, який належить ОСОБА_5 , з подальшим зверненням його у свою користь.
Реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, протиправно, із корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, ОСОБА_4 наблизився до ОСОБА_5 , яка на той момент знаходилася за вище вказаною барною стійкою, та своєю рукою схопив вище вказаний мобільний телефон та шляхом ривку, вирвав його з лівої руки ОСОБА_5 . Після чого, ОСОБА_6 з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення втік, де у подальшому розпорядився ним на власний розсуд, тим самим заподіявши ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 778 гривень 73 копійок.
28 листопада 2013 року року між потерпілою ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_6 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469, 471 КПК України по даному кримінальному провадженню № 12013050830002645 укладено угоду про примирення, яку сторони просять суд розглянути за затвердити.
Згідно даної угоди потерпіла ОСОБА_5 з однієї сторони та підозрюваний ОСОБА_6 з другої сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри та правової кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 186 КПК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, розміру шкоди та її відшкодування до затвердження угоди.
Згідно даної угоди про примирення ОСОБА_6 , як підозрюваний та ОСОБА_5 , як потерпіла, дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 186 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_6 у вигляді громадських робіт на строк 120 годин.
Згода ОСОБА_6 на призначення вказаного покарання отримана. В угоді сторонами також передбачені та роз'яснені їм наслідки її укладення, затвердження та невиконання.
В судовому засіданні ОСОБА_6 беззастережно визнав себе винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч. 1 ст. 186 КК України за обставин, наведених у вироку. Він повідомив про добровільність своєї позиції при укладенні вказаної угоди між ним та потерпілою від 28 листопада 2013 року і про розуміння характеру обвинувачення, наслідків укладення та затвердження укладеної угоди про примирення, які передбачені ст. 473 КПК України. Просив таку угоду затвердити і призначити йому узгоджену в ній міру покарання.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні також просила затвердити укладену угоду з ОСОБА_6 та підтвердила добровільність її укладання і, що вона також розуміє наслідки укладення та затвердження такої угоди. Просила угоду затвердити і призначити ОСОБА_6 обумовлену в ній міру покарання.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, вислухавши позицію сторін кримінального провадження, в тому числі прокурора, який також не заперечував проти затвердження даної угоди, суд приходить до висновку, що вказана угода відповідає вимогам закону і підлягає затвердженню з огляду на наступне.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Згідно до ст. 468 КПК України у кримінальному проваджені може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним, чи обвинуваченим.
Відповідно до ч.3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості.
Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угод, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 цього Кодексу; характер кожного обвинувачення; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом (ч. 5 ст. 474 КПК України).
При цьому, ОСОБА_6 повністю усвідомлює зміст укладеної ним з потерпілою угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди та наслідки її не виконання.
Потерпіла також цілком розуміє наслідки затвердження даної мирової угоди, що визначені у п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України, а саме, що наслідком укладення та затвердження угоди про примирення для неї, як потерпілої, є: обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
Суд, шляхом опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення вказаної угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також, кримінальне правопорушення, у вчинені якого ОСОБА_6 повністю визнав себе винуватим, відповідно до положень ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Узгоджені сторонами (обвинуваченим, потерпілою) вид та міра покарання за кримінальне правопорушення є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, та заявлені в межах санкцій ст. 186 ч. 1 КК України, таке покарання є достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Отже, умови даної угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим повністю відповідають вимогам діючого Кримінально-процесуального кодексу України та Кримінального Кодексу України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що наявні усі правові підстави для затвердження угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , тому її належить затвердити, а ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, з призначенням останньому узгодженої сторонами угоди міри покарання.
Долю речових доказів в порядку п.9 ст.100 КПК України слід вирішити наступним чином:
- мобільний телефон марки «Самсунг GT-S 5250», у корпусі білого кольору, імей: НОМЕР_1 , сім-карта оператора мобільного зв'язку МТС № НОМЕР_2 - які передані потерпілій ОСОБА_5 під гарантійну розписку - залишити їй, як власнику цього майна.
У даному кримінальному провадженні є судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи на суму 195,60 грн.
Відповідно до ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються із: витрат на правову допомогу; витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.
Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Тому з огляду на це, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_6 витрат по проведенню судово-товарознавчої експертизі в сумі 195,60 гривень на користь держави.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд,
Затвердити угоду про примирення від 28 листопада 2013 року, укладену між потерпілою - ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, яке зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12013050830002645.
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 1 КК України, і призначити узгоджене сторонами наступне покарання :
за ч. 1 ст. 186 КК України - громадські роботи на строк 120 (сто двадцять) годин.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання - вважати продовженим.
Речові докази:
- мобільний телефон марки «Самсунг GT-S 5250», у корпусі білого кольору, імей: НОМЕР_1 , сім-карта оператора мобільного зв'язку МТС № НОМЕР_2 - які передані потерпілій ОСОБА_5 під гарантійну розписку - залишити їй, як власнику цього майна.
Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати по проведенню судово-товарознавчої експертизі в сумі 195 (сто дев'яносто п'ять ) гривні 60 копійок на користь держави.
Вирок може бути оскаржений в порядку ст.394 КПК України до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги на вирок через Київський районний суд м. Донецька протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після спливу тридцятиденного строку, встановленого ст. 395 КПК України, для його оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку в порядку ст. 376 КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1