іменем україни
19 березня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Горелкіної Н.А.
суддів: Журавель В.І. Іваненко Ю.Г.
Завгородньої І.М. Ситнік О.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - Рівненська міська рада про визнання відмови в підписанні протоколу погодження меж земельної ділянки безпідставною та надання права міській раді передати земельну ділянку в оренду без погодження меж, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 вересня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 18 листопада 2013 року,
17 січня 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати безпідставною відмову ОСОБА_4, як суміжного землекористувача, в підписані протоколу обстеження і погодження меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 для укладення договору оренди на земельну ділянку площею 242 кв. м та надати право Рівненській міській раді укласти з ним (позивачем) договір оренди вказаної вище земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі без підпису ОСОБА_4 в протоколі погодження меж.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що йому на праві власності належить будівля, зображена на технічному плані під літерою «В-1», загальною площею 87 кв. м, яка розташована по АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 21 квітня 2011 року.
Вказане приміщення він придбав у ОСОБА_5, який у свою чергу в 2010 році придбав його у ОСОБА_4
Щоб надалі використовувати зазначену будівлю йому необхідно оформити договір оренди з Рівненською міською радою на земельну ділянку, на якій вона розташована. Однак ОСОБА_4, як суміжний землекористувач, відмовляється підписати протокол обстеження та погодження меж земельної ділянки, хоча всі суміжні землекористувачі його підписали.
Враховуючи наведене, просив задовольнити позов.
Рішенням Рівненського міського суду від 02 вересня 2013 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 18 листопада 2013 року, позов задоволено.
Визнано відмову ОСОБА_4 як суміжного землекористувача в підписанні протоколу обстеження і погодження меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 для укладення договору оренди на земельну ділянку площею 242 кв. м безпідставною.
Надано право Рівненській міській раді укласти з ОСОБА_3 договір оренди земельної ділянки площею 242 кв.м, розташованої по АДРЕСА_1, для обслуговування нежитлової будівлі без підпису ОСОБА_4 в протоколі погодження меж.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Пленум Верховного Суду України у п.11 постанови від 18 грудня 2009 року № 11 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів.
Проте зазначеним вимогам постановлені у справі судові рішення не відповідають.
Судами під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 21 квітня 2011 року на праві власності належить будівля, зображена на технічному плані літерою «В-1» загальною площею 87 кв. м по АДРЕСА_1.
Згідно з довідкою про кількісну характеристику № 204 від 09 листопада 2012 року земельна ділянка площею 0,0800 га по АДРЕСА_1 перебуває в постійному користуванні ОСОБА_4
Відповідно до нотаріально завіреної заяви ОСОБА_4 від 14 квітня 2011 року він не заперечував проти вилучення у нього земельної ділянки площею 242 кв.м по АДРЕСА_1 та передачі її в користування ОСОБА_3
Також установлено, що протокол обстеження і погодження меж земельної ділянки, яка пропонується для відведення в оренду строком на 49 років ОСОБА_3 для обслуговування нежитлової будівлі по АДРЕСА_1, підписаний усіма суміжними землекористувачами, окрім ОСОБА_4
Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із його доведеності та обґрунтованості.
З такими висновками повністю погодитися не можна, виходячи з наступного.
За загальними положеннями ЦПК України на суд покладено обов'язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
Таким чином рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.
Відповідно до ч. 1 ст. 60, ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Колегія суддів погоджується з судовими рішеннями в частині визнання безпідставною відмови ОСОБА_4 як суміжного землекористувача в підписанні протоколу обстеження і погодження меж земельної ділянки.
Звертаючись до суду з такими вимогами, позивач посилався на те, що відповідач відмовляється підписати протокол обстеження і погодження меж земельної ділянки.
Разом із тим в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо відмови Рівненської міської ради укласти такий договір.
Проте погодитись з рішенням судів про надання Рівненській міській раді права укласти з ОСОБА_3 договір оренди земельної ділянки без підпису ОСОБА_4 в протоколі погодження меж колегія погодитися не може, виходячи з наступного.
Зобов'язавши третю особу Рівненську міськраду укласти з ОСОБА_3 договір оренди, суд, при цьому, вирішив питання про її права та обов'язки.
Вирішуючи спір в цій частині, суд першої інстанції не уточнив позовних вимог, не попередив про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, не звернув уваги на те, що такі вимоги є передчасними.
Перевіряючи в апеляційному порядку законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд у порушення вимог ст. 303, 315 ЦПК України доводів апеляційної скарги належним чином не перевірив, допущені місцевим судом помилки не виправив, залишивши його без змін.
Ураховуючи те, що суди не визначилися із характером правовідносин та не застосували норму матеріального права, яка підлягала застосуванню, не встановили фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування ухвалених судових рішень в частині вимог про надання права міській раді передати земельну ділянку в оренду без погодження меж із передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 вересня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 18 листопада 2013 року в частині вимог про надання права міській раді передати земельну ділянку в оренду без погодження меж скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
У решті судові рішення залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.А. Горелкіна
Судді: В.І. Журавель
І.М. Завгородня
Ю.Г. Іваненко
О.М. Ситнік