31 березня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Макарчука М.А.,
суддів: Леванчука А.О., Нагорняка В.А.,Мазур Л.М., Писаної Т.О.,
розглянувши заяву ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 жовтня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_6 до Сумської міської ради, ОСОБА_8, треті особи - ОСОБА_9, Друга Сумська державна нотаріальна контора, комунальне підприємство «Сумське міське бюро технічної інвентаризації», про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним в частині та внесення змін в реєстрацію,
ОСОБА_6 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 03 лютого 2004 року нотаріусом другої Сумської державної нотаріальної контори йому видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька - ОСОБА_10 Свідоцтвом не охоплено все майно, що належало його батькові за життя. Зокрема не враховано, що саме його батько, будучи співвласником будинку АДРЕСА_1, зробив у встановленому законом порядку, без участі інших співвласників, прибудови і добудови до тієї частини будинку, яка йому перейшла за договором купівлі-продажу від власника, особисто та з дозволу Виконавчого комітету Ковпаківської районної ради в м. Суми. Поліпшення були прийняті в експлуатацію та зареєстровані БТІ, але після добудови не було перераховано ідеальні долі в спільній частковій власності двох співвласників: таким чином залишилися ОСОБА_10 - 2/5 частини, a ОСОБА_11 - 3/5 частини, хоча це не відповідало дійсності. З огляду на зазначене, просив визнати свідоцтво про право на спадщину за законом від 3 лютого 2004 року недійсним в частині визначення складу спадкового майна, на яке видано свідоцтво та внести зміни до реєстраційного напису від 21 липня 2004 року, а також внести зміни до реєстраційного напису від 21 липня 2004 року в частині розміру частки у спільній частковій власності на будинок АДРЕСА_1.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 серпня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 02 жовтня 2013 року, в задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 жовтня 2013 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_6 на вказані судові рішення.
До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_6 про перегляд вказаної ухвали суду касаційної інстанції на підставі неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм права, що призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
На підтвердження своїх доводів заявник посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 грудня 2013 року і від 13 листопада 2013 року.
Статтею 355 ЦПК України передбачено, що заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах або встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
У п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 30 вересня 2011 року «Про судову практику застосування статей 353-360 ЦПК України» роз'яснено, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Надані для порівняння ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 грудня 2013 року і від 13 листопада 2013 року не можуть бути прикладом неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, оскільки правові висновки зазначені у цих судових рішеннях та в ухвалі, про перегляд якої подано заяву, ґрунтуються на різних фактичних обставинах, встановлених судами.
Оскільки наведені заявником доводи не містять ознак, які згідно з вимогами ст. 355 ЦПК України є підставами для перегляду судових рішень, то у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.
Керуючись статтями 355, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У допуску справи за позовом ОСОБА_6 до Сумської міської ради, ОСОБА_8, треті особи - ОСОБА_9, Друга Сумська державна нотаріальна контора, комунальне підприємство «Сумське міське бюро технічної інвентаризації», про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним в частині та внесення змін в реєстрацію до провадження Верховного Суду України відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.А. Макарчук
Судді: А.О. Леванчук
Л.М. Мазур
В.А. Нагорняк
Т.О. Писана