іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_6.,
суддів ОСОБА_7, ОСОБА_8.,
за участю прокурора ОСОБА_9
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 27 березня 2014 року кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, та засудженого ОСОБА_1 на вироки Кремінського районного суду Луганської області від 30 травня 2013 року та Апеляційного суду Луганської області від 13 вересня 2013 року.
Вироком Кремінського районного суду Луганської області від 30 травня 2013 року засуджено
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
не судимого,
- за ч.2 ст.121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на відшкодування моральної та матеріальної шкоди на користь:
- потерпілого ОСОБА_2 263855 грн;
- потерпілого ОСОБА_3 312511 грн.
Вирішено долю речових доказів, визначено початок строку відбування покарання та постановлено рішення про стягнення з засудженого судових витрат на суму 352 грн 80 коп.
ОСОБА_1, засуджено за те, що він 15 серпня 2012 року близько 23 год., знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи у дворі свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, в процесі сварки з ОСОБА_4 умисно на ніс їй один удар ножем в живіт, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження від яких потерпіла померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року о 07 год 20 хв в луганській обласній клінічній лікарні.
Апеляційним судом Луганської області, частково задоволено апеляції прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_2, захисника ОСОБА_5 скасовано зазначений вище вирок у частині призначеного засудженому покарання і постановлено свій вирок від 13 вересня 2013 року, яким призначено ОСОБА_1 покарання: за ч.2 ст. 121КК України у виді позбавлення волі строком на 8 років і 6 місяців.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1
- на користь потерпілого ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди - 250000 грн, матеріальної шкоди - 13855 грн;
- на користь потерпілого ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди - 250000 грн, матеріальної шкоди - 22511грн 79 коп.
У решті вирок залишено без зміни.
У касаційних скаргах:
- прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, стверджує, що вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 постановлений з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд. На обґрунтування своїх вимог прокурор указує на те, що апеляційний суд не мав права постановити свій вирок, частково задовольнивши апеляції потерпілих, вимоги яких були суперечливі. Посилається на незаконність рішення у частині вирішення питання про стягнення з засудженого коштів на відшкодування моральної та матеріальної шкоди на користь потерпілих без скасування в цій частині вироку місцевого суду. Зазначає про м'якість призначеного апеляційним судом ОСОБА_1 покарання.
- засуджений ОСОБА_1 просить вироки щодо нього змінити, перекваліфікувати його дії з ч.2 ст.121 КК України на ч.1 ст.121 КК України та призначити покарання із застосуванням вимог статей 69, 75, 84 КК України. Зазначає про те, що він щиро розкаявся у вчиненому, має певні хронічні захворювання, відшкодував кошти, затрачені на лікування та похорони потерпілої. У доповненні до касаційної скарги стверджує, що смерть потерпілої настала не внаслідок його злочинних дій, тобто завдання їй одного удару в живіт, а внаслідок некваліфікованої медичної допомоги, яка надавалась ОСОБА_4 у лікарні
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив скасувати вирок Апеляційного суду Луганської області від 13 вересня 2013 року щодо ОСОБА_1 як такий, що постановлений з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, з направленням справи на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
Згідно зі ч.1 ст.370 КПК України 1960 року істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок чи постанову.
Апеляційний суд Луганської області істотно порушив вимоги кримінально-процесуального закону при постановленні вироку щодо ОСОБА_1
Так, відповідно до ст. 366 КПК України 1960 року у результаті розгляду апеляцій на вироки, які не набрали законної сили, ухвалені місцевими судами, апеляційний суд виносить ухвалу про залишення вироку без зміни, а апеляцій - без задоволення; про скасування вироку і повернення справи прокуророві на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд у суд першої інстанції; про скасування вироку чи постанови і закриття справи; про зміну вироку чи постанови, або постановляє свій вирок, скасовуючи повністю чи частково вирок суду першої інстанції.
За змістом статей 373, 378 КПК України 1960 року, апеляційний суд змінює вирок місцевого суду лише у випадках, коли при цьому не погіршується становище засудженого, та скасовує вирок суду першої інстанції і постановляє свій вирок у випадках, передбачених пунктами 1-4 ч.1 ст. 378 КПК України 1960 року, у тому числі з підстави неправильного звільнення засудженого від відбуття покарання, якщо в апеляції прокурора чи потерпілого чи його представника ставилось питання про скасування вироку саме з цієї підстави.
Апеляційний суд порушив зазначені вимоги закону.
Так, з матеріалів справи убачається, що не погоджуючись з вироком місцевого суду щодо ОСОБА_1 були подані апеляції прокурором, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, потерпілими ОСОБА_3, ОСОБА_2, захисником ОСОБА_5
В поданих апеляціях порушувалися питання:
- прокурором - про скасування вироку місцевого суду щодо ОСОБА_1 з постановленням нового вироку апеляційним судом з призначенням засудженому покарання за ч.2 ст.121 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 років (т.3 а.с.121-123);
- захисником ОСОБА_5 - про зміну вироку щодо ОСОБА_1 та призначення засудженому покарання за ч.2 ст.121 КК України із застосуванням ст.69 КК України та про скасування оскаржуваного судового рішення у частині вирішення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_2 (т.3 а.с.125-127);
- потерпілими ОСОБА_3, ОСОБА_2- скасування вироку щодо ОСОБА_1 з поверненням справи на додаткове розслідування у зв'язку з необхідністю кваліфікації дій останнього за п.7 ч.2 ст.115, ст.135, 136 КК України, а у разі визнання правильною кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.121 КК України, постановити новий вирок та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років та задовольнити повністю заявлені по справі цивільні позови. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції потерпілий ОСОБА_3 та представник потерпілого ОСОБА_2 частково підтримали зазначену апеляцію та просили повернути справу на додаткове розслідування та відмовились від підтримання апеляції у частині вирішення цивільного позову (т.3 а.с.181).
Апеляційний суд, розглянувши справу в апеляційному порядку справу щодо ОСОБА_1, прийняв рішення про часткове задоволення усіх указаних апеляцій.
При цьому, апеляційний суд, вийшовши за межі поданих апеляцій встановивши невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу внаслідок м'якості, погіршив становище засудженого за апеляцією захисника ОСОБА_5 і потерпілих, чим істотно порушив кримінально-процесуальний закон.
Одночасно апеляційний суд дійшов висновку про неправильність вирішення цивільного позову потерпілих по справі без розмежування сум, які підлягають стягненню на відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
При цьому без прийняття рішення про зміну чи скасування вироку місцевого суду в частині вирішення цивільного позову апеляційний суд, не указавши норму закону, якою керувався, постановив рішення стягнення на користь потерпілого ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди - 250000 грн, матеріальної шкоди - 13855 грн (всього 26855 грн 05 коп) та на користь потерпілого ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди - 250000 грн, матеріальної шкоди - 22511грн 79 коп (всього на суму 272511 грн 79 коп)
За таких обставин вирок Апеляційного суду Луганської області від 13 вересня 2013 року щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню як такий, що постановлений з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд.
При новому апеляційному розгляді справи суду належить перевірити зібрані у справі докази, дати їм та висновкам суду першої інстанції належну оцінку, перевірити доводи апеляцій та прийняти законне й обґрунтоване рішення, виклавши його у відповідному процесуальному документі згідно з вимогами закону.
Керуючись статтями 394-396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів колегія суддів
ухвалила:
касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 і прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити частково.
Вирок Апеляційного суду Луганської області від 13 вересня 2013 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у той же суд.
ОСОБА_6ОСОБА_7ОСОБА_8