Справа № 2-а/2506/12414/11
Провадження № 6-а/750/130/14
02 квітня 2014 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
головуючого - судді Рахманкулової І.П.,
при секретарі - Разумейко К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання заступника начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Шило Тетяни Олександрівни про зміну способу і порядку виконання судового рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19.09.2011 року у справі № 2-а/2506/12414/11 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про зобов'язання вчинити певні дії,
постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 19.09.2011 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_2, визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова щодо виплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі меншому, ніж встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 20.12.2010 року по 20.06.2011 року включно - неправомірними. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її розміру як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 20 грудня 2010 року по 20 червня 2011 року включно і здійснити відповідні виплати на користь позивача за виключенням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 року, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова - залишено без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 19.09.2011 року - без змін.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 лютого 2014 року замінено сторону виконавчого провадження (боржника) - Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова на його правонаступника Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові.
19 березня 2014 року заступник начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Шило Т.О. звернулася до суду з поданням, в якому просить змінити спосіб і порядок виконання постанови суду шляхом стягнення з боржника нарахованих на виконання судового рішення грошових коштів в сумі 1091 грн. 95 коп., оскільки судове рішення зобов'язального характеру тривалий час не виконується, чим порушуються конституційні права стягувача.
У судове засідання заступник начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Шило Т.О. не з'явилася, просила подання розглянути без її участі.
Позивач ОСОБА_2 у судове засідання подав заяву, в якій просив подання розглянути без його участі, вказавши, що проти його задоволення не заперечує.
Представник Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові подав заперечення на подання та просив його розглянути без участі представника управління.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що на виконання постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 19.09.2011 року Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові здійснило позивачу перерахунок пенсії в сумі 1091 грн. 95 коп., але виплата коштів не здійснена у зв'язку з відсутністю у боржника бюджетних коштів.
Відповідно до статті 2 Закону України від 05 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судові рішень», держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Згідно статті 3 Закону України № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків державного органу, а в разі відсутності у зазначеного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Таким чином, за нормами Закону України № 4901-VI судове рішення у відповідних спорах може бути виконано лише при зазначенні судом про стягнення з державного органу конкретної суми грошових коштів.
Виходячи з положень Закону України № 4901-VI та приписів Порядку затвердженого на виконання цього Закону постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, органи Казначейства на теперішній час не мають повноважень для зобов'язання іншого органу вчинити певні дії та можливості прийняти до виконання виконавчий документ без зазначення про стягнення з державного органу конкретної суми коштів.
Згідно з частиною першою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Ця норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим.
Таким чином, зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання. Така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов'язальної частини рішення про нарахування соціальних виплат.
За таких обставин, з урахуванням приписів ст. 263 КАС України, виконання постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 19.09.2011 року у справі № 2-а/2506/12414/11 можливе на сьогодні лише шляхом зміни способу виконання судового рішення про стягнення з боржника коштів у сумі 1091 грн. 95 коп.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 263 КАС України, суд,-
подання заступника начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Шило Тетяни Олександрівни про зміну способу і порядку виконання судового рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19.09.2011 року у справі № 2-а/2506/12414/11 - задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 19.09.2011 року, на підставі якої видано виконавчий лист № 2-а/2506/12414/11 шляхом стягнення з Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові на користь ОСОБА_2 нарахованої, але не виплаченої надбавки до пенсії в сумі 1091 грн. 95 коп.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя: