Справа №483/1337/13-ц 26.03.2014 26.03.2014 26.03.2014
Провадження №22-ц/784/668/14
Головуючий у 1-й інстанції Медюк С.О.
Категорія 7 Доповідач апеляційного суду Колосовський С.Ю.
26 березня 2014р. м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Колосовського С.Ю.,
суддів: Локтіонової О.В., Самчишиної Н.В.,
при секретарі судового засідання - Орельській Н.М.,
з участю: прокурора Григорян Е.Р., представників відповідача і третьої особи Камалєтдінової О.В., Котик Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою Дніпровського екологічного прокурора
на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 грудня 2013р.
за позовом Очаківського міжрайонного екологічного прокурора Дніпровської екологічної прокуратури в інтересах держави до Очаківської районної державної адміністрації Миколаївської області (далі - Очаківська РДА), ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Миколаївське обласне управління водних ресурсів, Очаківське міськрайонне управління юстиції в Миколаївській області, управління Держземагенства в Очаківському районі Миколаївської області, про визнання незаконним та скасування розпорядження органу виконавчої влади, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності та внесення змін до державного земельного кадастру про власника земельної ділянки,
встановила:
У травні 2013р. Очаківський міжрайонний екологічний прокурор Дніпровської екологічної прокуратури пред'явив в інтересах держави названий позов в якому зазначав, що 08 квітня 2011р. Очаківська РДА розпорядженням за №109 затвердила проект землеустрою по відведенню у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 2 га, розташованої в межах території Солончаківської сільської ради Очаківського району для ведення особистого селянського господарства. 07 жовтня 2011р. ОСОБА_4 видано державний акт на право власності на названу земельну ділянку, яка знаходиться на відстані 397,87 м. від урізу води, тобто в межах нормативно визначеної 2-х кілометрової прибережної захисної смуги Дніпровсько-Бузького лиману. Вважаючи розпорядження органу виконавчої влади таким, що прийнято з грубим порушенням земельного та водного законодавства, прокурор просив визнати його незаконним і скасувати. Також прокурор просив визнати недійсним державний акту на право власності на земельну ділянку, повернути земельну ділянку у власність держави, скасувати державну реєстрацію права власності та внести зміни до державного земельного кадастру про власника земельної ділянки.
Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 грудня 2013р. у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі прокурор, посилаючись на незаконність рішення суду, просив його скасувати і ухвалити нове про задоволення позову.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з недоведеності того, що спірна земельна ділянка розташована у прибережній захисній смузі Дніпровсько - Бузького лиману Чорного моря і відноситься до земель водного фонду, а доказів порушення вимог законодавства безпосередньо відповідачкою ОСОБА_4 не надано.
Проте з таким висновком суду колегія не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до п.б ч.1 ст.58 Земельного кодексу (далі - ЗК) до земель водного фонду належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.
Частиною 1 ст.60 ЗК (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.
Відповідно до ч.9 ст.88 Водного кодексу (далі - ВК), в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.
Аналогічна норма виписана й у ч. 3 ст. 60 ЗК - уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.
Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.
Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації із землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації.
Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту.
За змістом п.«б» ч.4 ст.84 та ч.4 ст.59 ЗК землі водного фонду не можуть передаватися у власність громадян.
Отже, до встановлення прибережних захисних смуг за окремими проектами землеустрою розпорядник землі не має права виділяти у власність громадян земельні ділянки із земель, що межують з захисними смугами.
Як вбачається із матеріалів справи, розпорядженням Очаківської РДА від 8 квітня 2011р. №109 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2 га, у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності (запасу) не наданих у власність або користування в межах території Солончаківської сільської ради.
Цим же розпорядженням вказана земельна ділянка передана безоплатно у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства.
На підставі вказаного розпорядження 07 жовтня 2011р. ОСОБА_4 отримала державний акт (серія ЯК № 255352) на право власності на вказану земельну ділянку із кадастровим № 4825184000:02:000:0515.
Спірна земельна ділянка знаходиться поза межами с. Солончаки на відстані 397,87 м. від урізу води Дніпровсько-Бузького лиману Чорного моря, що встановлено Миколаївською регіональною філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».
Таким чином, достовірно встановлено, що спірна земельна ділянка розташована в межах законодавчо визначеної прибережної захисної смуги Дніпровсько-Бузького лиману Чорного моря.
Вперше вона була віднесена до категорії земель сільськогосподарського призначення саме оскаржуваним розпорядженням Очаківської РДА від 8 квітня 2011р. №109.
Між тим, в порушення вимог ст.60 ЗК та ч.9 ст.88 ВК, у затвердженому проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 не враховані законодавчо визначені розміри та межі прибережної захисної смуги Дніпровсько-Бузького лиману, хоча це унеможливлювало відведення цієї земельної ділянки у її власність.
Доводи Очаківської РДА про те, що прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою і фактично на місцевості не визначені, не давало законних підстав не брати до уваги визначені законом розміри прибережної захисної смуги при виготовленні та затвердженні вказаної технічної документації із землеустрою.
Всупереч п.2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), наданих земельних ділянок (затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 5 листопада 2011р. № 434, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2004р. за № 1470/10069) при відведенні спірної земельної ділянки не враховано наявність прибережної захисної смуги. Хоча вказаним порядком передбачено, що у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження, враховуючи нормативні розміри прибережних захисних смуг, встановлені ст.88 ВК та орієнтовні розміри і межі водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови КМУ від 8 травня 1996р. № 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них» при розгляді матеріалів щодо визначення (викупу) надання цих земельних ділянок з урахуванням конкретної ситуації.
Між тим, в порушення зазначеного, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області безпідставно погодило проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності не наданих у власність або користування.
При цьому, посилання суду першої інстанції на правила ст.140 ЗК є безпідставним, оскільки предметом судового спору у цій справі є законність передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а не вилучення земельної ділянки, набутої на законних підставах. Отже, положення цього закону на спірні правовідносини не поширюються.
Таким чином, позовні вимоги прокурора в інтересах держави про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_4 та покладення зобов'язання повернути земельну ділянку у власність держави є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Разом з тим, позовні вимоги про скасування державної реєстрації права власності та внесення змін до державного земельного кадастру про попереднього власника земельної ділянки задоволенню не підлягають, оскільки такі вимоги заявлені до Очаківського міськрайонного управління юстиції та управління Держземагенства в Очаківському районі, залучених до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, тобто вони не є відповідачами у справі.
Ухвалення рішення на користь позивача є підставою (ст. 88 ЦПК) для стягнення з відповідачів в рівних частках по 483 грн. судового збору на користь держави, виходячи із вартості спірної земельної ділянки 64400 грн.
З огляду на вищенаведені мотиви рішення суду в силу п.4 ч.1 ст.309 ЦПК підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.303,307,309, 316 ЦПК, колегія суддів
Апеляційну скаргу Дніпровського екологічного прокурора задовольнити частково.
Рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 грудня 2013р. скасувати і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.
Визнати незаконним та скасувати розпорядження Очаківської районної державної адміністрації Миколаївської області від 8 квітня 2011р. №109 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4
Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 255352 із кадастровим № 4825184000:02:000:0515, загальною площею 2 га, виданий ОСОБА_4 07 жовтня 2011р. Очаківською районною державною адміністрацією Миколаївської області для ведення особистого селянського господарства.
Зобов'язати ОСОБА_4 повернути у власність держави в особі Очаківської районної державної адміністрації Миколаївської області земельну ділянку, площею 2 га за кадастровим № 4825184000:02:000:0515, розташовану на території Солончаківської сільської ради Очаківського району Миколаївської області.
Відмовити у задоволенні позовних вимог Очаківського міжрайонного екологічного прокурора Дніпровської екологічної прокуратури про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку та внесення запису до Державного земельного кадастру про попереднього власника земельної ділянки.
Стягнути з Очаківської районної державної адміністрації Миколаївської області та ОСОБА_4 по 483 грн. судового збору в дохід держави.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: