Справа № 739/328/14-ц
Провадження № 2/739/107/14
"31" березня 2014 р. м. Новгород-Сіверський
Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Чепурка В.В.,
за участі:
секретаря - Лукаш Н.Я.,
позивачки - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новгороді-Сіверському Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лісконогівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно,
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до Лісконогівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що належав її батьку ОСОБА_2
Позовні вимоги мотивує тим, що після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1, загальною вартістю 90 807 грн. 00 коп. Вона, як спадкоємиця ОСОБА_2 за законом, подала заяву про прийняття спадщини останнього, однак враховуючи відсутність у її батька правовстановлюючих документів на вказаний житловий будинок з надвірними будівлями, вона не може отримати свідоцтво про прийняття спадщини і відповідно оформити право власності на зазначений житловий будинок з надвірними будівлями.
У судовому засіданні позивачка позов підтримала та просила його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача - Лісконогівський сільський голова Балабко О.В. у судове засідання не з'явився, при цьому надіслав до суду заяву, в якій просить справу розглянути без його участі, позов визнає повністю.
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Орлівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області помер ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 29 червня 2013 року серії НОМЕР_2 (а.с. 7). Останній був батьком позивачки, що підтверджується свідоцтвом про народження позивачки від 21 березня 1971 року серії НОМЕР_3 та свідоцтвом про укладення нею шлюбу від 26 травня 1991 року серії НОМЕР_4 (а.с. 4-5).
Відповідно до довідки виконавчого комітету Лісконогівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області від 14 березня 2014 року №283 згідно погосподарської книги №2 особовий рахунок НОМЕР_5, ОСОБА_2 був власником будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.26).
Згідно з технічним паспортом на житловий будинок (а.с. 8-13), за адресою: АДРЕСА_1, розташований будинок літера «А-1», 1960 року забудови, веранда літера «а-1», сараї літера «Б-1», літера «Д-1», літера «д-1», літера «Ж-1», літера «З-1», навіс літера «В-1», літня кухня літера «К-1» та погріб загальною вартістю 90 807 грн. 00 коп.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
До набрання чинності вказаним законом, державну реєстрацію права власності на житлові будинки та споруди регулював ряд нормативних актів, зокрема такі, як «Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР» від 31 січня 1966 року, що втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, «Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР», затверджена наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, «Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих», затверджена наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, та інші.
За змістом пункту 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.
Отже записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Таким чином записом в погосподарській книзі Лісконогівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області підтверджується право приватної власності ОСОБА_2 на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до частини першої статті 1268 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Судом встановлено, що позивачка відповідно до статті 1261 ЦК України належить до першої черги спадкоємців ОСОБА_2 за законом разом з сестрою ОСОБА_4 та братом ОСОБА_5.
Після смерті ОСОБА_2 позивачка 25 листопада 2013 року подала до Семенівської районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини свого батька, при цьому ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали заяви про відмову від прийняття цієї спадщини (а.с. 23-25).
Враховуючи викладене позивачка є єдиним спадкоємцем свого батька ОСОБА_2, що прийняв його спадщину, до складу якої відповідно до статті 1218 ЦК України входять усі права та обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
З відповіді Семенівської районної державної нотаріальної контори від 07 березня 2014 року №330/01-16 вбачається, що позивачці не видавалося свідоцтво про право на спадщину, зокрема й на спірний житловий будинок з надвірними будівлями. Як з'ясовано, причиною цього є відсутність правовстановлюючого документу щодо належності вказаного нерухомого майна спадкодавцеві.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
За таких обставин, суд вважає за необхідне захистити майнові права позивачки, визнавши за нею у порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належав ОСОБА_2 Відповідно позов підлягає задоволенню повністю.
На підставі викладеного, керуючись статтями 16, 392, 1268 ЦК України, «Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР», статтями 10, 60, 174, 208, 209, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р I Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Лісконогівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 90 807 (дев'яносто тисяч вісімсот сім) гривень 00 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.В. Чепурко
Повний текст рішення складено 02 квітня 2014 року