Справа № 490/460/14-ц
ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА.
22 січня 2014 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1, Центрального ВДВС ММУЮ, Відділу ДВС Миколаївського РУЮ, Ленінського ВДВС ММУЮ, Управління ПФУ у Заводському районі м. Миколаєва про витребування виконавчих проваджень, звільнення транспортних засобів з-під арешту, -
Позивач звернувся з позовом до відповідачів, в якому просив звільнити автомобіль МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1, та напівпричіп Kaiser, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, з-під арештів, накладених відпвідачами.
У відповідності до вимог ст. 119 ч. 2 п.п. 3,5,6 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Однак, позивачем вказані вимоги не виконані.
Рішенням Заводського районного суду від 27.01.2010 року звернено стягнення на предмет застави на користь ПАТ «ПриватБанк», майна ОСОБА_1, в тому числі вищевказаного автомобіля.
У відповідності до вимог п. 3 ст. 32 ЗУ «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні.
Статтею 33 вказаного Закону, у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. У разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкриті у кількох органах державної виконавчої служби, об'єднання виконавчих проваджень у зведене здійснюється в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
У відповідності до ст. 44 Закону, передбачає черговість задоволення вимог стягувачів.
Порядок звернення стягнення на заставлене майно регулює ст. 54 ЗУ «Про виконавче провадження».
Згідно ч. 7 цієї статті спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.
В порядку ч. 3 ст. 60 Закону, з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту.
За статтею 82 ч. 1 Закону України, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Частина 4 вказаної вище статті передбачає, рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.
За такого, як вбачається із виписаного позивачем, фактично потребує судового захисту в розумінні вимог ст.ст. 3, 4, 15 ЦПК України, у зв'язку з реалізацією прав по виконанню судового рішення від 27.01.2010 року.
Враховуючи вищевикладене, слід залишити позовну заяву без руху для уточнення вимог позивачем.
Керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1, Центрального ВДВС ММУЮ, Відділу ДВС Миколаївського РУЮ, Ленінського ВДВС ММУЮ, Управління ПФУ у Заводському районі м. Миколаєва про витребування виконавчих проваджень, звільнення транспортних засобів з-під арешту - залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, шляхом подання позовної заяви у новій редакції з наданням відповідних документів.
Розяснити, що в разі невиконання вказаних вимог, заява буде вважатись не поданою та повернута.
Водночас розяснюю, що невиконання до вказаного строку вимог не позбавляє права повторного звернення до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.П. Черенкова