08500, м. Фастів, вул. Радянська, 25, тел. (265) 6-17-89, факс (265) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/92/14
1027/6040/12
26 березня 2014 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі головуючої судді-Ковалевської Л.М., при секретарі-Омельчук С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Фастові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя; позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності на частину будинку і витребування майна з чужого незаконного володіння, позовом ОСОБА_4 до виконкому Веприцької сільської ради, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини і визнання права власності на спадкове майно; позовом ОСОБА_1 до Веприцької сільської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про скасування рішення,-
В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя посилаючись на те, що з 16 жовтня 1982 року вона перебувала у шлюбі з відповідачем по 25 червня 2004 року. Від шлюбу мають повнолітню дочку. За час перебування у шлюбі вони придбали за спільні кошти 12/25 частин житлового будинку поАДРЕСА_1 та побудували літню кухню, які розташовані на земельній ділянці площею 0,0943 га, яка була приватизована на ім»я ОСОБА_2 Крім того, побудували будинок в АДРЕСА_2, процент готовності якого становить 74%, який розташований на земельній ділянці площею 0,12га, яка приватизована теж на ім»я колишнього чоловіка ОСОБА_2 Вважає вказане майно спільною сумісною власністю подружжя, яке підлягає поділу між ними. В процесі судового розгляду позивачка ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги і в березні 2014 року після проведення судової будівельно-технічної експертизи просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь половину вартості будівельних матеріалів, які були використані в процесі будівництва дачного будинку в сумі 85 464,60 гривень.
ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 посилаючись на те, що споруди будувалися не за спільні кошти подружжя, а за кошти його матері і брата, земельна ділянка площею 0,12 га по АДРЕСА_2 теж не являється спільним майном, а тому вказане нерухоме майно не підлягає поділу між подружжям.
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом посилаючись на те,що вона разом з бувшим чоловіком ОСОБА_5 Та сином ОСОБА_2 Домовились про створення спільної сумісної власності і придбали 12/25 частин будинку по АДРЕСА_1, з яких вона сплатила 5 000 крб, чоловік-4000 крб., родина сина коштів ніяких не вносила, проте будинок було оформлено на його ім»я, а тому просила суд згідно уточнених позовних вимог (а.с.154 т.1) -визнати за нею ? частину будинку від 12/25 по АДРЕСА_1, ? літньої недобудованої літньої кухні з погрібом в ній та ? частину земельної ділянки за цією адресою.
Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з уточненим позовом (а.с.129т.4) до до виконкому Веприцької сільської ради, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини і визнання права власності на спадкове майно і просив суд визнати за ним право власності на садовий будинок по АДРЕСА_2, оскільки сам він за власні кошти після смерті батька його добудував, а його брат та колишня дружина фінансової допомоги не надавали.
В судовому засіданні всі позивачі підтримали заявлені та уточнені позовні вимоги по первісному і зустрічним позовам. Позивачка ОСОБА_1 від позовних вимог щодо скасування рішення сільської ради та державного акту на землю площею 0,12 га на ім»я ОСОБА_2 відмовилась.
Представник Веприцької сільської ради в судовому засіданні поклала вирішення даного спору на розсуд суду і зазначила, що точно пам»ятає, що з заявою про наділ земельної ділянки площею 0,12 га по АДРЕСА_2 звертався саме ОСОБА_2.
Суд, вислухавши пояснення сторін, покази свідків, пояснення експерта, вивчивши та дослідивши всі у сукупності матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі з 16.10.1982 року по 25.06.2004 року. Від шлюбу мають повнолітню дочку.
20.09.1988 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу 12/25 частин житлового будинку по АДРЕСА_1.
Оскільки частина будинку по АДРЕСА_1 була придбана ОСОБА_2 під час перебування у шлюбі, а кошти, які надавались батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на придбання цієї частини будинку і прибудову суд оцінює як матеріальну допомогу подружжю, то вказана частина будинку, прибудова та земельна ділянка, яка оформлена на ім»я ОСОБА_2 є спільним майном подружжя та підлягає поділу між ними.
Відповідно до роз»яснень викладених у п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про шлюб, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з»ясувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст.60,69 СК України, ч.368 ЦК України), відповідно до ст. 325 ЦК України, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати незалежно від того, на ім»я кого з подружжя вони були придбані, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Щодо позовних вимог про поділ майна, яке знаходиться в АДРЕСА_2 слід зазначити наступне.
На а.с.136 в т.3 матеріалів цивільної справи міститься копія протоколу №1 від 18 лютого 1991 року засідання членів колгоспу в с.Веприк, в якому зазначено: слухали заяву ОСОБА_2 про наділення земельної ділянки площею 0,12 га для забудови житлового будинку по АДРЕСА_2 та вирішено надати -ОСОБА_2 0.12 га землі для забудови житлового будинку по АДРЕСА_2.
Згідно довідки з архівного відділу №58 від 23.08.2007 року, вбачається, що саме гр.ОСОБА_2 звертався із заявою до колгоспу ім.22 З»їзду КПРС с.Веприк про виділення йому земельної ділянки площею 0,12га для забудови жилого будинку по АДРЕСА_2 з посиланням на вищезазначений протокол.
Пізніше, з незрозумілих підстав, виконавчий комітет Веприцької сільської ради 16 квітня 1991 року прийняв рішення про погодження будівництва садового будинку гр.ОСОБА_5 та дозволив будівництво а.с.134 т.3) і послався на той самий протокол зборів колгоспників, до якого звертався з заявою не ОСОБА_5, а саме ОСОБА_2.
Дану обставину суд оцінює критично, і вважає, що працівниками сільської ради була допущена технічна помилка в зв»язку зі співзвучністю імен та по-батькові ОСОБА_5 та ОСОБА_2.
В т.2 на а.с. 59 міститься рішення виконавчого комітету Веприцької сільської ради від 16 квітня 1991 року про погодження будівництва садового будинку ОСОБА_2.
Як пояснила в судовому засіданні голова Веприцької сільської ради, дозвіл на забудову надавався ОСОБА_2, оскільки саме він 18 лютого 1991 року подавав заяву до колгоспу про наділення йому землі площею 0,12 по АДРЕСА_2, він також є власником цієї земельної ділянки відповідно до державного акту, який він отримав в 2002 році, хоча погодження на будівництво 16.04.1991 року надавалось на ім»я ОСОБА_5, а будівництво здійснював, як їй відомо, саме-ОСОБА_2.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть -ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
На а.с.9 т.3 міститься акт державної прийомки в експлуатацію садового домоволодіння гр.ОСОБА_5 від 04 травня 2006 року, в якому зазначено, що будівництво розпочато в червні 1991 року (за чотири місяці до його смерті), а закінчено в травні 2006 року, при чому акт був складений і підписаний в присутності забудовника-ОСОБА_5 (якого вже 15 років, як не було вживих).
В матеріалах справи також є досить велика кількість квітанції на ім»я ОСОБА_2 на придбання будівельних матеріалів саме в період будівництва з 1991-2006 рр.. що відбувалось в період шлюбу до 2004 року.
На а .с. 89,90 т.2 є копії страхових свідоцтв про страхування об»єктів нерухомості, а саме будинку в АДРЕСА_2, де страховиком зазначено саме ОСОБА_2
Суд, даючи оцінку вищевикладеним фактам і обставинам в сукупності вважає, що все ж таки особою, яка зверталась і була зацікавлена в отриманні дозволу на забудову був -ОСОБА_2 і саме він був особою, яка займалась будівництвом.
В т.1 на а.с. 164 міститься відповідь на запит суду від державного нотаріуса, в якій нотаріус зазначає, що нотаріальною конторою заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_5 01 квітня 1992 року згідно заяви ОСОБА_2 та про відмову на його користь ОСОБА_4 свідоцтва про право на спадщину нотаріальною конторою на ім»я ОСОБА_2 не видавалось.
Отже, ОСОБА_2 був забудовником дачного будинку, і отримав це право не як спадкоємець після смерті батька, оскільки відсутнє свідоцтво при право на спадщину, а як особа, яка потребувала надання йому земельної ділянки для будівництва (тому він і звернувся до колгоспу з відповідною заявою). До речі, позивачкою надано копію довідки про те, що ОСОБА_2 не є членом садового товариства заводу «Червоний жовтень», на якому він працював, датована 11 квітня 1991 року та надавалась для пред»явлення в райархітектуру. Дана довідка, на думку суду, теж підтверджує факт пошуку можливості отримання земельної ділянки ОСОБА_2 для будівництва. До речі, рішення виконкому Веприцької сільради про погодження будівництва садового будинку ОСОБА_2 було датовано 16 квітня 1991року.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що рішення Веприцької сільської ради від 16 квітня 1991 року «Про надання дозволу на будівництво садового будинку по АДРЕСА_2 ОСОБА_5» підлягає скасуванню.
Як пояснили свідки в судовому засіданні ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16-розпочали будівництво ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в 1991 році весною. Допомагали здійснювати будівництво всі знайомі та родичі, всі знали, що хазяїном будівництва був ОСОБА_2, в основному він розплачувався за матеріали та допоміжні роботи. Ключі від будинку (дачі ОСОБА_2 і ОСОБА_1) були лише в них, і влітку сестра і поруга з дітьми приїздили та допомагали по будівництву, разом і відпочивали.
Свідок Тарадай суду пояснив, що будував хату у Веприку разом з ОСОБА_2, за роботу, один раз платив дід ОСОБА_5, брат ОСОБА_2-ОСОБА_3 давав скло на вікна, хазяїном на будівництві був ОСОБА_2. В кінці 1991 року на першому поверсі будинку вже можна було жити.
Свідок ОСОБА_2 пояснив, що перебуває з ОСОБА_3 у родинних стосунках, будинок у с.Веприк будували колективно, покійний дід ОСОБА_5 просив ОСОБА_12, щоб той привіз кирпич на будівництво. Хто будував після смерті ОСОБА_5 він не знає. На вихідні і влітку приїздив ОСОБА_2 з ОСОБА_3, допомагали будувати.
Станом на день розгляду справи будинок по АДРЕСА_2 має процент готовності 74%, інвентаризація в 1993 році проведена на ім»я ОСОБА_5, право власності не зареєстровано взагалі.
Відповідно до ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, (обладнання), які були використані в процесі цього будівництва.
Згідно висновку екпертизи № 60/63-13 від 30.12.2013 року вартість садового будинку по АДРЕСА_2 з врахуванням будівельних матеріалів, які були використані при будівництві становить 170 929,20 гривень. Позивачка ОСОБА_1 вважає, що вона має право при поділі сумісного будинку на ? частину цієї вартості, що становить -85 464,60 гривень.
Суд, зважаючи на вимоги ч.3 ст.331 ЦК України, вважає, що поділу підлягає саме вартість будівельних матеріалів, а не вартість садового будинку, об»єки не прийнято в експлуатацію, тому він не є об»єктом права власності. ОСОБА_2, є власником будівельних матеріалів, що були використані для будівництва, а враховуючи, що будівництво відбувалось в період шлюбу, то стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає ? частина вартості саме будівельних матеріалів використаних в процесі цього будівництва і становить - 36 828 гривень (73 655,91:2), згідно висновку експертизи.
Відповідно до квітанції про сплату вартості експертизи та комісії за послуги банку позивачко сплочено 10 706 гривень. Половина цієї суми підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 з урахуванням ст.88 ЦПК України.
Враховуючи, що ОСОБА_1 відмовилась від частини позовних вимог, то суд вважає за необхідне провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 щодо скасування рішення ІІ сесії ХХІУ скликання Веприцької сільської ради від 14.06.2002 року та скасування державного акту на правоприватної власності на землю площею 0,12 га розташовану в АДРЕСА_2, виданий на ім»я ОСОБА_2 -закрити.
Щодо позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності на частину будинку і витребування майна з чужого незаконного володіння.
Судом встановлено, що посилання ОСОБА_3 на той факт, що земельна ділянка по АДРЕСА_2 площею 0,12 га в с.Веприк була нею успадкована від матері, є безпідставними оскільки нею не надано суду жодного доказу на підтвердження цих показів. Також суд критично сприймає покази ОСОБА_3 відносно звезення її чоловіком ОСОБА_5 в квітні місяці 1991 року будівельних матеріалів та той факт, що саме він розпочав будівництво, отримавши дозвіл та будував будинок, оскільки від початку будівництва до його смерті пройшло приблизно п»ять місяців і враховуючи наявність в нього двох синів, один з яких ОСОБА_2 працював на заводі і мав можливість і сили розпочати будівництво, звозити матеріали, шукати фізичну силу і допомогу від знайомих, родичів і друзів, оскільки як відомо в 90 роках спеціальні будівельні бригади на такого роду будівництво в селах не запрошувались, а будували колективно, допомагали родичі та друзі.
ОСОБА_3 підтвердила в судовому засіданні, що будинок по АДРЕСА_1 купувався в період перебування її сина у шлюбі з ОСОБА_1 Той факт, що вона з чоловіком давали кошти на придбання цього будинку і тому вона має право на частку, суд оцінює як надання подружжю матеріальної допомоги, а тому її вимоги щодо цього майна не підлягають задоволенню.
Щодо позову ОСОБА_4 до виконкому Веприцької сільської ради, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини і визнання права власності на спадкове майно, то суд, враховуючи положення ст. 553 УРСР (в редакції 1963р., який діяв на момент смерті ОСОБА_5), де зазначено, що спадкоємець в праві відмовитися від спадщини взагалі чи на користь будь-кого з інших спадкоємців протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, вважає, що неможливо визнати право власності на садовий будинок по АДРЕСА_2 за ОСОБА_4, оскільки ОСОБА_4 відмовився від спадщини після смерті батька ОСОБА_5 на користь брата ОСОБА_2, крім того, даний будинок не прийнятий в експлуатацію, а тому не може розглядатись як об»єкт права власності.
Тому, саме з цих підстав, суд вважає, необхідно відмовити ОСОБА_4 в задоволенні його позовних вимог.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Керуючись ст.ст. 10,60,205,209,212-215 ЦПК України, ст.ст.391,386,392,368,372 ЦК України, ст. 60,69,70 СК України, Постанови Пленуму Верховного Суду, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя -задовольнити частково.
Рішення виконкому Фастівської міської ради №74/7 від 10.04.2001 року в частині передачі ОСОБА_2 для приватизації земельної ділянки площею 0,0943 га по АДРЕСА_1 - скасувати.
Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0943 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на ім»я ОСОБА_2 -скасувати та скасувати державну реєстрацію вказаного акту.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 6/25 частини будинку по АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину земельної ділянки розміром 471,5 м.кв. (943:2), що знаходиться по АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ? частину вартості будівленьних матеріалів, які були використані на будівництво садового будинку по АДРЕСА_2, що становить - 36 828 (тридцять шість тисяч вісімсот двадцять вісім ) гривень.
Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі - 5 353 (п»ять тисяч триста п»ятдесят три) гривень.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна - відмовити.
Позов ОСОБА_1 до Веприцької сільської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про скасування рішення виконкому Веприцької сільської ради від 16.04.1991 року -задовольнити.
Рішення виконавчого комітету Веприцької сільської ради від 16.04.1991 року «Про надання дозволу на будівництво садового будинку по АДРЕСА_2 ОСОБА_5» -скасувати.
Провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 щодо скасування рішення ІІ сесії ХХІУ скликання Веприцької сільської ради від 14.06.2002 року та скасування державного акту на правоприватної власності на землю площею 0,12 га розташовану в АДРЕСА_2, виданий на ім»я ОСОБА_2 -закрити.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя-відмовити.
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності на частину будинку і витребування майна з чужого незаконного володіння-відмовити.
В задоволенні позову ОСОБА_4 до виконкому Веприцької сільської ради, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини і визнання права власності на спадкове майно -відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Л.М.Ковалевська