Справа № 490/12949/13 - ц
Іменем України
26 грудня 2013 р. Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді Гуденко О.А.,
при секретарі - Гусак М.І. ,
за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Ярошевського Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-Форт», третя особа ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої в результаті ДТП,
В листопаді 2013 р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок ДТП , що не відшкодована страховою компанією, у розмірі 9000 грн., яка складається з 1000 грн. франшизи, 3000 грн. витрат на зберігання пошкодженого автомобіля, 5 000 грн. витрат на правову допомогу в звязку з веденням страхової справи .
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 13 серпня 2012 року з вини водія, який перебував з відповідачем в трудових відносинах, було завдано механічних ушкоджень належному їй на праві власності автомобілю. ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», в якій була застарахована цивільно-правова відповідальність відповідача, визнала дану подію страховою за страховим випадком «тотал» та здійснила страхове відшкодування в розмірі 35 440,15 грн. Не відшкодованими залишилися франшиза 1000 грн., витрати 3000 грн. на автостоянку транспортного засобу в період з 13 серпня 2012 року по 13 серпня 2013 року, які є вимушеними через те, що автомоібль не міг самостійно пересуватися та не зачинялися дверцята, що вимагало охоронюваного зберігання. Також позивач поніс витрати на правову (адвокатську) допомогу у розмірі 5 000 грн., оскільки вимушений був нзвернутися до фахівця права для захисту свого порушеного права як в судових органах під час рохгляду адміністративної справи, так і під час ведення переписки зі страховою компанією.
У судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги позову.
Представник відповідача частково визнав позовні вимоги - у розмірі 1000 грн. франшизи. Витрати на правову допомгу не визнав, оскільки вони не є збитками в правовому розумінні, а витрати на автостоянку не підтверджені допустими та належними доказами, оскільки квитанція містить виправлення та дописки.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши в сукупності надані докази, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є власником автомобіля марки Мерседес Бенц, 1996 р. випуску, дн НОМЕР_1.
Постановою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 14 січня 2013 року ОСОБА_4, який працював водієм ТОВ «Охорона-Форт» , керуючи автомобілем ВАЗ 2107, дн НОМЕР_2, який належить ТОВ «Охорона-Форт», 13 серпня 2012 року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 122 КупАП, внаслідок чого автомобіль Мерседес Бенц, 1996 р. випуску, дн НОМЕР_1, під керуванням потерпілого ОСОБА_6 отримав механічні ушкодження.
Згідно Висновку № 16509-12 про вартість збитків, спричинених ушкодженням ТЗ - автомобіля позивача, становить 64 230 грн. 15 коп.
З цього висновку , а також Акту огляду транспортного засобу від 18.08.2013 року вбачається, що автомобіль мав такі механічні пошкодження, внаслідок чого не міг рухатися та не зачинялися переднві дверцята.
Згідно Квитанції до прибутковкасового ордера № 6324 від 13.08.2013 р. , від ОСОБА_6 прийнято 3000 грн. послуг автостоянки за 12 місяців за автомобіль Мерседес Бенц, дн НОМЕР_1.
З листа страхової компанії ПрАТ «Українська Акціонерна страхова компанія АСКА» від 26 липня 2013 року вбачається, що ОСОБА_3, по Полісу обвязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ 4463027 в звязку з подією 13.08.2012 року отримав страхове відшкодування у розмірі, з винятком франшизи у розмірі 1000 грн. та витрат на послуги автостоянки, оскільки відповідно до ст. 29 ЗУ «Про обвязкове страхування цивільно-правової відповідальності» за шкоду, повязан з фізичним знищенням транспортного засобу, відшкодування таких витрат не передбачено.
19 січня 2013 року між ОСОБА_3 та адвокатом ОСОБА_1 уладено Договір № 011913-2Д про надання правової допомоги - предмет договру надання правової допомоги при вирішенні спору про виплату страхового відшкодування та метеріальної шкоди в результаті ДТП від 13.08.2012 року за участю вищевказаних автомобілей. Згідно Акту наданих послуг до Договру та Квитанції до прибуткового касового ордеру № 082013-1-ор 20.08.2013 року від ОСОБА_3 адвокатом ОСОБА_1 прийнято 5000 грн. При цьому з вказаного Акту наданих послуг вбачається, що за січень-серпень 2013 року адвокатом надавалися правові послуги, повязані з отриманням різних документів від органів УМВС, судових рішень, та ведення переписки з ПрАТ «УАСК АСКА» щодо отримання страхового відшкодування.
04 вересня 2013 року , позивачем отримано відповідь від ТОВ «Охорона-Форт» на його претензію від 21.08.2013 року, в якій відмовлено у відшкодуванні матеріальної шкоди за відсутністю причинно-наслідкового звязку із подією ДТП.
За загальним правилом, передбаченим ч.1 ст.1166 ЦК України, шкода завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Отже, підлягає з'ясуванню, що стало причиною пошкодження автомобіля позивача, вина особи, тобто в результаті чиїх дій це сталося, причинний зв'язок, розмір збитків.
Згідно ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.
На підставі ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання зберігання, або утримання якого створює підвищену небезпеку. Ст. 1194 цього кодексу передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
За такого, виходячи з загальних принципів деліктної цивільно-правової відповідальності, згідно яких діє принцип обовязковості причинно-наслідкового звязку між діями винної особи та збитками (пошкодженням майна, тощо), що настали, а також обовязковості та вимушеності витрат , що понесла потерпіла сторона внаслідок завдання такого пошкодження , при визначенні розміру матеріальної шкоди суд виходить з того, що витрати у сумі 3000 грн. на автостоянку пошкодженого автомобіля позивача ( що підтверджується квитанцією від 13.08.2013 р. і відповідає звичному розміру вартості таких послуг в м. Миколаєві за зазначений період) є вимушеними витратами, а отже є прямими збитками, спричиненими внаслідок ДТП, і підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача. Стягненню з відповідача підлягає також і 1000 грн. франшизи на підставі ст. 1194 ЦК України.
Відповідач не надав суду інших, більш достовірних доказів, які б спростовували такий розмір шкоди чи свідчили, що її розмір має бути меншим.
Разом з тим , суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача 5000 грн. витрат на послуги адвоката за Договором від 19.01.2013 р. в якості матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, оскільки такі витрати не є прямими збитками .
Згідно зі ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони документально підтверджені судові витрати - судовий збір 229,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14, 209, 212-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-Форт», третя особа ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої в результаті ДТП - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-Форт» на користь ОСОБА_3 4000 грн. майнової шкоди, 229,40 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя Гуденко О.А.