Єдиний унікальний номер 341/2038/13-ц
Номер провадження 2/341/30/14
26 лютого 2014 року Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді - Гаполяка Т.В.
секретаря судових засідань - Томин Л.В.
в м. Галичі розглянувши цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельтабанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, суд -
06 серпня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, уточнивши позовні вимоги просить суд:
- стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 300 723 грн. 53 коп.;
- в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, що складає 300 723 грн. 53 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки, відповідно до укладеного з ОСОБА_5 іпотечного договору, а саме на домоволодіння, загальною площею 184,5 кв.м., житловою площею 184,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.
- вирішити питання розподілу судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 21 грудня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 467фкв-07, згідно з яким банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 227 250 грн. з розрахунку 14,6 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 21 грудня 2007 року по 20 грудня 2010 року.
Виконання позичальником кредитного договору забезпечено, зокрема:
- договором поруки № 467/П/№ 467/П/1-07 укладеного між ОСОБА_3, ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2;
- договором поруки № 467/П/№ 467/П/2-07 укладеного між ОСОБА_4, ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2,
згідно яких поручителі поручаються перед кредитором за виконання Божником зобов'язань, за кредитним договором № 467фкв-07 від 21 грудня 2007 року. Відповідальність поручителів настає у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язань за договором. Поручителі відповідають перед кредитором в тому ж обсязі що й боржник в солідарному порядку.
Виконання позичальником кредитного договору забезпечено також іпотекою відповідно до укладеного між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_5 іпотечного договору від 22 грудня 2007 року, відповідно до якого предметом іпотеки є домоволодіння, загальною площею 184,5 кв.м., житловою площею 64,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельтабанк» та НБУ укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банк», відповідно до п. 4.1 якого Укрпромбанк відступає Дельта Банку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами.
Позичальник - відповідач ОСОБА_2 умови кредитного договору належним чином не виконав у зв'язку з чим станом на 11 липня 2013 року наявна заборгованість у сумі 300 723,53 грн. з яких:
- 182 477,88 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту;
- 118 245 грн. - сума заборгованості за відсотками.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав. Додатково пояснив, що відповідно до п. 7.3 Кредитного договору такий діє до повного виконання сторонами взаємних зобов'язань. У зв'язку з цим проценти нараховані до 11 липня 2013 року, тобто понад визначений кредитним договором термін користування кредитом - 20 грудня 2010 року. З часу укладення між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельтабанк» та НБУ договору про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банк», а саме з 30 червня 2010 року ні боржник ні поручителі жодних платежів в рахунок погашення кредиту не вносили. Просив позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов заперечив, зазначив, що дійсно 21 грудня 2007 року між ним та ТОВ «Укрпромбанк» укладено кредитний договір № 467/фкв-07 відповідно до якого банк надав йому відкличну кредитну лінію та надав кредитні кошти в межах ліміту кредитування, який встановлено в розмірі 227 250 грн. Сума отриманого кредиту була меншою ніж встановлений ліміт, однак точного розміру не пам'ятає. Просив в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_7 заперечив щодо задоволення позову з підстав пропуску строку позовної давності. Зазначив, що згідно умов договору кредит надано на умовах повернення періодичними платежами з кінцевим терміном повернення - 20 грудня 2010 року. Однак, первісним кредитором 18 травня 2009 року вручено позичальнику ОСОБА_2 вимогу про дострокове повернення кредиту протягом 15 робочих днів. Відтак строк виконання зобов'язань настав не пізніше 08 червня 2009 року, а тому перебіг строку позовної давності слід рахувати з 09 червня 2009 року. Трирічний строк позовної давності сплив 08 червня 2012 року, позов пред'явлено 06 серпня 2013 року, тобто по спливу строку. Також зазначив, що позивачем не надано доказів видачі кредиту, суму якого його довіритель заперечує, розрахунку боргу, графіку погашення кредиту, що є необхідним при вирішенні питання застосування строку позовної давності враховуючи обов'язок погашення кредиту частинами. Просив в задоволенні позову відмовити.
Належним чином повідомлені відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання повторно не з'явились, судом ухвалено розглянути справу у їх відсутності.
Відповідачем ОСОБА_3 скеровано заперечення в яких останній зазначає про припинення поруки враховуючи те, що банком протягом шести місяців з моменту порушення зобов'язань позичальником не скерована відповідна вимога до поручителя. Вважає вимоги банку не підтвердженими належними доказами. Просив відмовити в задоволенні позову.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання повторно не з'явилась, судом ухвалено розглянути справу у її відсутності. ОСОБА_5 скерувала письмові заперечення в яких остання зазначає, що позивач мав би визначити пріоритетність вимог, оскільки суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути заборгованість за кредитним договором. Вважає, що вона не може відповідати перед ПАТ «Дельта банк» як іпотекодавець, оскільки не отримувала повідомлення про зміну іпотекодержателя та не внесено відповідні відомості про зміну такого в реєстр прав та обтяжень нерухомого майна щодо об'єкту іпотеки. Просила в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_8 позов заперечив, надав пояснення аналогічні викладеним в запереченні ОСОБА_5
Третя особа - ТОВ «Укрпромбанк» в судове засідання представника не скерувала.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 21 грудня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 467фкв-07 (далі - Кредитний договір) (а.с. 6-13).
Відповідно до розділу 1 Кредитного Договору, Банк надає Позичальнику відкличну відновлювальну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах:
1.1. Ліміт кредитування - 227 250 грн.
1.2. Строк дії Кредитної лінії - 36 місяців.
1.3. Дата повернення кредиту - 20 грудня 2010 року.
1.4. Мета кредитування - споживчі потреби.
1.5. Процентна ставка за користування кредитом - 14,6 %.
1.11. Позичальник зобов'язаний сплачувати платежі за цим Договором у розмірі, порядку та строки, встановлені цим Договором та графіком платежів…
1.12. Під терміном «відновлювальна кредитна лінія» розуміється форма кредитування при якій протягом строку дії кредитної лінії Позичальник має право користуватись кредитними коштами як у повній сумі так і частково у межах дозволеної банком суми (ліміту кредитування) у строки та на умовах встановлених цим Договором. У разі часткового або повного повернення Кредиту позичальник має право повторно отримувати кредитні кошти в межах встановленого Банком ліміту кредитування протягом строку дії кредитної лінії.
ТОВ «Український промисловий банк» надано ОСОБА_2 кредитні кошти в межах відкличної відновлювальної кредитної лінії, однак дата та сума виданого кредиту не підтверджена позивачем належними доказами та сума виданого кредиту оспорюється відповідачем ОСОБА_2
Відповідно до п. 2.5. Кредитного договору, повернення кредиту здійснюється відповідно до Графіка зменшення ліміту кредитування (повернення заборгованості за кредитом)…
Відповідно до п. 2.6. Кредитного договору, проценти за користування Кредитом нараховуються у валюті Кредиту за період від дня його надання до дня його повернення, щомісячно на фактичну заборгованість по Кредиту.
Згідно пояснень наданих представником позивача в судовому засіданні, розрахунок суми боргу за кредитним договором здійснено виходячи з заборгованості за тілом кредиту 182 477,88 грн. та 118 245 грн. - заборгованості за відсотками, які нараховані до 11 липня 2013 року, тобто понад визначений кредитним договором термін користування кредитом - 20 грудня 2010 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання.
Відповідно до п. 4.3.4 Кредитного договору, при настанні будь-якого із випадків, передбачених п. 6.2. цього договору, банк має право призупинити подальше кредитування Позичальника та/або вимагати дострокового повного повернення Кредиту, сплати процентів за фактичний період користування кредитом, комісій та штрафних санкцій та інших платежів позичальника за цим Договором. У випадку невиконання Позичальником вимоги Банку про дострокове невиконання зобов'язань за цим Договором у встановлений цим договором строк, Банк має право стягнути примусово всю заборгованість за цим Договором.
Відповідно до п. 6.2. Кредитного Договору, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та закриття ліміту кредитної лінії, слати процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених цим Договором, а також відшкодування збитків, завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником та/або його поручителями (заставодавцями, іпотекодавцями, гарантами, поручителями, майновими поручителями) умов цього Договору та/або договорів, укладених у забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором, а позичальник зобов'язаний протягом 15 робочих днів з дати надіслання Банком відповідної вимоги повернути суму заборгованості по Кредиту, що залишилась, слати процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених цим Договором, а також відшкодування збитків, завданих Банку, у разі настання будь-якого із наступних випадків, зокрема, порушення Позичальником строків платежів, що встановлені цим Договором.
Відповідно до п.п. 4.2.5. Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний достроково повністю повернути кредит слати процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених цим Договором, у разі настання будь-якого із наступних випадків, передбачених п. 6.2. цього Договору. Зобов'язання передбачене цим пунктом повинне бути виконане Позичальником протягом 15 робочих днів з дати надіслання Банком позичальнику відповідної письмової вимоги.
ТОВ «Укрпромбанк» реалізовано право, передбачене п. 4.2.5., 4.3.4., 6.2 Кредитного договору, а саме визнано термін повернення кредиту таким, що настав у зв'язку з тим, що позичальником допущено виникнення прострочення боргу. Зокрема, ТОВ «Укрпромбанк» 18 травня 2009 року скерувало ОСОБА_2 вимогу № 06/660 від 18 травня 2009 року про дострокове повернення кредиту та процентів у зв'язку з неналежним виконанням Кредитного договору №449/ФКВ-07 від 21 грудня 2007 року (а.с. 66).
Отримання даної вимоги 18 травня 2009 року визнається відповідачем ОСОБА_2
З даного часу доказів вчинення будь-яких активних дій сторін Кредитного договору по відношенню один до одного, зокрема сплата кредиту ОСОБА_2, перегляд рішення щодо строку повернення кредиту ТОВ «Укрпромбанк», сторонами не подано та судом не здобуто.
Враховуючи викладене, зокрема зазначені положення Кредитного договору, дії сторін Кредитного договору, зокрема скерування ТОВ «Укрпромбанк» 18 травня 2009 року ОСОБА_2 вимоги № 06/660 від 18 травня 2009 року про дострокове повернення кредиту та процентів у зв'язку з неналежним виконанням Кредитного договору №449/ФКВ-07 від 21 грудня 2007 року, суд приходить до висновку, що термін повного виконання зобов'язань позичальником щодо повернення кредиту та сплати плати за користування кредитом за Кредитним договором настав на 15 робочий день після отримання вимоги, а саме 08 червня 2009 року.
30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельтабанк» та НБУ укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банк», відповідно до п. 4.1 якого ТОВ «Укрпромбанк» відступає Дельта Банку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, в т.ч. і за Кредитним договором №449/ФКВ-07 від 21 грудня 2007 року, укладеним між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2 та за укладеним між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_5 іпотечним договором від 22 грудня 2007 року, що стверджується наявним в матеріалах справи нотаріально посвідченим витягом.
Відповідно до 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 518 ЦК України, боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
Загальна позовна давність встановлюється ст. 257 ЦК України тривалістю у три роки.
Позовна давність, як того передбачає ст. 259 ЦК України, тобто за домовленістю сторін не збільшувалась. Письмовий договір не укладався.
Відповідно до ст. 262 ЦК України, заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Відповідно до ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Також, Постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5, Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин судам надано роз'яснення (п. 31) про те, що враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги ПАТ «Дельтабанк» до ОСОБА_2 заявлені по спливу строку позовної давності. Термін виконання зобов'язання - 08 червня 2009 року, а звернення до суду з позовом - 06 серпня 2013 року.
Оскільки строком захищається тільки порушене право, а судом встановлено порушення права ПАТ «ДельтаБанк», яке має право вимоги як новий кредитор до ОСОБА_2, однак Товариство пропустило строк позовної давності, в позові в частині вимог до ОСОБА_2 слід відмовити в зв'язку із спливом строку позовної давності як самостійної підстави відмови в позові.
Виконання позичальником кредитного договору забезпечено, зокрема:
- договором поруки № 467/П/№ 467/П/1-07 укладеного між ОСОБА_3, ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2;
- договором поруки № 467/П/№ 467/П/2-07 укладеного між ОСОБА_4, ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2,
згідно яких поручителі поручаються перед кредитором за виконання Божником зобов'язань, за кредитним договором № 467фкв-07 від 21 грудня 2007 року.
Відповідно до п. 10 Договорів поруки, такі діють до повного припинення всіх зобов'язань Боржника за основним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).
Частиною 1 статті 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткові (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Відповідно до ст. 558 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Пунктом 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» дано судам роз'яснення, що сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Судом встановлено, що Договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки п. 3.1 Договору поруки, такий дії до повного припинення всіх зобов'язань Боржника за основним договором.
Судом встановлено термін виконання зобов'язань за Кредитним договором - 08 червня 2009 року, однак позивачем не надано доказів пред'явлення протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання вимоги до поручителя про необхідність виконання зобов'язання.
Суд приходить до висновку, що поруку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 припинено на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України і на час звернення банку до суду з позовом строк пред'явлення вимоги до поручителя минув.
Відповідно до ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.
Навіть в разі наявності такої вимоги, хоча така не надана, враховуючи те, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні вимог, які випливають з основного договору - Договору позики, слід також відмовити в задоволенні вимог, що випливають із забезпечувальних договорів.
Відтак в задоволенні позову в частині вимог до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 також слід відмовити.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 262, 265-267, 514, 518, 553, 554, 558, 559 ЦК України, суд -
В позові відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:Т. В. Гаполяк