Справа № 545/622/14-к
"05" березня 2014 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава під час підготовчого судового засідання кримінальне провадження за підозрою:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Нижні Млини Полтавського району Полтавської області, громадянки України, освіта вища, не працюючої, проживаючої та зареєстрованої по АДРЕСА_1 , раніше не судиму,-
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191 КК України, ч.1 ст.366 КК України,-
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с.В.Тростянець Полтавського району Полтавської області, громадянки України, освіта середня базова, не працюючої, проживаючої та зареєстрованої по АДРЕСА_2 , раніше не судиму,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України,-
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 перебуваючи на посаді голови дільничної виборчої комісії №530766 одномандатного виборчого округу №145 з виборів народних депутатів України 2012 року, розміщеної по АДРЕСА_3 , в приміщенні школи-садку, являлась особою тимчасово спеціально уповноваженою на виконання функцій держави щодо організації підготовки, проведення відповідних виборів, підрахунку голосів виборців, а також забезпечення додержання та однакового застосування законодавства. Відповідно до вимог Закону України «Про вибори народних депутатів» від 17 листопада 2011 року ОСОБА_4 забезпечувала законний порядок проведення виборів, мала реальну можливість впливати на їх хід, його рішення, прийняті в межах повноважень, які були обов'язковими для всіх суб'єктів та інших учасників виборчого процесу, тому у зв'язку з цим, виконувала функції представника влади.
Крім того, ОСОБА_4 виконуючи обов'язки голови ДВК №531174 здійснювала організаційно-розпорядчі функції відповідно до фактично виконуваної роботи та згідно до вимог ч.1 ст.33 Закону України «Про вибори народних депутатів». Достовірно знаючи вимоги Закону про те, що членам виборчих комісій у межах загальної економії фонду оплати праці передбаченого кошторисом видатків відповідної виборчої комісії на підготовку і проведення виборів депутатів, може бути нарахована та виплачена одноразова грошова виплата в порядку встановленому Центральною виборчою комісією, являючись посадовою особою виборчої комісії, шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою з секретарем дільничної виборчої комісії №530766 ОСОБА_5 , всупереч вимогам чинного законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з корисливих спонукань, з метою отримання одноразової грошової винагороди, яка була виділена членам дільничної виборчої комісії, 07 листопада 2012 року без проведення засідання виборчої комісії та без складання відповідного протоколу засідання, склали та підписали постанову «Про розподіл грошової винагороди між членами дільничної виборчої комісії»,
якою виділили голові ДВК №530766 ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 901,34 грн., секретарю дільничної виборчої комісії №530766 ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 278,60 грн., чим вчинили привласнення державних коштів на загальну суму 1179,94 грн.
Крім того, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 07 листопада 2012 року без проведення засідання виборчої комісії та без складання відповідного протоколу засідання, склали та підписали постанову «Про розподіл грошової винагороди між членами дільничної виборчої комісії», якою виділили члену дільничної виборчої комісії №530766 ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 106,52 грн., члену дільничної виборчої комісії №530766 ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 106,52 грн., члену дільничної виборчої комісії №530766 ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 106,52 грн., голові ДВК №530766 ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 901,34 грн., чим вчинили розтрату бюджетних коштів на загальну суму 1220,90 грн.
Загальна сума спричинених діями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 державі збитків становить 2400,84 грн.
Дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.3 ст.191 КК України, які виразились в привласненні та розтраті бюджетних коштів шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та за попередньою змовою групою осіб.
Крім того, ОСОБА_4 , будучи службовою особою, а саме, головою ДВК №530766, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч інтересам служби з метою привласнення бюджетних коштів, склала завідомо неправдивий офіційний документ, а саме власноручно поставила підпис в постанові «Про розподіл грошової винагороди між членами дільничної виборчої комісії» за заступника голови ДВК №530766 ОСОБА_9 .
Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.1 ст.366 КК України, які виразились у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
Під час досудового розслідування між прокурором прокуратури Полтавського району ОСОБА_3 і підозрюваною ОСОБА_4 11 січня 2014 року укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_4 беззаперечно визнала себе винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191 КК України та за ч.1 ст.366 КК України.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначене покарання за ч.1 ст.191 КК України у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, або такі, що пов'язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями на строк 1 рік 3 місяці, за ч.1 ст.366 КК України покарання у виді 1 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, або такі, що пов'язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями на строк 1 рік, відповідно до ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, або такі, що пов'язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями на строк 1 рік 3 місяці, відповідно до ст.75 КК України передбачено звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням на строк 1 рік, відповідно до ст.76 КК України покласти наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання. Додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, або такі, що пов'язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями на строк 1 рік 3 місяці виконувати окремо.
Також, під час досудового розслідування між прокурором прокуратури Полтавського району ОСОБА_3 і підозрюваною ОСОБА_5 11 січня 2014 року укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_5 беззаперечно визнала себе винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191 КК України.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_5 буде призначене покарання за ч.1 ст.191 КК України у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, або такі, що пов'язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями на строк 1 рік 3 місяці, відповідно до ст.75 КК України передбачено звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням на строк 1 рік, відповідно до ст.76 КК України покласти наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання. Додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, або такі, що пов'язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями на строк 1 рік 3 місяці виконувати окремо.
Розглядаючи питання про затвердження вказаних угод суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Злочини, відповідальність за які передбачені ч.3 с.191 КК України,у вчиненні яких ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнали себе винуватими віднесені до тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним інтересам, а отже угода відповідає вимогам закону.
Злочин, відповідальність за який передбачена ч.1 ст.366 КК України, у вчиненні якого визнала себе винуватою ОСОБА_4 відноситься до злочину невеликої тяжкості.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 цілком розуміють положення ч.ч.4, 5 ст.474 КПК України.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогами Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Підозрювані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 погоджується на призначення узгоджених покарань кожному.
Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угод про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_4 , прокурором та ОСОБА_5 .
Заходи забезпечення кримінального провадження та запобіжного заходу щодо підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не застосовувалися.
Керуючись ст.ст.373, 374, 475 КПК України, суд,-
Угоду від 11 січня 2014 року по кримінальному провадженню №1-кп/545/80/14 про визнання винуватості укладену між старшим прокурором прокуратури Полтавського району ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 затвердити.
Визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст.191 КК України та ч.1 ст.366 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання:
- за ч.3 ст.191 КК України у виді трьох років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, або такі, що пов'язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями на строк один рік три місяці
- за ч.1 ст.366 КК України у виді одного року обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, або такі, що пов'язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями на строк один рік.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, або такі, що пов'язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями на строк один рік три місяці.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом одного року не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї вироком суду зобов'язання.
Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 протягом іспитового строку без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції не виїжджати за межі України на постійне місце проживання, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, або такі, що пов'язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями на строк один рік три місяці виконувати окремо.
Угоду від 11 січня 2014 року по кримінальному провадженню №1-кп/545/80/14 про визнання винуватості укладену між старшим прокурором прокуратури Полтавського району ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_5 затвердити.
Визнати ОСОБА_5 винною у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.191 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді трьох років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, або такі, що пов'язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями на строк один рік три місяці
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом одного року не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї вироком суду зобов'язання.
Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 протягом іспитового строку без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції не виїжджати за межі України на постійне місце проживання, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, або такі, що пов'язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями на строк один рік три місяці виконувати окремо.
До набрання вироком чинності заходи забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не застосовувати.
Вирок суду може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 30 діб з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Суддя ОСОБА_1