"01" квітня 2014 р. Справа № 926/181/14
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик", м. Горлівка Донецької області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Чернівці
про стягнення боргу в сумі 7476,55 грн.
Суддя Т.І. Ковальчук
Представники:
Позивача - Кучірко В.Й., дов від 31.12.2013 р.
Відповідача - не з'явився
Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення боргу по розрахунках за поставлений згідно з договором поставки від 01.02.2013 р. товар - алкогольні напої, у сумі 7476,55 грн., у тому числі 5577,72 грн. основного боргу, 487,96 грн. пені, 390,44 грн. штрафу та 1020,43 грн. річних за користування чужими коштами.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки від 01.02.2013 р. позивач поставив відповідачеві товар - алкогольні напої, за які останній не розрахувався на суму 5577,72 грн., у зв'язку з чим та у відповідності до договору і ст. 625 ЦК України ФОП ОСОБА_1 нараховано також пеню, штраф та проценти річних у заявлених до стягнення сумах.
Провадження у справі порушено ухвалою від 10.02.2014 р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 27.02.2014 р. за участю представників сторін, позивача зобов'язано надати додаткові докази, відповідача - відзив на позов та докази на його обґрунтування.
Ухвалою від 27.02.2014 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 17.03.2014 р. у зв'язку з неявкою відповідача ФОП ОСОБА_1 та відсутністю відзиву на позов, ухвалою від 17.03.2014 р. розгляд справи відкладено на 01.04.2014 р. з тих же причин та в зв'язку з поданням додаткових доказів позивачем.
У судове засідання 01.04.2014 р. відповідач ФОП ОСОБА_1 не з'явилася, причини неявки не повідомила, відзиву на позов не надала, що, втім, не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки відповідача належним чином повідомлено про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується відповідними доказами (а.с. 65).
Представник позивача в судовому засіданні 01.04.2014 р. просив задовольнити позов, пояснив, що відповідач здійснював часткову оплату за отриманий товар шляхом внесення готівкових коштів в касу, що оформлялося прибутковими касовими ордерами і фіскальними чеками, за одержаний по вказаних у позовній заяві видаткових накладних товар розрахувався частково, решту коштів не сплатив, незважаючи на пред'явлену претензію.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
01 лютого 2013 року між позивачем і відповідачем було укладено договір поставки № 277 (у позовній заяві помилково № 705), відповідно до якого ТОВ "Баядера Логістик" (за текстом договору Постачальник) зобов'язалося передати у власність ФОП ОСОБА_1 (за текстом договору Покупець) алкогольні напої, а ФОП ОСОБА_1 зобов'язалася прийняти і оплатити товар у порядку, визначеному умовами цього договору (а.с. 14-15).
Відповідно до договору поставки № 277 від 01.02.2013 р.:
- найменування, кількість, асортимент товару визначається Покупцем у замовленні та зазначається Постачальником у видатковій накладній на товар (п. 4.1);
- розрахунки за товар здійснюються Покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника або в іншому узгодженими сторонами порядку та формі (п. 6.1);
- якщо Покупець при здійсненні оплати товару не вказує номер накладної, за яку здійснюється розрахунок, то Постачальник має право здійснити зарахування грошових коштів як оплату за накладні, строк оплати по яких настав раніше (п. 6.4);
- у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника товару Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу (п. 7.1);
- у випадку порушення Покупцем строків оплати отриманого від Постачальника товару Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами (п. 9.2).
На виконання зазначеного договору поставки позивач, крім іншого, поставив відповідачеві товар - алкогольні напої, на загальну суму 7977,72 грн. по таких видаткових накладних:
1) № 4383/4279 від 12.03.2013 р. на суму 61,68 грн.,
2) № 5854/5707 від 26.03.2013 р. на суму 2097,30 грн.,
3) № 6928/6752 від 09.04.2013 р. на суму 4189,74 грн.,
4) № 6932/6753 від 09.04.2013 р. на суму 438,72 грн.,
5) № 6933/6754 від 09.04.2013 р. на суму 1190,28 грн. (а.с. 17-23).
Дослідивши зазначені накладні в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що вони є належними і допустимими у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, які підтверджують поставку позивачем і прийняття відповідачем зазначеного в них товару на загальну суму 7977,72 грн.
Зокрема, згідно з п. 3.6 договору поставки № 277 від 01.02.2013 р. Покупець зобов'язаний до моменту першої поставки надати Постачальнику Повідомлення зі зразками підписів осіб, уповноважених приймати товар і підписувати товаросупроводжувальні документи, та зразками печаток (штампів). Підпис особи, уповноваженої приймати товар на товаросупроводжувальних документах, зразок якого є у Повідомленні, наданому Покупцем, вважається достатнім доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою Покупця, без необхідності завірення такого підпису печаткою (штампом). Наявність на товаросупроводжувальних документах печатки (штампу), зразки яких було попередньо надано Покупцем, є належним доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою Покупця, навіть якщо зразок підпису особи, зазначений у Повідомлені, не збігається з тим, який наявний на товаросупроводжувальних документах. У випадку, якщо зразок підпису та (або) зразок печатки (штампу) на накладній не збігається зі зразками підписів та (або) зразками печаток (штампів), наданих Покупцем Постачальнику у Повідомленні, проте такий підпис (печатка, штамп) наявний на накладних, що були оплачені Покупцем раніше, то вважається, що товар прийнятий уповноваженою особою Покупця.
У наданому згідно з вказаним пунктом договору Повідомленні відповідачем засвідчено зразок підпису уповноваженої приймати товар особи - ОСОБА_3 (а.с. 16).
Видаткові накладні від 09.04.2013 р. № 6928/6752, 6932/6753 та 6933/6754 від імені одержувача товару (відповідача) підписані саме цією особою.
Видаткові накладні № 4383/4279 від 12.03.2013 р. та № 5854/5707 від 26.03.2013 р. від імені одержувача підписано особами, зразки підписів яких не зазначено в Повідомленні відповідача - ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Однак в матеріалах справи в наявності інші видаткові накладні, по яких товар від позивача для ФОП ОСОБА_1 по договору поставки № 277 від 01.02.2013 р. одержували особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і які відповідач оплачував та які враховані в акті звірки взаєморозрахунків за період з 01.03.2013 р. по 17.06.2013 р. (а.с. 36,49-53, 54-56).
Наведене цілком охоплюється умовами п. 3.6 договору поставки № 277 від 01.02.2013 р., відтак, видаткові накладні № 4383/4279 від 12.03.2013 р. та № 5854/5707 від 26.03.2013 р. також є належними і допустимими доказами, що підтверджують позовні вимоги ТОВ "Баядера Логістик".
З наявних у справі прибуткових касових ордерів та фіскальних чеків видно, що відповідач здійснила часткову оплату зазначених накладних на загальну суму 2400 грн. у такі строки і розмірах:
1) по накладній № 4383/4279 від 12.03.2013 р. на суму 61,68 грн. борг не оплачено,
2) по накладній № 5854/5707 від 26.03.2013 р. на суму 2097,30 грн. частково оплачено 03.06.3013 р. - 500 грн., 28.06.2013 р. - 500 грн., 05.07.2013 р. - 500 грн., 02.08.2013 р. - 300 грн.,
3) по накладній № 6928/6752 від 09.04.2013 р. на суму 4189,74 грн. частково оплачено 01.11.2013 р. 300 грн.,
4) по накладній № 6932/6753 від 09.04.2013 р. на суму 438,72 грн. частково оплачено 15.10.2013 р. 300 грн.,
5) по накладній № 6933/6754 від 09.04.2013 р. на суму 1190,28 грн. борг не оплачено (а.с. 37-42, 51-64).
Станом на день розгляду справи судом заборгованість відповідача перед позивачем по розрахунках за поставлений по вище вказаних накладних товар складає 5577,72 грн. (7977,72 грн. - 2400 грн.) Претензію позивача (вимогу про сплату боргу) від 22.11.2013 р. № 22-11 відповідач залишила без задоволення (а.с. 24).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст. 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статтею 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності до статей 173 - 174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України)
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, є правовідносинами з договору поставки.
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач не здійснив оплату товару вартістю 5577,72 грн., поставленого йому по видаткових накладних № 4383/4279 від 12.03.2013 р., № 5854/5707 від 26.03.2013 р., № 6928/6752 від 09.04.2013 р., № 6932/6753 від 09.04.2013 р. та № 6933/6754 від 09.04.2013 р., у зв'язку з чим у цій частині вимог позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами ст.ст. 546 та 548 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, якщо це встановлено договором або законом.
Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інший розмір процентів за користування чужими коштами - 20% річних, передбачений в п. 9.2 договору поставки № 277 від 01.02.2013 р.
Перевіривши виконаний позивачем розрахунок 20% річних (а.с. 9-11), суд встановив, що до підрахунку періодів нарахування процентів позивачем включено один зайвий день за рахунок того, що період прострочення визначався всупереч правилам обчислення строків, встановленим у Главі 18 "Визначення та обчислення строків" Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим 14-й календарний день від дати видаткової накладної безпідставно включено в період прострочки оплати за товар.
Так, в ст. 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Оскільки пунктом п. 6.1 договору поставки № 277 від 01.02.2013 р. обумовлено, що розрахунки за товар здійснюються Покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, то перебіг строку оплати за товар потрібно визначати починаючи з наступної календарної дати після дати відповідної видаткової накладної і протягом наступних 14-ти календарних днів. Першим днем прострочки оплати за товар у такому випадку є 15-й календарний день від дати видаткової накладної.
З урахуванням зазначеного суд здійснив перерахунок суми процентів річних, зменшивши період нарахування процентів по кожній з видаткових накладних на 1 день, в результаті чого до задоволення належать вимоги щодо процентів річних у розмірі 1016,04 грн.
Аналогічно судом здійснено перерахунок пені зі зменшенням періоду нарахування на один день по кожній видатковій накладній, сума до стягнення за підрахунками суду склала 484,67 грн.
Вимоги щодо штрафу 7% від суми заборгованості за порушення строків оплати вартості товару більш як на 30 календарних днів підлягають задоволенню в повному розмірі з розрахунку позивача 5577,72 грн. х 7% = 390,44 грн.
Вказаний штраф обумовлений сторонами в договорі № 277 від 01.02.2013 р. (п. 7.1), право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою ст. 231 Господарського кодексу України, а можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою цієї статті ГК.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
У зв'язку з частковим задоволенням позову судовий збір належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Також суд звертає увагу на невиконання відповідачем вимог суду щодо надання відзиву на позов та забезпечення в судовому процесі участі відповідача або його повноважного представника, що в свою чергу призвело до неодноразового відкладення розгляду справи. При цьому суду не було повідомлено будь-яких причин неявки відповідача в судові засідання 27.02.2014 р., 17.03.2014 р. та 01.04.2014 р. та невиконання ним інших вимог ухвал від 10.02.2014 р. та 27.02.2014 р., незважаючи на те, що в ухвалі від 27.02.2014 р. відповідача попереджено про можливу відповідальність в разі неявки в судове засідання та неподання відзиву на позов.
З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що відповідача належним чином і своєчасно повідомлено про місце, дату і час судових засідань у справі (а.с. 45, 57, 65), суд доходить висновку, що відповідач ухилявся від виконання вимог суду, в зв'язку з чим у справі існують підстави для накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу у відповідності до п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (м. Горлівка Донецької області, вул. Озерянівська, 2, код ЄДРПОУ 35871504) 5577,72 грн. боргу, 1016,04 грн. річних за користування чужими коштами, 484,67 грн. пені, 390,44 грн. штрафу та 1824,99 грн. відшкодування судових витрат.
3. У решті вимог у позові відмовити.
4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державного бюджету України штраф у розмірі 850 грн. за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону (стягувач - державна податкова інспекція у місті Чернівцях, 58013, м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 200-А).
З набранням судовим рішенням законної сили видати накази.
У судовому засіданні 01.04 2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст підписано 01 квітня 2014 року.
Суддя Т.І.Ковальчук