17 грудня 2013 р.Справа № 2а-4071/12/1470
Категорія: 8.1.3 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Бойка А.В.,
суддів: Танасогло Т.М.,
Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2013 року по справі за позовом державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Штрассе» про застосування арешту коштів, -
30.07.2012 року державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (правонаступником якої є державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області) звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Штрассе» про застосування арешту коштів на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю «Штрассе».
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.02.2013 року в задоволенні поданого адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Миколаївського окружного адміністративного суду, державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.
Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва посилалась на те, що відповідно до ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна платника податків є винятковим засобом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. При цьому, арешт майна може бути застосований у разі, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду. Звертаючись з позовом до суду першої інстанції, податковий орган зазначив, що ТОВ «Штрассе» відмовилось допустити перевіряючих для проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, а тому, на думку позивача, в даному випадку наявні підстави для прийняття судом рішення про арешт коштів на рахунку ТОВ «Штрассе».
На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.02.2013 року та задоволення адміністративного позову.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:
Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Штрассе» зареєстровано виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 04.05.1995 року та знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва з 16.05.1995 року.
Звертаючись з позовом до суду першої інстанції ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва посилалась на те, що ТОВ «Штрассе» в порушення вимог законодавства безпідставно не допустило перевіряючого до проведення позапланової перевірки, що, на думку позивача, є підставою для застосування арешту коштів на рахунках товариства.
В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з отриманням постанов слідчих СВ ПМ ДПС у Миколаївській області про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Штрассе», державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС було прийнято наказ № 721 від 23.07.2012 року про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Штрассе» з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Мгновение-юг» за серпень 2011 року та ПП «Єпраксія» за квітень 2012 року (а.с. 11-12, 14).
23.07.2012 року ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС було видано головному державному податковому ревізору-інспектору відділу спеціальних перевірок та особливо важливих перевірок управління податкового контролю ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби направлення на перевірку № 316 (а.с. 13).
24.07.2012 року головним державним податковим ревізором-інспектором був складений акт про неможливість розпочати позапланову документальну виїзну перевірку у зв'язку з відсутністю посадових осіб ТОВ «Штрассе» (а.с. 16).
В свою чергу, 25.07.2012 року головним державним податковим ревізором-інспектором був складений акт про неможливість розпочати позапланову документальну виїзну перевірку у зв'язку з не допуском товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Штрассе» посадової особи ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської ДПС до проведення перевірки (а.с. 17-20).
У зв'язку з вказаним, 26.07.2012 року державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби було прийнято рішення № 1/19037 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків - ТОВ «Штрассе», обґрунтованість якого була підтверджена постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.07.2012 року (а.с. 21, 23-24).
Після чого, 30.07.2012 року, позивач звернувся до миколаївського окружного адміністративного суду з позовом про застосування арешту коштів на рахунках ТОВ «Штрассе».
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне:
Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Згідно з пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Абзацом 4 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що частини друга та третя підпункту 94.6.2 статті 96 Податкового кодексу України містять можливість застосування на підставі рішення суду арешту коштів на рахунку платника податків, але при цьому відсутні передбачені законом підстави для його застосування, строк дії такого арешту і таке інше.
При цьому, аналіз зазначених вище правових норма дозволяє зробити висновок, що арешт коштів є додатковим заходом відповідальності платника податків з метою припинення його неправомірної поведінки.
Отже, адміністративний арешт коштів є видом арешту майна платника податків, особливістю якого є те, що він застосовується виключно за рішенням суду.
Податковий кодекс України виділяє дві підстави для застосування адміністративного арешту майна (коштів) платника податків, а саме, відмову платника податків від проведення перевірки та відмову від допуску посадових осіб контролюючого органу до її проведення.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що процедуру застосування адміністративного арешту майна платника податків визначено Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 року № 1398, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.01.2012 року за № 9/20322 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 7.1 Порядку арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
Згідно з пунктом 7.3 Порядку для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Зважаючи на зазначене, суд першої інстанції вірно зазначив, що реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків в день прийняття відповідного рішення про накладення арешту на майно платника податку.
Як встановлено судом першої інстанції, в даному випадку, рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків № 1/19037 було прийнято податковим органом 26.07.2012 року о 16 год. 00 хв. однак з адміністративним позовом про застосування арешту коштів на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю «Штрассе» податковий орган звернувся 30.07.2012 року.
В свою чергу, колегія суддів звертає увагу на наступне:
Як зазначалось вище, постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.07.2012 року було підтверджено обґрунтованість застосування державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби до ТОВ «Штрассе» умовного адміністративного арешту майна.
В свою чергу, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2013 року, яка набрала у встановленому порядку законної сили, було скасовано постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.07.2012 року та відмовлено у задоволенні подання державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ТОВ «Штрассе».
Так, у зазначеній постанові Одеський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про те, що необхідною умовою для застосування адміністративного арешту майна, є відмова платника податків від проведення перевірки саме за наявності законних підстав для її проведення, тоді як в ході розгляду справи № 2-а-4037/12/1470 за поданням ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби до ТОВ «Штрассе» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна було встановлено, що законних правових підстав для застосування адміністративного арешту майна ТОВ «Штрассе» як виняткового способу забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом, на момент прийняття рішення №1/19037 від 26.07.2012 року у державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва були відсутні.
В свою чергу, ухвалою Вищого адміністративного суду від 08.07.2013 року по справі № 2-а-4037/12/1470 було відмовлено державній податковій інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби у відкритті касаційного провадження на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2013 року.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що оскільки судовим рішенням апеляційної інстанції було встановлено відсутність законних підстав у ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС для проведення перевірки ТОВ «Штрассе», тому необґрунтованими є вимоги податкового органу щодо застосування до товариства такого заходу як арешт коштів на рахунках, яке є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, зокрема, щодо допуску до перевірки посадових осіб податкового органу за наявності законних підстав для її проведення.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва до товариства з обмеженою відповідальністю «Штрассе» про застосування арешту коштів на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю «Штрассе».
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 184, 185, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2013 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: Бойко А.В.
Суддя: Танасогло Т.М.
Суддя: Яковлєв О.В.