ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/735/14 25.03.14
За позовом Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол»
До Аграрного фонду
Про стягнення 279 576,00 грн.
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін:
Від позивача Бруль А.С. - по дов. № 19 від 27.01.2014
Від відповідача Каленська М.А. - по дов. № 357 від 09.01.2014
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» про стягнення з Аграрного фонду 279 576,00 грн. заборгованості за договором на надання послуг зі зберігання аміачної селітри (ГОСТ 2-85) від 10.09.2009.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2014 порушено провадження у справі № 910/735/14 та призначено справу до розгляду на 11.02.2014.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/735/14 від 11.02.2014, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 23.01.2014, розгляд справи був відкладений на 20.02.2014.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 20.02.2014 справу № 910/735/14 передано на розгляд судді Трофименко Т.Ю., в зв'язку перебуванням судді Сівакової В.В. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/735/14від 25.02.2014 (суддя Трофименко Т.Ю.) розгляд справи призначено на 13.03.2014.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 24.02.2014 справу № 910/735/14 передано судді Сіваковій В.В., у зв'язку з виходом судді з відпустки.
Відповідач у поданому 13.03.2014 до відділу діловодства суду відзиві проти позову заперечує, оскільки між Аграрним фондом та ПАТ «Концерн Стирол» не виникло жодних договірних зобов'язань з доставкою вантажу та позивачем не подано доказів того, що відповідач зобов'язаний вчинити на користь позивача певні дії. У квитанціях про приймання вантажу, які додані до матеріалів справи одержувачем вантажу вказано інші підприємства (СТОВ АФ «Красне», ПСП «Поділля-Агро», СТОВ «Левківське». СТОВ «Оздівське», ФГ «Пролісок Агро», ФГ «Україна») і в жодних з них відповідач не зазначений одержувачем вантажу. В матеріалах справи відсутні акти надання послуг, які б засвідчували факт того, що послуги по доставці вантажу залізничним транспортом було надано саме Аграрному фонду. Зазначає, що Аграрним фондом було реалізовано аміачну селітру зазначеним вище підприємствам і саме ці особи несуть витрати у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.
В судовому засіданні 13.03.2014 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 20.03.2014.
Позивачем в судовому засіданні 20.03.2014 подано письмові пояснення з приводу позовних вимог.
В судовому засіданні 20.03.2014 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 25.03.2014.
В судовому засіданні 25.03.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва
10.04.2009 між Відкритим акціонерним товариством «Концерн Стирол» (зберігач) та Аграрним фондом (замовник) було укладено договір на надання складського зберігання аміачної селітри (ГОСТ 2-85) (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору на умовах даного договору замовник передає на зберігання, а зберігач зобов'язується прийняти на зберігання, безкоштовно зберігати й повернути аміачну селітру (ГОСТ 2-85) у кількості 20 000,00 тонн, загальною вартістю 39 000 000,00 грн.
Згідно з п. 1.2. договору аміачна селітра (ГОСТ 2-85) зберігається у зберігача. розташованому на його території за адресою: м. Горлівка, вул. Горлівської дивізії, 10.
Спір виник в зв'язку з тим, що позивачем відповідно до заявок позивача здійснено відвантаження аміачної селітри залізничним транспортом, у зв'язку з чим понесені витрати по сплаті з/д тарифу в розмірі 279 576,00, який на думку позивача має сплатити відповідач.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 936 Цивільного кодексу України встановлює, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Відповідно до п.п. 3.1., 3.3. договору аміачна селітра (ГОСТ 2-85) передається й приймається на зберігання партіями. Приймання-передавання аміачної селітри (ГОСТ 2-85) на зберігання оформлюється актами приймання-передавання аміачної селітри (ГОСТ 2-85) на зберігання, які підписуються уповноваженими представниками сторін і скріплюються печатками сторін, і в яких сторонами вказуються зокрема кількість аміачної селітри (ГОСТ 2-85), переданої на зберігання. її вартість, дата прийняття аміачної селітри (ГОСТ 2-85) на зберігання (дата початку зберігання).
На підставі акту приймання-передачі № б/н від 10.04.2009 відповідач передав, а позивач отримав на умовах EXW (франко-склад ВАТ «Концерн Стірол») на безкоштовне зберігання аміачну селітру (ГОСТ 2-85) у кількості 20 000,00 тонн, загальною вартістю 39 000 000,00 грн.
Пункт 1 статті 938 Цивільного кодексу України встановлює, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.
Відповідно до п. 7.2. договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання його сторонами і діє до 30.08.2009.
Додатковою угодою від 01.07.2009 сторонами внесено зміни до п. 7.2. договору та встановлено строк його дії до 31.12.2009.
Додатковою угодою від 01.01.2010 сторонами внесено зміни до п. 7.2. договору та встановлено строк його дії до 31.05.2010.
З матеріалів справи вбачається, що Аграрним фондом, як продавцем, з покупцями були укладені наступні біржові контракти про продаж аміачної селітри ГОСТ 2-85:
№ 1405 АС від 02.02.2010 з покупцем - Приватним сільськогосподарським підприємством «Поділля-Агро»;
№ 1406 АС від 02.11.2010 з покупцем - Фермерським господарством «Україна»;
№ 1420 АС від 12.11.2010 з покупцем - Фермерським господарством «Пролісок Агро»;
№ 1421 від 12.11.2010 з покупцем Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Озадівське»;
№ 1430 від 17.11.2010 з покупцем - Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Красне»;
№ 1437 АС від 18.11.2010 з покупцем Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Левківське».
Згідно з умовами зазначених контрактів Аграрний фонд забезпечив наявність товару на базисі поставки: EXW ВАТ «Концерн Стірол», м. Горлівка.
Відповідачем були надані позивачу наступні заявки № 27 з/д від 17.12.2010, № 60 з/д від 23.02.2011, № 29 з/д від 17.12.2010, № 32 з/д від 29.12.2010, № 53 з/д від 02.02.2011, № 56 з/д від 02.02.2011, № 55 з/д від 02.02.2011, в яких Аграрний фонд просив відвантажити аміачну селітру ГОСТ 2-85 зі зберігання по залізниці для зазначених вище покупців, зазначивши в цих заявках, що платниками залізничного тарифу та послуг є вказані підприємства (власники вантажу).
Також позивачем у відповідності до зазначених вище заявок були видані дозволи на відвантаження аміачної селітри (ГОСТ 2-85) цим підприємствам.
Матеріали справи свідчать, що 12.09.2008 між Державним підприємством «Донецька залізниця» та позивачем (вантажовласником) укладено договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, відповідно до якого залізниця надає послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, а позивач проводить розрахунки за ці послуги, в тому числі сплачує тарифи на перевезення вантажів.
Відвантаження аміачної селітри підтверджується квитанціями про приймання вантажу: № 50016682 від 20.03.2011, № 50472059 від 05.04.2011, № 50296037 від 30.03.2011, № 50311299 від 30.03.2011, № 50335504 від 31.03.2011, № 50335066 від 31.03.2011, № 49929755 від 17.03.2011, № 51027498 від 24.04.2011, № 50393784 від 02.04.2011, № 50451061 від 04.04.2011, № 50499474 від 06.04.2011, № 50562214 від 08.04.2011, № 50457613 від 05.04.2011, № 49895469 від 16.03.2011, № 50169580 від 25.03.2011, № 50194059 від 26.03.2011, № 49327414 від 23.02.2011, № 49323439 від 23.02.2011, № 49368020 від 25.02.2011, № 49204282 від 19.02.2011, № 49387087 від 25.02.2011, № 48344460 від 17.01.2011, № 48375142 від 18.01.2011, № 50216647 від 27.03.2011, № 50193937 від 26.03.2011, № 50168376 від 25.03.2011, № 50168541 від 25.03.2011, № 50168889 від 25.03.2011, № 50170919 від 25.03.2011, № 49652324 від 07.03.2011, № 49636368 від 06.03.2011, № 48778263 від 02.02.2011, № 48855912 від 05.02.2011, № 48770764 від 02.02.2011, № 48617122 від 27.01.2011, № 48597118 від 26.01.2011, № 48559481 від 25.01.2011, № 48570081 від 26.01.2011, № 48638384 від 28.01.2011, № 48637089 від 28.01.2011, № 48659679 від 29.01.2011, № 48708377 від 31.01.2011, № 48708294 від 31.01.2011, № 48723672 від 31.01.2011, № 48734918 від 31.01.2011, № 48659744 від 29.01.2011.
Оплата з/д тарифу позивачем на загальну суму 279 576,00 грн. за вказаними операціями підтверджується переліками ТЕХ ПД № 280 від 20.03.2011, № 469 від 05.04.2011, № 469 від 30.03.2011, № 494 від 31.03.2011, № 436 від 17.03.2011, № 279 від 24.04.2011, № 595 від 04.04.2011, № 459 від 06.04.2011, № 476 від 08.04.2011, № 469 від 05.04.2011, № 406 від 16.03.2011, № 458 від 25.03.2011, № 331 від 26.03.2011, № 387 від 23.02.2011, № 470 від 25.02.2011, № 314 від 19.02.2011, № 470 від 25.02.2011, № 387 від 18.01.2011, № 374 від 19.01.2011, № 311 від 27.03.2011, № 331 від 26.03.2011, № 458 від 25.03.2011, № 299 від 07.03.2011, № 657 від 01.02.2011, № 304 від 05.02.2011, № 657 від 01.02.2011, № 412 від 27.01.2011, № 391 від 25.01.2011, № 403 від 26.01.2011, № 406 від 28.01.2011, № 312 від 29.01.2011, № 446 від 31.01.2011, № 657 від 01.02.2011, № 312 від 29.01.2011.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з п. 4.1. договору повернення аміачної селітри (ГОСТ 2-85) зі зберігання здійснюється зберігачем на підставі письмової вимоги замовника за умови забезпечення замовником відвантаження аміачної селітри (ГОСТ 2-85).
Відповідно до п. 4.1.3. договору під забезпеченням замовником відвантаження аміачної селітри (ГОСТ 2-85) сторони розуміють виконання замовником сукупності наступних умов:
- оплати відправникові вантажу до моменту повернення зі зберігання вартості послуг з відвантаження аміачної селітри (ГОСТ 2-85), що підлягають поверненню зі зберігання, а у випадку здійснення відправником вантажу відвантаження аміачної селітри (ГОСТ 2-85) залізницею - також сплатити з/д тарифу за транспортування аміачної селітри (ГОСТ 2-85), що підлягають поверненню зі зберігання.
Пунктом 2.1. договору сторони узгодили повноваження Аграрного фонду доручати третім особам приймати аміачну селітру (ГОСТ 2-85) та обов'язок забезпечити виконання третіми особами умов даного договору, необхідних для прийняття аміачної селітри (ГОСТ 2-85) зі зберігання, передбачені п.п. 2.1.2., 4.1., 4.1.2. договору.
Отже, з умов договору вбачається, що оплату з/д тарифу за відвантаження аміачної селітри (ГОСТ 2-85) третім особам, мають здійснювати ці треті особи.
З умов укладеного між позивачем та відповідачем договіру на надання складського зберігання аміачної селітри (ГОСТ 2-85) не вбачається зобов'язань Аграрного фонду відшкодовувати витрати понесені зберігачем при наданні послуг зберігання, в тому числі і тих, що пов'язані з доставкою вантажу.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як зазначалось вище відповідач прийняв на зберігання селітру аміачну (ГОСТ 2-85) на умовах EXW (франко-склад ВАТ «Концерн Стірол»).
Відповідно до правил «Інкотермс» термін EXW «франко-завод» означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.
Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.
Слід також зазначити, що позивач звертався в судовому порядку до підприємств, які згідно біржових контрактів придбали аміачну селітру (ГОСТ 2-85), яка знаходилась на зберіганні у позивача згідно договору, про стягнення сплаченого позивачем з/д тарифу за відвантаження аміачної селітри (ГОСТ 2-85) і пред'явлені позивачем вимоги судами задоволено (копії рішень знаходяться в матеріалах справи).
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами про стягнення сплаченого з/д в розмірі 279 576,00 грн.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-
В позові відмовити повністю.
Повне рішення складено 31.03.2014.
СуддяВ.В. Сівакова