Рішення від 04.03.2014 по справі 910/900/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/900/14 04.03.14

За позовомПриватного підприємства «Європейське будівництво»

До Департаменту житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу Київської обласної державної адміністрації

Простягнення 150 000 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача - Пічугіна Н.В., представник за довіреністю;

Ханходер С.А., представник за довіреністю;

Від відповідача - Гудзь П.А., представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь заборгованість по договору №37-11/т від 08.12.2011р. у розмірі 150 000 грн.

Відповідач подав суду пояснення, в яких зазначив, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» не передбачено видатків на реалізацію Закону України «Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки», зокрема видатків на капітальний ремонт житлового фонду. Інших державних програм, спрямованих на відновлення об'єктів житлового фонду, головним розпорядником коштів яких є Мінрегіон, немає.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Головним управлінням житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу Київської обласної державної адміністрації, правонаступником якого є Департамент житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу Київської обласної державної адміністрації (надалі - Замовник) та Приватним підприємством «Європейське будівництво» (надалі - Учасник) укладено договір від 08.12.2011р. №37-11/т про закупівлю робіт за державні кошти.

Відповідно до п. 1.1 та п. 1.3 вказаного договору Позивач зобов'язується у IV кварталі 2011 році виконати Замовникові роботи з реконструкції сімейного гуртожитку м. Вишневе по вул. Святошинська, 46 (без відселення) під соціальне житло з автономним гарячим водо-теплопостачанням (Другий етап. Надбудова двох поверхів з прибудовою вантажопасажирського ліфту), а Замовник - прийняти та сплатити їх вартість у порядку та на умовах, визначених Договором. Обсяг закупівлі робіт може бути зменшений залежно від реального фінансування видатків.

Згідно з п. 1.2 договору термін виконання головних етапів визначаються календарним планом (додаток №1 до Договору).

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки за виконані роботи здійснюються з урахуванням норм Бюджетного кодексу України, шляхом поетапної оплати Замовником виконаних робіт на підставі актів виконаних робіт (форми №КБ-2в, №КБ-3) складених за кошторисними нормативами, по мірі надходження коштів з державного бюджету. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 10 банківських днів з дати отримання Замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Відповідно до п. 4.2 договору до рахунка додаються довідка про вартість виконаних робіт, акт виконаних робіт.

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що моментом здійснення оплати вважається факт зарахування грошових коштів на рахунок Учасника.

Відповідно до п. 6.1.1 Договору Учасник зобов'язаний своєчасно та у повному сплачувати за виконані роботи.

Згідно з п. 6.1.2 договору Замовник зобов'язаний підписувати акти форми КБ-2в, довідки форми КБ-3 і реєстри цих документів.

З матеріалів справи підтверджено, що Позивач виконав свої зобов'язання за договором.

Проте, як вказує Позивач, Відповідач частково розрахувався з Позивачем за виконані роботи, в зв'язку з чим у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем в сумі 150 000 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спірний договір за своєю природою є договором підряду, відтак застосовуються відповідні положення глави 61 Цивільного кодексу України.

Згідно з п.п. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та мови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що договір про закупівлю робіт за державні кошти є оплатним і обов'язку Позивача виконати певну роботу відповідає обов'язок Відповідача прийняти та оплатити вартість робіт у порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Як було зазначено раніше, у п. 4.1 договору сторони визначили, що розрахунки за виконані роботи здійснюються з урахуванням норм Бюджетного кодексу України, шляхом поетапної оплати Замовником виконаних робіт на підставі актів виконаних робіт (форми №КБ-2в, №КБ-3) складених за кошторисними нормативами, по мірі надходження коштів з державного бюджету. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 10 банківських днів з дати отримання Замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Вказівка в договорі на те, що оплата виконаних робіт пов'язана з надходженням коштів з Державного бюджету не є встановленням строку виконання зобов'язання відповідачем, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 251 Цивільного кодексу України:

- строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, с<а має юридичне значення;

- терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія -:н подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. ст. 252 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 252 Цивільного кодексу України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

В даному випадку, договором не визначено строку виконання зобов'язання ані у роках, ані у місяцях, тощо.

Не встановлено і терміну, що визначався б календарною датою до якої відповідач повинен був би розрахуватися або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Так, подія з надходження коштів з державного бюджету не є такою, що має неминуче настати.

Враховуючи не встановлення сторонами у договорі, строку виконання відповідачем грошового зобов'язання, застосовуються положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 19.08.2013 №2-8/1 Позивач повідомив Відповідача про те, що у зв'язку із відсутністю подальшого фінансування (обсяг недофінансування становить 673 520,40 грн., в т.ч 150 000 грн. з місцевого Бюджету) Позивача не має змоги виконувати подальші роботи.

Враховуючи не встановлення строку виконання грошового зобов'язання та повідомлення відповідача про наявну суму заборгованості у розмірі 150 000 грн., строк виконання грошового зобов'язання відповідачем за договором №37-11/т від 08.12.2011р. на момент розгляду справи є таким, що настав, проте зобов'язання відповідачем виконано не було.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами підписано акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року (форми КБ-2в), отже матеріалами справи підтверджено, що Позивач виконав свої зобов'язання за договором №37-11/т від 08.12.2011р. належним чином.

Проте, Відповідач, всупереч умовам Договору свого зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг в повному обсязі не виконав.

У зв'язку у із неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договором за Відповідачем рахується заборгованість в сумі 150 000 грн., що також підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 27.12.2013р., підписаним обома сторонами та скріпленим печатками.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доводи Позивача не спростовано, належних доказів виконання зобов'язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

Відповідач вказує на те що, Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» не передбачено видатків на реалізацію Закону України «Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки», зокрема видатків на капітальний ремонт житлового фонду. Інших державних програм, спрямованих на відновлення об'єктів житлового фонду, головним розпорядником коштів яких є Мінрегіон, немає.

Вказані доводи судом відхиляються, оскільки на підставі частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках Державного бюджету України не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Отже, факт наявності боргу у Відповідача за договором від 08.12.2011р. №37-11/т у сумі 150 000 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Департаменту житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу Київської обласної державної адміністрації (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 6, Код: 34695981) на користь Приватного підприємства «Європейське будівництво» (08312, Київська обл.., м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 46, Код: 35830384) заборгованість по Договору №37-11/т від 08.12.2011р. у розмірі 150 000 (сто п'ятдесят) тисяч грн. та судовий збір в розмірі 3 000 (три) тисячі грн.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 18.03.2014р.

Суддя І.І.Борисенко

Попередній документ
37958914
Наступний документ
37958916
Інформація про рішення:
№ рішення: 37958915
№ справи: 910/900/14
Дата рішення: 04.03.2014
Дата публікації: 01.04.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: