ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
13 березня 2014 року № 826/14957/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Берко А.О розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне Агентство «Українські новини»
до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві
проскасування податкових повідомлень-рішень №6026552208 від 27.06.2013 та № 59265522085 від 27.06.2013
за участю:
представника позивача - Свінцицького А.В. (довіреність б/н від 16.07.2013),
представник позивача - Хахули М.О (довіреність б/н від 16.07.2013),
представника відповідача -Шмігеля Т.В. (довіреність № 2084/9 від 05.08.2013),
на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13.03.2014 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне Агентство «Українські новини» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень №6026552208 від 27.06.2013 та № 59265522085 від 27.06.2013.
У судовому засіданні 06.11.2013 судом було ухвалено направити на правити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду судове доручення та доручити йому провести допит, в якості свідка, ОСОБА_4.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2013 зупинено провадження у справі до отримання від Дніпропетровського окружного адміністративного суду відповіді за результатами виконання судового доручення.
24.02.2013 через канцелярію суду від Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов супровідний лист № 5сд-13/826/14957/13-а від 10.04.2013 з додатками, яким на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва було направлено протокол допиту свідка.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2014 поновлено провадження у справі.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.
Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Галард Сервіс Груп» за період з 01.03.2012 по 31.12.2012. Підставою для нарахування податкових зобов'язань, зокрема, стало встановлення податковим органом факту відсутності реального здійснення господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ «Галард Сервіс Груп».
Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, дійсно мав господарські правовідносини з ТОВ «Галард Сервіс Груп», які мали реальний характер та за якими позивачем було сплачено, отримано та оприбутковано товарно - матеріальні цінності використані ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку.
Представники позивача у судовому засіданні 13.03.2014 позовні вимоги підтримли повністю, надали додаткові усні пояснення та просили задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду 16.10.2013 надав письмові заперечення. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях та наведені його представником під час судового засідання аналогічні доводам та висновкам викладеним в актах перевірки № 586/22.8/25389186 від 12.06.2013 та № 786/22-8/38005712 від 28.02.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Галард Сервіс Груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2012 по 30.09.2012».
У судовому засіданні 13.03.2014 представник відповідача заперечила проти позовних вимог та просила суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача суд , -
В період з 04.06.2013 по 10.06.2013 Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на підставі наказу № 1960 від 03.06.2013 та направлення на перевірку № 1899/22.8 від 03.06.2013 проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне Агентство «Українські новини» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Галард Сервіс Груп» за період з 01.03.2012 по 31.12.2012.
Перевіркою встановлено порушення статті 124, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у розмірі 201 222,00 грн. та пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит в деклараціях з податку на додану вартість в розмірі 172 102,35 грн.
За результатами перевірки податковим органом складено акт № 586/22.8/25389186 від 12.06.2013 на підставі якого було прийнято податкові повідомлення-рішення № 6026552208 від 27.06.2013 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 251 528,00 грн. у тому числі за штрафним (фінансовими) санкціями у розмірі 50 3065,00 грн. та № 5926552208 від 27.06.2013 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 215 128,00 грн. у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 43 026,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне Агентство «Українські новини» не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями № 6026552208 від 27.06.2013 та №5926552208 від 27.06.2013, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.
При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та ТОВ «Галард сервіс Груп» реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем отриманих товарів.
При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобов'язано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.
З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ТОВ «Галард сервіс Груп» за договорами про надання послуг із письмового перекладу № 9-2012 від 19.03.2012 та № 8-2012 від19.03.2012, договорами про надання інформаційних послуг № 7-2012 від 19.03.2012 та № 6-2012 від 19.03.2012, договором про надання послуг № 4/12п від 30.03.2012.
Предметом договорів № 9-2012 від 19.03.2012, № 8-2012 від19.03.2012 та № 4/12п від 30.03.2012 є зобов'язання виконавця виконувати роботи із перекладу будь-яких текстів, новин, документів тощо
Предметом договорів № 7-2012 від 19.03.2012 та № 6-2012 від 19.03.2012 є зобов'язання виконавця вчасно та якісно надавати замовнику послуги з систематичного пошуку, збирання та надання інформації щодо подій, що відбулися або будуть відбуватися, що може слугувати інформаційним приводом в зазнаваній сфері.
Факт здійснення ТОВ «Галард сервіс Груп» своїх зобов'язань за договорами № 9-2012 від 19.03.2012, № 8-2012 від19.03.2012, № 4/12п від 30.03.2012, № 7-2012 від 19.03.2012 та № 6-2012 від 19.03.2012 підтверджується складеними актами здачі-прийняття (надання послуг), звітами про надані послуги, рахунками-фактури та податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.
Оплата послуг отриманих позивачем від ТОВ «Галард сервіс Груп» була здійснена відповідно до договорів у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця, який зазначений у договорі згідно виставленого рахунку-фактури, що підтверджується виписками банку з особового рахунку позивача.
Крім того, суд звертає увагу на те, що допитаний в якості свідка директора ТОВ «Галард Сервіс Груп» ОСОБА_4 повідомив що виконував обов'язки директора підприємства ТОВ «Галард Сервіс Груп» в період з 20.02.2012 по 31.12.2013, та в період з 01.03.2012 по січень 2013 як директор ТОВ «Галард Сервіс Груп» мав фінансово-господарські відносини з ТОВ «Інформаційне агентство «Українські новини» згідно договорів купівлі-продажу розрахунок за якими здійснювався у безготівковій формі.
Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази суду не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів того, що ТОВ «Галард сервіс Груп» не відобразило у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ним не було сплачено податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Галард сервіс Груп».
Щодо посилань відповідача на акт №786/22-8/38005712 від 28.02.2013 про неможливість проведення зустрічної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Галард Сервіс Груп» (ПН 38005712) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2012 по 30.09.2012 суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом державної податкової адміністрації України №236 від 22.04.2011 у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.
Таким чином, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання складається не за результатами проведення зустрічної звірки чи перевірки суб'єкта господарювання, а у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, з огляду на що зазначений акт може бути лише носієм інформації щодо наявності фактів, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки та не може містити інформацію щодо фінансово - господарських відносин суб'єктів господарювання.
Таким чином, акт №786/22-8/38005712 від 28.02.2013 про неможливість проведення зустрічної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Галард Сервіс Груп» (ПН 38005712) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2012 по 30.09.2012 не може бути належними доказами на підтвердження допущення позивачем порушення норм податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Галард Сервіс Груп».
З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що інших доказів та обґрунтувань, крім зазначених, на підтвердження відсутності у позивача прав на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за фінансово - господарськими відносинами з ТОВ «Галард Сервіс Груп», відповідачем суду не надано та не зазначено про причини неможливості їх надання, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ "«Галард Сервіс Груп» мали реальний характер.
Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.
Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Пунктом 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, встановлено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Реальність та товарність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Галард Сервіс Груп» в ході судового розгляду справи судом було встановлено, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у позивача було право на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по операціях з ТОВ «Галард Сервіс Груп».
Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частин першої та третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Позивачем надано оригінал платіжних доручень про сплату судового збору у сумі 2 294,00 грн.
Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Адміністративний позов - задовольнити повністю.
2.Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві № 6026552208 від 27.06.2013 та № 5926552208 від 27.06.2013.
3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Печерському районі Міндоходів у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Українські новини» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн.).
.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Огурцов
Постанова складена в повному обсязі 20.03.2014.