ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
17 березня 2014 року № 2а-7756/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ФА Інтертрейдінг Україна»
до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України в місті Києві
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000015156 від 29.03.2012 та № 0000016156 від 29.03.2012
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФА Інтертрейдінг Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000015156 від 29.03.2012 та № 0000016156 від 29.03.2012.
Постановою Окружного Адміністративного суду міста Києва від 04.10.2012 в задоволені позову відмовлено повністю.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013 у справі № 2а-7756/12/2670 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.10.2012 без змін.
Під час розгляду справи у Вищому Адміністративному суді України представником відповідача у судовому засіданні 14.10.2013 було заявлено клопотання про заміну неналежного відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на належного Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві
Ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 28.10.2013 у справі № К/800/8632/13 касаційну скаргу задоволено частково, скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.10.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Також вказаною ухвалою було допущено заміну відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.
Супровідним листом № К/800/8632/13 від 05.11.2013 справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва.
11.11.2013, в порядку встановленому статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України та Положенням про автоматизовану систему суду, затвердженого рішенням ради суддів України № 30 від 26.11.2010 справу було розподілено між суддями. За результатом автоматичного розподілу судових справ для розгляду справи було визначено суддю Огурцова О.П.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2013 справа була прийнята до провадження.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.
Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами документальної виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за грудень 2010 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2011. Підставою для нарахування податкових зобов'язань став висновок відповідача про те, що, позивачем неправомірно змінено напрямок бюджетного відшкодування.
Позивач не погоджуючись з зазначеними висновками податкового органу посилається на те, що правовідносини з контрагентами ТОВ «Баришівська зернова компанія», ВАТ «Біловодський КХП», ТОВ «Амбар+», ТОВ «Армада В»,ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс», ТОВ «Агроград В», ПП «Оріон-Вектор», ТОВ «Сант Ніколас», ТОВ «Новолог Сервісез», ВАТ «Хмільницький елеватор», ТОВ «Васілко», ТОВ «Транс-Груп», ТОВ «Монастирищенське хлібоприймальне підприємство», ВАТ «Заплазське хлібоприймальне підприємство», ВАТ «Жашківський елеватор», ДП «Векта-Він» ТОВ «Вектор Ойл Трейд», ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД», ТОВ «Земля и Воля», ДП «Зернятко», ПСП «Зоря», ПСП «Дружба», ТОВ «Журавка», Сільськогосподарське ТОВ «Грабівське», ТОВ «Долина Агро», ТОВ «Агрофармахім», ТОВ «Гермес-Трейдінг», ТОВ «Агро-Внешторг», ТОВ «Агросіті», ТОВ «Агро Інвест Україна», ТОВ «Наталка», ТОВ «Шеколан», ТОВ «Вітчизна», Фізична особа-підприємець Кучер І.О., ТОВ «Лукашівка і К», ТОВ «Вторметекспорт», ЗАТ «Кремінь», Сільськогосподарське ТОВ «Великокисьницьке», Фізична особа-підприємець Булатецький М.І., ТОВ «Буша», ТОВ «Богданівське», ТОВ «АМГ Агрохолдинг», ТОВ «Астарта-Трейд», ТОВ «Ремикс», ПП «Ространсагро», Сільськогосподарське ТОВ «Писарівка», ТОВ Агрофірма «Обрій», ТОВ «Оріон Вектор», Приватне сільськогосподарське підприємство «Південне», ТОВ «Наталка», ТОВ «Співдружність», ТОВ «Стратіївський Агрорезерв», Фермерське господарство «Сакевич», Сільськогосподарське ТОВ «Цукровик», ТОВ «Чубівське Зерно», ТОВ «Ясні Зорі», ТОВ «Укрзернотранс-К», ТОВ «Флора», ВАТ «Біловодський КХП», ТОВ «Вапнярський Елеватор», ТОВ «Українські аграрні інвестиції», ТОВ «Фотом аг Ком Юей» мали реальний характер та за ними було сплачено та отримано товар (роботи, послуги) використані ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, що підтверджується відповідними первинними документами.
Також позивач посилався на те, що накладні від зазначених постачальників були отримані з запізненням, що підтверджується відповідними актами приймання - передачі та реєстрами.
У судовому засіданні 17.02.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях та наведені його представником під час судового засідання аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 2232/23-07/20027449 від 18.12.2009.
У судовому засіданні 17.02.2014 представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
У судовому засіданні 17.02.2014 поставлено на обговорення питання, щодо подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження проти якого представники сторін не заперечували, з урахуванням наведеного керуючись статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
Підчас судового розгляду справи, суд,
В період з 02.09.2011 по 22.09.2011 Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Фа Інтертрейдінг Україна» з питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за грудень 2010, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2011.
Перевіркою встановлено порушення вимог підпунктів 7.7.2, 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування за грудень 2010 в розмірі 7 695 061,00 грн., за січень 2011 в розмірі 7 109 338,00 грн., за лютий 2011 в розмірі 4 799 636,00 грн., за березень 2011 в розмірі 9 164 186,00 грн., за квітень 2011 в розмірі 500 635,00 грн., за травень 2011 в розмірі 1 253 602,00 грн., за червень 2011 в розмірі 753 107,00 грн. та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого завищено від'ємне значення за листопад 2010 на суму 5 214 811,00 грн. за грудень 2010 на суму 1 159 505,00 грн.
За результатами перевірки складено акт № 171/07-02/32708773 від 29.09.2011 «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «ФА Інтертрейдінг Україна» з питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за грудень 2010, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2011» на підставі якого було винесено податкові-повідомлення рішення № 0002020702 від 17.10.2011 яким було зменшено суму бюджетного відшкодування (в тому числі, заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) на загальну суму 31 275 465,00 грн. та № 0002030702 від 17.10.2011 яким було зменшено від'ємне значення ПДВ на загальну суму 18 356 002,00 грн.
28.10.2011 Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «ФА Інтертрейдінг Україна» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва була подана скарга № 258 на податкові повідомлення-рішення №0002020702 від 17.10.2011 та № 0002030702 від 17.10.2011, за результатами розгляду якої прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги № 12492/10/25-114 від 27.12.2011 податкове повідомлення-рішення № 0002030703 від 17.10.2011 залишено без змін, податкове повідомлення-рішення №0002020702 від 17.10.2011 скасовано в частині застосування штрафних санкцій на суму 6,00 грн., а скаргу залишено без задоволення.
Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «ФА Інтертрейдінг Україна» до Державної податкової служби була подана повторна скарга на податкові повідомлення-рішення №0002020702 від 17.10.2011 та № 0002030702 від 17.10.2011 та рішення ДПА у місті Києві № 12492/10/25-114 від 27.12.2011 за результатами розгляду якої прийнято рішення про результати розгляду повторної скарги № 4467/6/10-245 від 12.03.2012, яким: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі міста Києва № 0002030703 від 17.10.2011 в частині зменшення товариству від'ємного значення ПДВ за рахунок невизначення перевіркою за періоди 2011 права товариства на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних у попередніх податкових періодах у межах 365 днів; скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі міста Києва № 0002020703 від 17.10.2011 (з урахуванням рішенням ДПА у місті Києві № 12492/10/25-114 від 27.12.2011 прийнятого за розглядом скарги) в частині зменшення перевіркою бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2010 (окрім сплачених сум ПДВ, що були включені до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних у попередніх податкових періодах) та в частині зменшення перевіркою бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2011 по підтверджених перевіркою сплачених сумах ПДВ (окрім сплачених сум ПДВ, що були включені до складу податкового кредиту періодів, що передували 2011 на підставі податкових накладних, виписаних у попередніх податкових періодах); скасовано в зазначених частинах рішення ДПА у місті Києві № 12492/10/25-114 від 27.12.2011 прийняте за розглядом первинної скарги; а скаргу - частково задовольняє.
29.03.2012 Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000015156 яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 24 172 153,00 грн. та № 0000016156 яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6 374 316,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФА Інтертрейдінг Україна» не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями № 0000015156 від 29.03.2012 та №0000016156 від 29.03.2012, та вважаючи їх такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідними позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.
Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Отже, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші операції платника податків, які відповідно до статті 185 Податкового кодексу України визначені як об'єкт оподаткування.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону Країни "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно із підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону Країни "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону, встановлено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону Країни "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 зазначеного Закону, встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Пунктом 198.1 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та здійснених витрат до складу валових є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та валових витрат для цілей визначення об'єктом оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до складу валових витрат навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України в №1112/11/13-10 від 20.07.2010 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:
1.Встановлення факту здійснення господарської операції.
2.Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.
3.Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.
4.Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011.
Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Таким чином, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту, судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.
Крім того в ухвалі № К/800/8632/13 від 28.10.2013 Вищим адміністративним судом України зазначається, що для правильного вирішення даного спору дослідженню судами підлягає перш за все реальність господарських операцій, на підставі яких, позивачем сформовано суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та від'ємне значення суми податку на додану вартість, а також реальність усіх даних, наведених у відповідних первинних документах.
Позивачем на підтвердження реальності та товарності правовідносин надано суду копії документів по контрагентам:
- ТОВ «Баришівська зернова компанія» договір відповідального зберігання № 26-08/З від 26.08.2010.
- ВАТ «Біловодський КХП» договір складського зберігання зерна № 168/01-2009 від 10.06.2010.
- ТОВ «Амбар+» договір про відповідальне зберігання № 01/37 від 19.10.2010.
- ТОВ «Армада В» договір доручення про надання послуг № 1П/221210 від 22.12.2010
- ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс» Договір на експедиційне та митне оформлення зерна № 2608 від 26.08.2009, договір на перевалку, накопичення і експедирування зернових вантажів № 070510 від 14.07.2010
- ТОВ «Агроград В» договір складського зберігання зерна № 60-10/10-ЕЛК від 21.10.2010.
- ПП «Оріон-Вектор» договір складського зберігання зерна № 02/02-11 від 11.02.2011
- ТОВ «Сант Ніколас» Договір-доручення про надання послуг № 23.07/10 від 23.07.2010.
- ТОВ «Новолог Сервісез» договір про надання транспортно-експедиторських послуг № 02-ФАИ від 05.10.2009
- ВАТ «Хмільницький елеватор» договір складського зберігання зерна № 77 від 12.08.2010.
- ТОВ «Васілко» договір відповідального зберігання зерна № 2 від 28.10.2010, договір № 023/10 від 25.10.2010
- ТОВ «Транс-Груп» договір про надання транспортно-експедиторський послуг № 153 від 22.10.2010
- ТОВ «Монастирищенське хлібоприймальне підприємство» договір про надання послуг по зберіганню зернових, олійних культур та кукурудзи № 29 від 16.09.2010
- ВАТ «Заплазське хлібоприймальне підприємство» договір складського зберігання зерна № 84 від 17.02.2011
- ВАТ «Жашківський елеватор» договір складського зберігання зерна № 10-067 від 08.09.2010
- ДП «Векта-Він» ТОВ «Вектор Ойл Трейд» договір складського зберігання зерна № 115 від 14.02.2011
- ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» договір відповідального зберігання № 4 від 23.02.2011
- ТОВ «Земля и Воля» договір № 093/10 від 08.09.2010
- ДП «Зернятко» договір поставки № 28/01/11-1 від 28.01.2011
- ПСП «Зоря» договір № 011/11 від 20.01.2011
- ПСП «Дружба» договір № 002/11 від 12.01.2011, № 045/10 від 04.06.2010
- ТОВ «Журавка» договір № 058/11 від 12.04.2011
- Сільськогосподарське ТОВ «Грабівське» договір № 021/11 від 28.01.2011, № 015/11 від 20.01.2011
- ТОВ «Долина Агро» договір купівлі-продажу № 11-10/1 від 11.10.2010
- ТОВ «Агрофармахім» договори № 121/10 від 30.11.2010, № 111/10 від 14.10.2010, № 117-1/10 від 26.10.2010, № 122/10 від 30.11.2010, № 123/10 від 02.12.2010, № 003/11 від 17.01.2011,
- ТОВ «Гермес-Трейдінг» договір № 046/11 від 21.02.2011
- ТОВ «Агро-Внешторг» договори № 125/10 від 02.12.2010, № 062/11 від 29.04.2011, № 070/11 від 05.05.2011, № 110/10 від 14.10.2010.
- ТОВ «Агросіті» договір № 063/11 від 29.04.2011
- ТОВ «Агро Інвест Україна» договір купівлі-продажу № 060/10 від 19.07.2010
- ТОВ «Наталка» договір № 018/11 від 27.01.2011
- ТОВ «Шеколан» договір про надання послуг (приймання, сушка, очистка, зберігання та відвантаження зернових та олійних культур) № 29 від 04.05.2011
- ТОВ «Вітчизна» договір б/н від 28.10.2010
- Фізична особа-підприємець Кучер І.О. договір № 118-1/10 від 28.10.2010
- ТОВ «Лукашівка і К» договір купівля-продажу № 05-10/1 від 05.10.2010, № 03-12/1 від 03.12.2010
- ТОВ «Вторметекспорт» договір № 073/11 від 02.06.2011
- ЗАТ «Кремінь» договір № 026/11 від 04.02.2011
- Сільськогосподарське ТОВ «Великокисьницьке» договір № 065/11 від 29.04.2011
- Фізична особа-підприємець Булатецький М.І. договір № 061/11 від 29.04.2011
- ТОВ «Буша» договір № 012/11 від 20.01.2011
- ТОВ «Богданівське» договір № 084/10 від 03.09.2010, № 030/11 від 07.02.2011
- ТОВ «АМГ Агрохолдинг» договір № 016/11 від 21.01.2011
- ТОВ «Астарта-Трейд» договір № 120/10 від 30.11.2010
- ТОВ «Ремикс» договір № 049/11 від 22.02.2011, № 034/11 від 14.02.2011
- ПП «Ространсагро» договір № 068/11 від 29.04.2011
- Сільськогосподарське ТОВ «Писарівка» договір № 019/11 від 27.01.2011
- ТОВ Агрофірма «Обрій» договір № 008/11 від 19.01.2011
- ТОВ «Оріон Вектор» договір № 038/11 від 17.02.2011
- Приватне сільськогосподарське підприємство «Південне» договір № 007/11 від 19.01.2011
- ТОВ «Наталка» договір № 028/11 від 03.02.2011, № 033/11 від 14.02.2011 ,№ 072/11 від 16.05.2011
- ТОВ «Співдружність» договір № 127/10 від 03.12.2010, № 001/11 від 11.01.2011, № 057/10 від 14.07.2010, № 066/10 від 27.07.2010, № 119/10 від 24.10.2010, № 043-1/10 від 03.06.2010
- ТОВ «Стратіївський Агрорезерв» договір № 051/11 від 01.03.2011
- Фермерське господарство «Сакевич» договір № 066/11 від 29.04.2011
- Сільськогосподарське ТОВ «Цукровик» договір № 057/11 від 12.04.2011, № 027/+11 від 04.02.2011
- ТОВ «Чубівське Зерно» договір № 024/11 від 28.01.2011
- ТОВ «Ясні Зорі» договір « 010/11 від 19.01.2011, № 022/11 від 28.01.2011
- ТОВ «Укрзернотранс-К» договір № 032/11 від 11.02.2011
- ТОВ «Флора» договір № 009/11 від 19.01.2011, № 023/11 від 28.01.2011
- ВАТ «Біловодський КХП» договір складського зберігання зерна №89/01-2010 від 27.10.2010
- ТОВ «Вапнярський Елеватор» договір складського зберігання зерна № 03-01-97 від 14.01.2011
- ТОВ «Українські аграрні інвестиції» договір № 124/10/П210-027 від 02.12.2010
- ТОВ «Фотом аг Ком Юей» договір купівлі-продажу № 001488 від 15.04.2011
З аналізу наданих позивачем договорів, які є аналогічні за своїм змістом та предметом, предметом яких є зберігання зернових культур згідно чинного законодавства та на умовах договорів.
Відповідно до договорів зберігання, приймання продукції за масою здійснюється шляхом зважування продукції на вагах зберігача, за якістю - шляхом проведення аналізу лабораторією зберігача відповідно до методик, передбачених державними стандартами і діючими інструкціями. На підтвердження приймання продукції зберігач не пізніше ніж на наступний день, видає реєстр накладних та на основі реєстрів видається складська квитанція, просте або подвійне складське свідоцтво.
Оплата за договорами здійснюється до проведення видачі продукції або її переоформлення, відповідно до актів виконаних робіт та розрахунків, наданих зерновим складом.
Таким чином відповідно до умов договорів предметом яких є зберігання зерна, документами які мають засвідчувати факт отримання позивачем послуг від своїх контрагентів є накладні, складські квитанції, просте або подвійне складське свідоцтво, акти виконаних робіт та розрахунки, результати лабораторних досліджень.
Щодо наданих позивачем договорів предметом яких є зобов'язання продавця поставити, а покупця прийняти та оплати зерно.
Відповідно до цих договорів, поставка здійснюється автотранспортом, кожна поставка повинна супроводжуватись товарно-транспортними накладними.
Оплата товару здійснюється безготівковим перерахунком коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 3-х банківських днів з моменту отримання покупцем наступних документів:
- реєстру терміналу із зазначенням кількості отриманого товару
- рахунку-фактури продавця
- видаткової накладної
Щодо окремих договорів з аналогічним предметом, поставки товару повинні здійснюватись згідно з письмовими інструкціями Покупця та супроводжуватись наступними документами:
- ж/д накладної
- сертифікатом якості виданим Державною хлібною інспекцією України на станції відправника
- карантинним сертифікатом
- ветеринарним свідоцтвом, оформленим у відповідності з порядком відгрузки зерна на експорт
Оплата за даними договорами здійснюється шляхом перерахунку на розрахунковий рахунок продавця наступним чином.
Оплата в розмірі 90 % від вартості відвантаженого товару виконується Покупцем на протязі 3-х банківських днів з дати отримання Покупцем копій наступних документів:
- реєстру відвантажених документів
- сертифікатів якості Державної хлібної інспекції
- рахунку-фактури
Остаточний розрахунок за фактично поставлений товар здійснюється покупцем на протязі 3-х банківських днів з дати отримання Покупцем копій наступних документів:
- реєстру терміналу із зазначенням кількості прийнятого товару та наявності всіх документів передбачених пунктом 3.6 договору
- видаткової накладної продавця
- рахунку-фактура продавця
На підтвердження правовідносин з контрагентами за вказаними договорами складського зберігання, договір купівлі-продажу зернових культур, позивачем до суду надано, вказані договори, накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), видаткові накладні, рахунки-фактури та податкові накладні, водночас реєстрів, сертифікатів якості, карантинних сертифікатів, ветеринарних сертифікатів, накладних виданих зерновими складами, складських квитанцій, складських свідоцтв, карток аналізу зерна позивачем суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості їх надання.
Щодо наданих позивачем на підтвердження реальності актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг), видаткових накладних, рахунків - фактур, накладних, товарно-транспортних накладних суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік" встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
В більшій частині наданих позивачем, на підтвердження реальності фінансово - господарських відносин первинних документах, а саме, актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткових накладних, рахунках-фактурах, накладних в графах "Від замовника", "Від виконавця", "Відвантажив", "Отримав", "Виконавець" "Замовник" міститься лише підписи та печатки підприємств, водночас не зазначено посаду та дані осіб, які вчинили підписи, а також наявні документи без підписів та печаток підприємств.
Таким чином, надані позивачем на підтвердження фактів отримання послуг первинні документи оформленні з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік" та з них є неможливим встановити хто саме їх підписав, а отже встановити осіб, які відвантажували та приймали товар, виписували рахунки, здавали та приймали виконану роботу, а також на підставі яких документів діяли зазначені особи та чи були в них наявні повноваження на вчинення зазначених дій.
З огляду на викладене, надані позивачем на підтвердження реальності взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Баришівська зернова компанія», ВАТ «Біловодський КХП», ТОВ «Амбар+», ТОВ «Армада В»,ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс», ТОВ «Агроград В», ПП «Оріон-Вектор», ТОВ «Сант Ніколас», ТОВ «Новолог Сервісез», ВАТ «Хмільницький елеватор», ТОВ «Васілко», ТОВ «Транс-Груп», ТОВ «Монастирищенське хлібоприймальне підприємство», ВАТ «Заплазське хлібоприймальне підприємство», ВАТ «Жашківський елеватор», ДП «Векта-Він» ТОВ «Вектор Ойл Трейд», ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД», ТОВ «Земля и Воля», ДП «Зернятко», ПСП «Зоря», ПСП «Дружба», ТОВ «Журавка», Сільськогосподарське ТОВ «Грабівське», ТОВ «Долина Агро», ТОВ «Агрофармахім», ТОВ «Гермес-Трейдінг», ТОВ «Агро-Внешторг», ТОВ «Агросіті», ТОВ «Агро Інвест Україна», ТОВ «Наталка», ТОВ «Шеколан», ТОВ «Вітчизна», Фізична особа-підприємець Кучер І.О., ТОВ «Лукашівка і К», ТОВ «Вторметекспорт», ЗАТ «Кремінь», Сільськогосподарське ТОВ «Великокисьницьке», Фізична особа-підприємець Булатецький М.І., ТОВ «Буша», ТОВ «Богданівське», ТОВ «АМГ Агрохолдинг», ТОВ «Астарта-Трейд», ТОВ «Ремикс», ПП «Ространсагро», Сільськогосподарське ТОВ «Писарівка», ТОВ Агрофірма «Обрій», ТОВ «Оріон Вектор», Приватне сільськогосподарське підприємство «Південне», ТОВ «Наталка», ТОВ «Співдружність», ТОВ «Стратіївський Агрорезерв», Фермерське господарство «Сакевич», Сільськогосподарське ТОВ «Цукровик», ТОВ «Чубівське Зерно», ТОВ «Ясні Зорі», ТОВ «Укрзернотранс-К», ТОВ «Флора», ВАТ «Біловодський КХП», ТОВ «Вапнярський Елеватор», ТОВ «Українські аграрні інвестиції», ТОВ «Фотом аг Ком Юей» первинні документи, а саме, здачі-прийняття робіт (наданих послуг), видаткові накладні, рахунки-фактури, накладні не можуть бути беззаперечним доказом та належним чином засвідчувати факт реальності та товарності взаємовідносин між позивачем та вказаними контрагентами.
Надані позивачем на підтвердження факту використання отриманих, за його твердженням, від контрагентів ТОВ «Баришівська зернова компанія», ВАТ «Біловодський КХП», ТОВ «Амбар+», ТОВ «Армада В»,ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс», ТОВ «Агроград В», ПП «Оріон-Вектор», ТОВ «Сант Ніколас», ТОВ «Новолог Сервісез», ВАТ «Хмільницький елеватор», ТОВ «Васілко», ТОВ «Транс-Груп», ТОВ «Монастирищенське хлібоприймальне підприємство», ВАТ «Заплазське хлібоприймальне підприємство», ВАТ «Жашківський елеватор», ДП «Векта-Він» ТОВ «Вектор Ойл Трейд», ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД», ТОВ «Земля и Воля», ДП «Зернятко», ПСП «Зоря», ПСП «Дружба», ТОВ «Журавка», Сільськогосподарське ТОВ «Грабівське», ТОВ «Долина Агро», ТОВ «Агрофармахім», ТОВ «Гермес-Трейдінг», ТОВ «Агро-Внешторг», ТОВ «Агросіті», ТОВ «Агро Інвест Україна», ТОВ «Наталка», ТОВ «Шеколан», ТОВ «Вітчизна», Фізична особа-підприємець Кучер І.О., ТОВ «Лукашівка і К», ТОВ «Вторметекспорт», ЗАТ «Кремінь», Сільськогосподарське ТОВ «Великокисьницьке», Фізична особа-підприємець Булатецький М.І., ТОВ «Буша», ТОВ «Богданівське», ТОВ «АМГ Агрохолдинг», ТОВ «Астарта-Трейд», ТОВ «Ремикс», ПП «Ространсагро», Сільськогосподарське ТОВ «Писарівка», ТОВ Агрофірма «Обрій», ТОВ «Оріон Вектор», Приватне сільськогосподарське підприємство «Південне», ТОВ «Наталка», ТОВ «Співдружність», ТОВ «Стратіївський Агрорезерв», Фермерське господарство «Сакевич», Сільськогосподарське ТОВ «Цукровик», ТОВ «Чубівське Зерно», ТОВ «Ясні Зорі», ТОВ «Укрзернотранс-К», ТОВ «Флора», ВАТ «Біловодський КХП», ТОВ «Вапнярський Елеватор», ТОВ «Українські аграрні інвестиції», ТОВ «Фотом аг Ком Юей» товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку первинні документи, а саме, вантажно-митні декларації, не приймаються судом до уваги з огляду на те, що з них не вбачається можливим встановити факт того, що товар який задекларований в них, був отриманий позивачем саме за договорами що містяться в матеріалах справи.
Таким чином позивачем не надано суду достатніх первинних документів, які мали бути складені відповідно до умов укладених позивачем договорів з контрагентами ТОВ «Баришівська зернова компанія», ВАТ «Біловодський КХП», ТОВ «Амбар+», ТОВ «Армада В»,ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс», ТОВ «Агроград В», ПП «Оріон-Вектор», ТОВ «Сант Ніколас», ТОВ «Новолог Сервісез», ВАТ «Хмільницький елеватор», ТОВ «Васілко», ТОВ «Транс-Груп», ТОВ «Монастирищенське хлібоприймальне підприємство», ВАТ «Заплазське хлібоприймальне підприємство», ВАТ «Жашківський елеватор», ДП «Векта-Він» ТОВ «Вектор Ойл Трейд», ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД», ТОВ «Земля и Воля», ДП «Зернятко», ПСП «Зоря», ПСП «Дружба», ТОВ «Журавка», Сільськогосподарське ТОВ «Грабівське», ТОВ «Долина Агро», ТОВ «Агрофармахім», ТОВ «Гермес-Трейдінг», ТОВ «Агро-Внешторг», ТОВ «Агросіті», ТОВ «Агро Інвест Україна», ТОВ «Наталка», ТОВ «Шеколан», ТОВ «Вітчизна», Фізична особа-підприємець Кучер І.О., ТОВ «Лукашівка і К», ТОВ «Вторметекспорт», ЗАТ «Кремінь», Сільськогосподарське ТОВ «Великокисьницьке», Фізична особа-підприємець Булатецький М.І., ТОВ «Буша», ТОВ «Богданівське», ТОВ «АМГ Агрохолдинг», ТОВ «Астарта-Трейд», ТОВ «Ремикс», ПП «Ространсагро», Сільськогосподарське ТОВ «Писарівка», ТОВ Агрофірма «Обрій», ТОВ «Оріон Вектор», Приватне сільськогосподарське підприємство «Південне», ТОВ «Наталка», ТОВ «Співдружність», ТОВ «Стратіївський Агрорезерв», Фермерське господарство «Сакевич», Сільськогосподарське ТОВ «Цукровик», ТОВ «Чубівське Зерно», ТОВ «Ясні Зорі», ТОВ «Укрзернотранс-К», ТОВ «Флора», ВАТ «Біловодський КХП», ТОВ «Вапнярський Елеватор», ТОВ «Українські аграрні інвестиції», ТОВ «Фотом аг Ком Юей», а надані складні з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік" та з них є неможливим встановити хто саме їх склав, а також те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження, використання товару (робіт, послуг), які за його твердження були отримані від вказаних контрагентів, у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а отже не надано суду належних доказів на підтвердження реальності та товарності укладених договорів з вказаними контрагентами.
З огляду на зазначене, враховуючи те, що позивачем не доведено товарності та реальності господарських правовідносин з контрагентами ТОВ «Баришівська зернова компанія», ВАТ «Біловодський КХП», ТОВ «Амбар+», ТОВ «Армада В»,ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс», ТОВ «Агроград В», ПП «Оріон-Вектор», ТОВ «Сант Ніколас», ТОВ «Новолог Сервісез», ВАТ «Хмільницький елеватор», ТОВ «Васілко», ТОВ «Транс-Груп», ТОВ «Монастирищенське хлібоприймальне підприємство», ВАТ «Заплазське хлібоприймальне підприємство», ВАТ «Жашківський елеватор», ДП «Векта-Він» ТОВ «Вектор Ойл Трейд», ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД», ТОВ «Земля и Воля», ДП «Зернятко», ПСП «Зоря», ПСП «Дружба», ТОВ «Журавка», Сільськогосподарське ТОВ «Грабівське», ТОВ «Долина Агро», ТОВ «Агрофармахім», ТОВ «Гермес-Трейдінг», ТОВ «Агро-Внешторг», ТОВ «Агросіті», ТОВ «Агро Інвест Україна», ТОВ «Наталка», ТОВ «Шеколан», ТОВ «Вітчизна», Фізична особа-підприємець Кучер І.О., ТОВ «Лукашівка і К», ТОВ «Вторметекспорт», ЗАТ «Кремінь», Сільськогосподарське ТОВ «Великокисьницьке», Фізична особа-підприємець Булатецький М.І., ТОВ «Буша», ТОВ «Богданівське», ТОВ «АМГ Агрохолдинг», ТОВ «Астарта-Трейд», ТОВ «Ремикс», ПП «Ространсагро», Сільськогосподарське ТОВ «Писарівка», ТОВ Агрофірма «Обрій», ТОВ «Оріон Вектор», Приватне сільськогосподарське підприємство «Південне», ТОВ «Наталка», ТОВ «Співдружність», ТОВ «Стратіївський Агрорезерв», Фермерське господарство «Сакевич», Сільськогосподарське ТОВ «Цукровик», ТОВ «Чубівське Зерно», ТОВ «Ясні Зорі», ТОВ «Укрзернотранс-К», ТОВ «Флора», ВАТ «Біловодський КХП», ТОВ «Вапнярський Елеватор», ТОВ «Українські аграрні інвестиції», ТОВ «Фотом аг Ком Юей», суд дійшов висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з зазначеними контрагентами.
Враховуючи те, що позивачем не доведено товарності та реальності господарських правовідносин з контрагентами ТОВ «Баришівська зернова компанія», ВАТ «Біловодський КХП», ТОВ «Амбар+», ТОВ «Армада В»,ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс», ТОВ «Агроград В», ПП «Оріон-Вектор», ТОВ «Сант Ніколас», ТОВ «Новолог Сервісез», ВАТ «Хмільницький елеватор», ТОВ «Васілко», ТОВ «Транс-Груп», ТОВ «Монастирищенське хлібоприймальне підприємство», ВАТ «Заплазське хлібоприймальне підприємство», ВАТ «Жашківський елеватор», ДП «Векта-Він» ТОВ «Вектор Ойл Трейд», ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД», ТОВ «Земля и Воля», ДП «Зернятко», ПСП «Зоря», ПСП «Дружба», ТОВ «Журавка», Сільськогосподарське ТОВ «Грабівське», ТОВ «Долина Агро», ТОВ «Агрофармахім», ТОВ «Гермес-Трейдінг», ТОВ «Агро-Внешторг», ТОВ «Агросіті», ТОВ «Агро Інвест Україна», ТОВ «Наталка», ТОВ «Шеколан», ТОВ «Вітчизна», Фізична особа-підприємець Кучер І.О., ТОВ «Лукашівка і К», ТОВ «Вторметекспорт», ЗАТ «Кремінь», Сільськогосподарське ТОВ «Великокисьницьке», Фізична особа-підприємець Булатецький М.І., ТОВ «Буша», ТОВ «Богданівське», ТОВ «АМГ Агрохолдинг», ТОВ «Астарта-Трейд», ТОВ «Ремикс», ПП «Ространсагро», Сільськогосподарське ТОВ «Писарівка», ТОВ Агрофірма «Обрій», ТОВ «Оріон Вектор», Приватне сільськогосподарське підприємство «Південне», ТОВ «Наталка», ТОВ «Співдружність», ТОВ «Стратіївський Агрорезерв», Фермерське господарство «Сакевич», Сільськогосподарське ТОВ «Цукровик», ТОВ «Чубівське Зерно», ТОВ «Ясні Зорі», ТОВ «Укрзернотранс-К», ТОВ «Флора», ВАТ «Біловодський КХП», ТОВ «Вапнярський Елеватор», ТОВ «Українські аграрні інвестиції», ТОВ «Фотом аг Ком Юей», а отже і наявність у нього права на формування податкового кредиту по взаємовідносинам з зазначеними контрагентам, суд звертає увагу на те, що питання щодо включення сум податку на додану вартість, зазначених в податкових накладних по періодах, в розрізі з періодами отримання таких податкових накладних та доказів на підтвердження періоду отримання таких накладних та питання щодо наявності проведення перевірок податкових декларацій позивача по кожному звітному періоду на момент подачі уточнюючих розрахунків до декларацій з податку на додану вартість по відповідних періодах, а також встановлення обставин щодо закінчення строків давності відповідно до статті 102 Податкового кодексу України за які були визначені також Вищим адміністративним судом в ухвалі № К/800/8632/13 від 28.10.2013 у даному випадку дослідженню не підлягають, оскільки їх вирішення має визначальний характер для вирішення справи по суті лише у випадку наявності у позивача прав на формування податкового кредиту за фінансово -господарськими відносинами з зазначеними контрагентами.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Огурцов