Справа №: 398/247/14-ц
Іменем України
"14" березня 2014 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого Крімченко С.А.
при секретарі Куліковій В.В..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії справу за позовом ОСОБА_2 до сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Фрунзе про розірвання договору оренди землі ,-
Встановив:
Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідача СВК ім. Фрунзе і просить розірвати договір оренди землі б/н від 25 лютого 2008 року, укладеного між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем СВК ім. Фрунзе, зареєстрованого у Олександрійському районному відділі КРФ ДТ " ЦДЗК ", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06 листопада 2008 року за № 040838000251. Свої вимоги мотивує тим, що 28 жовтня 2013 року він прийняв у дар від громадянина Російської Федерації ОСОБА_6 земельну діянку, загальною площею 7,7556 га, кадастровий номер 3520386900:02:000:0708, яка розташована за адресою: Кіровоградська область Олександрійський район, Червонокам'янська сільська рада за межами населеною пункту . Цільове призначення земельної ділянки для ведення товарною сільськогосподарського виробництва, що підтверджується договором дарування земельної ділянки від 28 жовтня 2013 року посвідченим приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу ОСОБА_1, заресстрованим в реєстрі за № 2372 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності № 11734533 від 28 жовтня 2013 року, номер запису про право власності на земельну ділянку 3104691, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 194749835203.
Після прийняття у дар земельної даної ділянки йому стало відомо про ту обставину, що вказана земельна ділянка перебуває у користуванні сільськогосподарського виробничого кооперативу їм. Фрунзе на підставі договору оренди землі № б/н від 25 лютого 2008 року, укладеною між орендодавцем ОСОБА_3 (власник даної земельної ділянки на момент укладення договору) та орендарем СВК їм. Фрунзе, зареєстрованою у Олександрійському районному відділі КРФ ДП «ЦДЗК» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06 листопада 2008 року за № 040838000251.
За умовами вищевказаного договору оренди землі, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідно до п. 10 договору, договір укладено на 10 років з моменту його реєстрації, тобто термін його дії спливає 06 листопада 2018 року.
Приймаючи у дар земельну ділянку він мав намір здійснювати самостійне ведення товарного сільськогосподарського виробництва на власній земельній ділянці з моменту її набуття. Оскільки, згідно з п. 7 зазначеного вище договору дарування земельної ділянки від 28 жовтня 2013 року, дарувальник засвідчив, що земельна ділянка, яка є предметом цього договору, зокрема, в оренду не передана, він вважав, що жодних перешкод для самостійного ведення товарного сільськогосподарського виробництва на власній земельній ділянці не існує.
Детально ознайомившись із положеннями договору оренди землі № б/н від 25 лютого 2008 року він з'ясував, що відповідно до п. 37 даного договору, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Враховуючи той факт, що він правомірно набув право приватної власності на земельну ділянку на підставі договору дарування земельної ділянки від 28 жовтня 2013 року, беручи до уваги п. 37 договору оренди землі від 25 лютого 2008 року, то можливо стверджувати про те, що є всі підстави для розірвання договору оренди землі від 25 лютого 2008 року у зв'язку з переходом права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи.
З урахуванням викладеного, 25 листопада 2013 року він направив лист № 1/2013 на адресу СВК ім. Фрунзе щодо необхідності звільнення належної йому на праві приватної власності земельної ділянки від сільськогосподарських культур та припинення її використання. Підставами для необхідності вчинення відповідачем вказаних дій, він зазначив наступні обставини: у зв'язку зі смертю орендодавця ОСОБА_3, спадщину, що відкрилася після його смерті у встановленому законом порядку, в тому числі земельну ділянку, прийняв його син - ОСОБА_6, громадянин Російської Федерації, в зв'язку з чим останній подарував йому земельну ділянку і він , як новий власник земельної ділянки, має намір самостійно проводити її обробку та використання шляхом ведення товарного сільського господарського виробництва.
Проте, голова СКВ ім. Фрунзе Гончаренко М.С. листом від 29 листопада 2013 року повідомив про те, що його прохання пpo звільнення земельної ділянки від сільськогосподарських культур та припинення використання не є можливим до закінчення строку договору оренди землі , підписаного попереднім власником. Підставами для цього голова СВК ім. Фрунзе Гончаренко М.С. вважає посилання на п. 37 згаданого вище договору оренди землі від 25 лютого 2008 року, за яким перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для змін умов або розірвання договору та на ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі».
Тому він вимушений звернутися до суду для захисту своїх прав .
В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали і просять його задоволити.
Представник відповідача Гончаренко М.С. , який є головою СВК ім. Фрунзе , позов не визнав, пояснив, що зміна власника земельної ділянки не тягне за собою розірвання договору оренди землі. Крім того, дана земельна ділянка знаходиться посеред поля , на ній посіяні озимі культури, витрачені значні кошти на обробку земельної ділянки. Земельна ділянка використовується за цільовим призначенням , умови договору виконуються , орендна плата сплачується своєчасно.
Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи , вважає що позов не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 на праві власності належала земельна ділянка НОМЕР_1 площею 7.75 га на території Червонокам янської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-КР № 029778 від 30 серпня 2002 року .
25.02.2008 року між ОСОБА_3 та СВК ім. Фрунзе був укладений договір оренди даної земельної ділянки строком на 10 років.
ОСОБА_3 помер і дану земельну ділянку в порядку спадкування за законом отримав його син , громадянин Росії ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про права на спадщину за законом від від 6.07.2012 року.
На підставі договору дарування від 28.10.2013 року , посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_1, дану земельну ділянку громадянин Росії ОСОБА_6 подарував ОСОБА_2 , позивачу по справі.
В судовому засіданні позивач і його представник заявили, що позивач бажає розірвати договір оренди земельної ділянки , укладений між попереднім власником земельної ділянки ОСОБА_3 та СВК ім. Фрунзе , так як має намір сам обробляти належну йому земельну ділянку. В судовому засіданні визнав, що відповідачем виконуються умови договору і земельна ділянка використовується за цільовим призначенням.
Відповідач заперечив щодо розірвання договору оренди, пояснивши, що ним виконуються всі умови договору оренди, ним понесені значні затрати на оранку, добрива, посів земельної ділянки , крім того, земельна ділянка знаходиться в центрі поля. Пояснив, що позивач підходив до нього з приводу розірвання договору оренди земельної ділянки , обіцяючи в подальшому відшкодувати понесені ним затрати, але він не вірить , що позивач відшкодує дані затрати. В подальшому, після збору врожаю , можливо буде найти компроміс.
Згідно ст.13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 32 Закону України „Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Частиною третьою ст. 6 ЦК України передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Правонаступництво у разі зміни власника речі, переданої у найм , передбачено Загальними положеннями про найм Цивільного кодексу України відповідно до ч.1 ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі , переданої у найм , до нового власника переходять права та обов язки наймодавця.
Зміна власника земельної ділянки не є підставою для припинення договору , так як з правом власності на земельну ділянку до нового власника переходять права та обов язки за договором оренди , якщо інше не передбачене в самом договорі.
Встановлено, що в п. 36 спірного договору оренди земельної ділянки зазначено, що розірвання договору оренди земельної ділянки в односторонньому порядку не допускається.
Згідно п.37 договору оренди перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи -орендаря є ( не є) підставою для зміни умов або розірвання договору.
Тобто, в наданому суду позивачем екземплярі договору оренди землі не викреслене за погодженням сторін " Є" або " не є". А в наданому суду для огляду екземплярі відповідача в договорі оренди викреслено слово " Є". В результаті такої розбіжності в договорах, в судовому засіданні з ясовано, що дане питання сторонами договору не було узгоджено . В інших пунктах договору в обох екземплярах договору, які знаходяться у позивача і відповідача було викреслено непотрібне за згодою сторін.
Таким чином , так як сторонами не узгоджено в договорі питання щодо розірвання договору оренди землі в разі зміни власника , то судом застосовуються норми законодавства , а саме ст. 32 Закону України " Про оренду землі" , де зазначено , що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Так як сторонами виконуються умови договору оренди землі , то суд вважає , що не має підстав для розірвання договору оренди землі і позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.
Керуючись ст. 13, 32 Закону України " Про оренду землі" , ст.ст. 209, 215 ЦПК України,-
Вирішив:
В позові ОСОБА_2 до сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Фрунзе про розірвання договору оренди землі- відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Головуючий