Головуючий суду 1 інстанції - Рімашевська О.В.
Доповідач - Стахова Н.В.
Справа № 412/917/14-ц
Провадження № 22ц/782/1154/14
24 березня 2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі :
Головуючого: Стахової Н.В.
суддів: Кострицького В.В., Бережної С.В.
при секретарі : Івасенко І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу
за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства "Краснодонвугілля"
на рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 18 лютого 2014 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Краснодонвугілля", третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Краснодоні про стягнення моральної шкоди, -
У лютому 2014 року позивач звернувся із вказаним позовом до ПАТ "Краснодонвугілля" про відшкодування моральної шкоди. На обґрунтування позовних вимог вказував, що працюючи у вугільній промисловості 25 років 11 місяців, він отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК від 23.09.2010 року йому встановлено втрату 20% професійної працездатності на визначений строк, а висновком МСЕК від 06.09.2012 року встановлено втрату 20% професійної працездатності безстроково. Згідно з актом розслідування, причиною хронічного професійного захворювання є наявність шкідливих умов праці - недосконалість технологій виїмки вугілля, порушення правил гігієни праці неефективність ЗІЗ. Посилаючись на те, що ушкодженням здоров"я йому завдана моральна шкода, ОСОБА_2. просив стягнути з ПАТ "Краснодонвугілля" 150 000 грн.
Рішенням Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 18.02.2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Краснодонвугілля" на користь ОСОБА_2 4000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди. Стягнуто з ПАТ "Краснодонвугілля" на користь держави 243 грн.60 коп. судового збору.
В апеляційній скарзі апеллянт ОСОБА_2., посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить змінити рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
ПАТ "Краснодонвугілля" на обґрунтування апеляційної скарги посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Вислухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, розглянувши справу у межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.
Судом встановлено, що позивач з 12.07.1982 року по 01.06.2010 року працював на підприємствах вугільної промисловості на підземних роботах з повним робочим днем, та був звільнений за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію.
З акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання № 5 від 17.02.2009 року встановлено, що професійне захворювання виникло внаслідок недосконалості технології виїмки вугілля, порушення правил гігієни праці, неефективність ЗІЗ, причиною професійного захворювання є перевищення норм показників важкості праці та запиленості робочої зони вище ГДК.
Висновком МСЕК від 22.04.2009 року ОСОБА_2 первинно встановлено 15% втрати професійної працездатності з датою переогляду 24.03.2011 року.
Висновком МСЕК від 23.09.2010 року ОСОБА_2 встановлено 20% втрати професійної працездатності з датою переогляду 18.08.2012 року.
Висновком МСЕК від 06.09.2013 року ОСОБА_2 підтверджено втрату професійної працездатності 20 % безстроково.
Згідно медичного висновку обласної профпатологічної лікарсько - експертної комісії № 20 від 09.01.2009 року у ОСОБА_2 діагностовано хронічний бронхіт І-ІІ стадії пилової етіології у фазі неповної клінічної ремісії. Пневмофібріоз, захворювання професійне.
Зазначені обставини повністю відповідають матеріалам справи.
Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюються ст. 237-1 КЗпП України.
Стаття 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Тобто, відшкодування моральної шкоди на підставі ст.. 237 -1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати та лише за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин та наявності вини власника або уповноваженого ним органу.
Право на відшкодування шкоди настає з дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.
Суд першої інстанції дійшов вірного правового висновку про відшкодування на підставі ст. 237-1 КЗпП України моральної шкоди.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі змінами та доповненнями) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Доводи апеляційної скарги ПАТ "Краснодонвугілля" про, те що позивачем не доведений факт спричинення моральної шкоди та наслідки спричинення моральної шкоди, не заслуговують на увагу з наступних підстав. Відповідно до діючого законодавства втрата працездатності, яка встановлена висновком МСЕК, вже сама по собі свідчить про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоров'я потерпілого погіршено. Обов'язкове призначення МСЕК з приводу встановлення факту спричинення моральної шкоди передбачається у випадках відсутності вищевказаних доказів.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду та вважає, що факт спричинення моральної шкоди позивачу наявний, оскільки він несе фізичні та моральні страждання внаслідок втрати здоров'я від отриманих професійних захворювань, 20 % втрати професійної працездатності, змушений постійно тривалий час лікуватися, що призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків та вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Визначаючи розмір суми, яка підлягає стягненню на користь позивача у відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції керувався засадами розумності, виваженості і справедливості; врахував характер і обсяг фізичних і душевних страждань, які зазнав і продовжує зазнавати позивач; неможливість відновлення професійної працездатності, важкість вимушених змін в житті позивача, характер додаткових зусиль для організації його життя. Сукупність цих обставин дозволила суду визначити у відшкодування позивачу моральної шкоди на суму 4000 тисяч гривень. Саме ця сума відповідає обставинам справи, наданим сторонами доказам та принципам розумності, виваженості і справедливості. Апеляційний суд не знаходить підстав для зміни суми, стягнутої рішенням суду першої інстанції.
Доводи відповідача, що обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди покладений на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань є безпідставними, оскільки 20 березня 2007 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону №1105-14 від 23.09.1999року", яким виключено статті в частині обов'язку Фонду відшкодувати моральну шкоду потерпілим на виробництві, а тому Фонд не має обов'язку щодо відшкодування моральної шкоди позивачу.
Щодо доводів відповідача стосовно відсутності висновку експертизи про наявність завдання ОСОБА_2 моральної шкоди ушкодженням здоров'я, то колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі, якщо відповідач не погоджується з доводами позивача про наявність моральної шкоди та її розміру, то відповідач, відповідно до вимог статей 10, 60 ЦПК України, не був позбавлений можливості заявити клопотання про призначення такої експертизи.
Відповідне клопотання відповідачем суду не заявлялось.
На підставі зазначеного, колегія суддів вважає, що якщо позивач надав докази завдання йому моральної шкоди, довів цими доказами певний її розмір і не просив суд про призначення медико-соціальної експертизи, то суд не має підстав для відмови в позові чи в призначенні експертизи з власної ініціативи, оскільки це не передбачено положеннями ЦПК України (зокрема ст.. 10, 143- 145), які мають суто змагальний характер доказування.
Доводи апелянта ПАТ «Краснодонвугілля», що позивачем пропущено строк звернення до суду, судова колегія вважає такими, що не заслуговують на увагу, так як позивачем не пропущений строк звернення до суду, оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'ю або смертю.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов правильного висновку про те, що здоров'ю позивача шкідливими і небезпечними умовами праці завдано моральну шкоду.
В рішенні суд навів мотиви, з яких він прийшов до висновку про визначення суми відшкодування моральної шкоди, а також навів мотиви, з яких він не приймає до уваги заперечення відповідача та оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідає вимогам ст.213 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, п.1 ч. 1 ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" відхилити.
Рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 18 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржено протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді :