Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/548/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Бондаренко А.А.
Категорія - 23 Доповідач Сукач Т. О.
Іменем України
24.03.2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого - Сукач Т.О.
суддів - Бубличенко В.П.
Мурашка С.І.
при секретарі - Савченко Н.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 24 грудня 2013 року і
В квітні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя. В обґрунтування позову зазначав, що до 14 червня 2010 року він перебував у шлюбі з ОСОБА_4 За час спільного проживання вони придбали будинок з господарськими будівлями, що по АДРЕСА_1.
Після розірвання шлюбу вирішити питання про поділ спільного майна у добровільному порядку вини з відповідачкою не можуть. Розділи будинок в натурі немає технічної можливості.
На підставі ст.ст.70, 71 ч.4 СК України позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь грошову компенсацію вартості ? частини спірного будинку в сумі 25 000 грн., будинок залишити у власності відповідачки. Призначити у справі судову товарознавчу експертизу для визначення вартості автомобіля.
Під час розгляду справи позивач змінив позовні вимоги та просив розділити спірний будинок по ? частині кожному з подружжя.
Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 24 грудня 2013 року позов задоволено.
В порядку поділу будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_3 виділено ? частку, що становить 49/100 частини цього будинку і складається, із: у житловому будинку літ. «А»: кімнати 1-4 площею 12,20 кв.м., кухні 1-5 площею 12,40 кв.м., кімнати 1-6 площею 10,80 кв.м. В господарських будівлях: сараю літ «В», 1 /2 гаражу літ. «Б» (літня кухня), веранди літ. «б», погріб літ. «Б1».
ОСОБА_4 із часткою ? виділено частку, яка становить 51/100 і складається із : в житловому будинку літ. «А»: коридору 1-2 площею 10,30 кв.м, кімнати 1-3 площею 21,50 кв.м, комори 1-7 площею 1,70 кв.м, ванни 1-8 площею 2,60 кв. м., веранди літ. «а» 1-1 площею 4,80 кв.м. В господарських будівлях: 1 /2 гаражу літ. «Б» (гараж), прибудову літ. «б1», туалет літ. «Т», ганок літ. «а1».
У спільному користування сторін залишено: опорні конструкції будинку; дах та горище; зовнішні, внутрішні інженерні мережі та обладнання: каналізацію, опалення, електропостачання; огорожу, ворота, калитку.
Зобов'язано ОСОБА_4 сплатити ОСОБА_3 грошову компенсацію за відступ від ідеальної частки в сумі 2777 грн. 50 коп.
З ОСОБА_4 на користь позивача стягнуто судові витрати по у розмірі 7 796 грн. 72 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права просить, просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким будинок залишити у її (відповідачки) власності, стягнувши на користь позивача ? частину вартості будинку в сумів 104 836 грн., або провести поділ будинку по 2 варіанту його поділу, запропонованому експертом у висновку від 05.09.2013 року. Зобов'язати позивача за його кошти отримати всі необхідні дозволи на перепланування і переобладнання будинку та інженерних споруд. Вирішити питання про судові витрати.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_4 та її представника, адвоката ОСОБА_5, які підтримували доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу ОСОБА_3 і адвоката ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та доводи апеляційної скарги у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Судом із пояснень сторін з'ясовано, що вони перебували у шлюбі з 17.02.1998 року по 19.01.2011 року(а.с.8). За час спільного проживання побудували будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1. Правовстановлюючі документи на будинок оформлено на ім'я ОСОБА_4 (а.с.65-72).
Ураховуючи наведене, правильним є висновок суду про те, що спірний будинок є спільною сумісною власністю сторін.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.
Встановлено, що сторони не досягли домовленості щодо поділу будинку, тому позивач звернувся до суду із позовом про вирішення даного спору.
За приписами ч.1 ст.11 ЦК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом, в якому в порядку поділу спільного майна подружжя просив стягнути на свою користь грошову компенсацію за належну йому частку у спільному майні подружжя, потім уточнив вимоги та просив розділити належний йому і відповідачці будинок по АДРЕСА_1 по ? частині кожному з подружжя (а.с.78).
Отже, із змісту позовних вимог вбачається, що позивачем питання про поділ спірного будинку в натурі не ставилося. Не було пред'явлено таких вимог і ОСОБА_4
Провівши поділ спірного будинку в натурі, суд вийшов за межі позовних вимог і вирішив вимоги, які позивачем не заявлялися.
Порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку і ухвалення нового рішення по суті пред'явлених вимог.
Частиною 1 ст.70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Встановлено, будь-якої домовленості між сторонами щодо їх часток у праві власності на спірний будинок не було.
Тому, при вирішенні питання про поділ будинку між сторонами колегія суддів виходить з того, що частки сторін є рівними і ОСОБА_3 має право на ? частину будинку з надвірними господарськими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.5 ст.88 ЦПК України).
З урахуванням документально підтверджених витрат та частини задоволених вимог, розмір судових витрат, що підлягають стягненню з ОСОБА_4С на користь ОСОБА_3 має бути зменшений з 7 796 грн. 72 коп. до 934 грн. 38 коп.
Керуючись ст.ст.209,307,308,309,313,314,316 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 24 грудня 2013 року в частині поділу майна подружжя скасувати й ухвалити нове рішення.
В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину будинку з господарськими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1.
Рішення суду в частині розподілу судових витрат змінити, зменшити розмір судових витрат, що підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 із 7 796 (сім тисяч сімсот дев'яносто шість) грн. 72 коп. до 934 (дев'ятсот тридцять чотири ) грн. 38 коп.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді