"05" березня 2014 р. м. Київ К/800/44549/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Лосєва А.М.,
Бившевої Л.І.,
Кошіля В.В.,
за участю секретаря Титенко М.П.,
за участю представників
позивача:не з'явився,
відповідача:Салтан В.В.,
прокуратури:Клюге Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим
на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.02.2013
та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013
у справі № 2а-1316/12/0170/14
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море»
до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби
за участю прокуратури Автономної Республіки Крим
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.02.2013, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013, задоволено позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» (надалі - позивач, ВАТ «ФСК «Море») до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, правонаступником якої є Феодосійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим (надалі - відповідач, Феодосійська ОДПІ АР Крим ДПС), за участю прокуратури Автономної Республіки Крим: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 20.01.2012 № 0000012307, № 0000022304, № 0000032304.
Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.02.2013 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013 і постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких наводить доводи законності та обґрунтованості судових рішень.
Представники прокуратури не надали письмових заперечень, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівниками відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВАТ «ФСК «Море» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалось в періоди: січень, травень, серпень, вересень, жовтень 2011 року.
За результатами перевірки було складено акт від 10.01.2012 № 20/23-4/14309008, яким встановлено порушення:
- пп. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 189.4 ст. 189 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого ВАТ «ФСК «Море» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року на 1 453 996,00 грн.;
- пп. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 189.4 ст. 189, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, внаслідок чого ВАТ ФСК «Море» завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень 2011 року на суму 4 701 756,00 грн.;
- пп. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 189.4 ст. 189, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, внаслідок чого ВАТ ФСК «Море» занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду на 808 068,00 грн.
На підставі вказаного акта перевірки відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 20.01.2012: № 0000012304 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1 453 996,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 363 499,00 грн.; № 0000022304 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 808 068,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 202 017,00 грн.; № 0000032304 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на 13 484 600,00 грн.
Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість ВАТ «ФСК «Море» за жовтень 2011 року задекларовано податкових зобов'язань - 43 091,00 грн.; податкового кредиту - 4 744 847,00 грн.; від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту - 4 701 756,00 грн.; сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 1 453 996,00 грн.
22.12.2008 між ВАТ «ФСК «Море» (Комітент) та Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового і спеціального призначення «Укрспецекспорт» (Комісіонер, ДК «Укрспецекспорт») укладено договір комісії № USE-16.1-400-D/K-08, відповідно до умов якого Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за комісійну плату укласти з замовником за рахунок Комітента, але від свого імені, правочин (зовнішньоекономічний контракт) щодо суднобудування Кораблів № 1 та № 2 (без обладнання замовника згідно з Додатком № 19); виготовлення та поставки продукції; здійснення Технічного сприяння при дообладнанні Кораблів № 1 та № 2 та будівництві Кораблів № 3 та № 4 в країні замовника; проведення підготовки виробничо-технічного персоналу. Виступаючи від свого імені, Комісіонер самостійно укладає контракт із замовником на умовах цього Договору. Комітент зобов'язується сплатити Комісіонеру комісійну плату у зв'язку з виконанням доручення. Ціна договору, яка визначається як ціна продукції та виконаних робіт замовнику, встановлюється у розмірі 200 324 064,00 долара США та включає в себе погоджену Комітентом ціну продукції та виконаних робіт, комісійну плату та витрати Комісіонера.
17.03.2011 між ВАТ «ФСК «Море» (Комітент) та ДК «Укрспецекспорт» (Комісіонер) укладено додаткову угоду № 5 до Договору комісії № USE-16.1-400-D/K-08 від 22.12.2008, відповідно до якої п. 2.1 Договору доповнено підпунктом «v. Проведення теоретичної підготовки двох екіпажів Корабля замовника, практичної підготовки двох екіпажів Корабля замовника, теоретичної та практичної підготовки персоналу ГТО Замовника». Також, ціна Договору, яка визначається як ціна реалізації продукції та робіт замовнику, встановлюється у розмірі 204 412 837,00 доларів США згідно з Додатком № 1 та включає у себе погоджену Комітентом ціну продукції та робіт і включає витрати Комітента, які пов'язані з виконанням власних зобов'язань за цим договором. Сторони погодили, що граничний розмір комісійної плати та витрат Комісіонера не має перевищувати 15 557 367,00 доларів США.
З примітки до Додатку № 1 «Загальна специфікація продукції та робіт» до Додаткової угоди № 5 від 17.03.2011 до Договору комісії № USE-16.1-400-D/K-08 від 22.12.2008 вбачається, що ціну по п. 27 та п. 28.2 цього Додатку зазначено з урахуванням податку на додану вартість. У п. 27 Додатку № 1 зазначено: «Підготовка виробничо-технічного персоналу - 198 531,00 долар США». У п. 28.2 Додатку № 1 зазначено: «Практична підготовка екіпажів Корабля замовника - 3 794 136,00 доларів США».
26.08.2011 між ВАТ «ФСК «Море» (Комітент) та ДК «Укрспецекспорт» (Комісіонер) укладено додаткову угоду № 9 до Договору комісії № USE-16.1-400-D/K-08 від 22.12.2008, відповідно до якої Комітент доручає Комісіонеру здійснити необхідні заходи, щодо подання автотранспорту та судна-перевізника. Здійснити завантаження та автотранспорт матеріалів для будування Кораблів № 3 і № 4, обладнання, комплекту технологічної оснастки. Погоджена ціна продукції та робіт, яка встановлена Комітентом для Комісіонера для передання на комісію становить 189 105 470,00 доларів США, погоджений граничний розмір комісійної плати та витрат Комісіонера не має перевищувати 15 307 367,00 доларів США.
Відповідно до умов договору ВАТ «ФСК «Море» у жовтні 2011 року відвантажило ДК «Укрспецекспорт» частини комплекту (першої партії) матеріалів для будівництва кораблів № 3 та № 4, що підтверджується товарно-транспортними накладними № 064 від 05.09.2011 на суму 181 359,62 доларів США; № 016 від 20.06.2011 на суму 60 000,00 доларів США.
Згідно з довіреністю № Д1020/2011 від 29.08.2001 ДК «Укрспецекспорт» уповноважує завідуючого сектору Коссе С.І. підписати з ВАТ «ФСК «Море» акти приймання-передачі продукції відповідно до умов Договору комісії № USE-16.1-400-D/K-08 від 22.12.2008.
Вивіз частини комплекту матеріалів для будівництва кораблів № 3 та № 4 за межі митної території України підтверджується вантажними митними деклараціями: № 500040403/2011/002482 від 03.10.2011 на загальну суму 936 337,38 грн. (згідно з відміткою Південної митниці задекларований товар вивезено 03.10.2011); № 100200000/2011/772386 від 19.10.2011 на загальну суму 478 542,00 грн. (згідно з відміткою Південної митниці задекларований товар вивезено 19.10.2011).
Замовник - нерезидент Бюро закупівель Управління Міжнародного співробітництва Головного управління Озброєнь і Військової техніки (ГУОВТ) Народно-визвольної армії Китаю (НВАК); Країна Замовника - Китайська народна Республіка; Верф Замовника - Гуанчжоуська Суднобудівна Компанія «Хуану» з обмеженою відповідальністю при Китайській Державній Суднобудівній Корпорації, м. Гуанчжоу, КНР; Корабель - десантний корабель на повітряній подушці проекта 958.
На підставі вантажних митних декларацій № 500040403/2011/002482 від 03.10.2011 та № 100200000/2011/772386 від 19.10.2011 позивачем виписано Замовнику податкові накладні № 2 від 03.10.2011 на суму 936 327,38 грн., № 15 від 19.10.2011 на суму 478 542,00 грн., всього на суму 1 414 879,38 грн.
Таким чином, сторонами укладено договір комісії, відповідно до якого Комісіонер-резидент (ДК «Укрспецекспорт») за дорученням Комітента-резидента (ВАТ ФСК «Море») здійснює вивезення комісійних товарів за межі митної території України з метою його продажу покупцю-нерезиденту. Для цього Комітент передає товар Комісіонеру, тобто проводиться господарська операція у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
На виконання вимог договору комісії № .1-400-D/K-08 від 22.12.2008 ДК «Укрспецекспорт» перерахувало на розрахунковий рахунок ВАТ ФСК «Море» грошові кошти: у сумі 70 000,00 доларів США, які зараховані у гривневому еквіваленті у розмірі 558 089,00 грн., меморіальний ордер № ВН-1 від 03.10.2011; у сумі 10 200 000,00 доларів США, які зараховані у гривневому еквіваленті у розмірі 81 331 740,00 грн., меморіальний ордер № ВН-104 від 13.10.2011; у сумі 6 850 000,00 доларів США, які зараховані у гривневому еквіваленті у розмірі 54 633 545,00 грн., меморіальний ордер № ВН-5, призначення платежів - передплата за договором комісії № USE-16.1-400-D/K-08 від 22.12.2008.
Положеннями пп. 195.1.1 п.195.1 ст. 195 Податкового кодексу України, що вступив в дію з 01.01.2011, передбачено, що за нульовою ставкою оподатковуються операції експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства.
Державною службою експортного контролю України підтверджено факт наявності зовнішньоекономічного контракту від 23.12.2008 № USE -16.1-63-К/КЕ-08.
Відповідно до ч. 2 п. 189.4 ст. 189 Податкового кодексу України дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання (отримання) товарів (послуг) у межах договорів комісії та інших цивільно-правових договорів визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 Податкового кодексу України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства (пп. «а» пп. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України).
Пунктом 187.11 ст. 187 цього Кодексу передбачено, що попередня (авансова) оплата вартості товарів, що експортуються або імпортуються, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку, такого експортера або імпортера.
З аналізу викладених норм вбачається, що за операцією експорту (вивезення) товарів за межі митної території України податкові зобов'язання з податку на додану вартість визначаються на дату фактичного здійснення такого вивезення, тобто на дату оформлення вантажної митної декларації митним органом. Право на застосування нульової ставки податку на додану вартість, відповідно, право на отримання бюджетного відшкодування, є тільки у продавця експортної продукції - її власника (комітента).
З урахуванням положень п. 200.16 ст. 200 Податкового кодексу України, на послуги комісіонера, який залучається для продажу товарів на експорт, нульова ставка податку на додану вартість не поширюється, і отримана комісійна винагорода за надані комітенту послуги підлягає оподаткуванню за основною ставкою і не включається до митної вартості товарів (супутніх послуг).
Тобто, при отриманні комітентом авансової оплати вартості товарів, що експортуються комісіонером, жодних податкових наслідків не виникає.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що отримання позивачем від ДК «Укрспецекспорт» за договором комісії № USE-16.1-400-D/K-08 від 22.12.2008 авансового платежу у розмірі 83 257 629,53 грн. не підлягає включенню до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що спростовує посилання податкового органу на необхідність донарахування ВАТ «ФСК «Море» суми податку на додану вартість у розмірі 13 876 272,00 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.07.2010 між ПП фірмою «ВЕЛ» (постачальник) та ВАТ «ФСК «Море» (замовник) укладено договір № 04, за умовами якого постачальник бере на себе обов'язок поставити та передати у власність замовника судову арматуру (товар). Загальна сума договору складає 20 463 305,56 грн., у тому числі податок на додану вартість за ставкою 20 % - 3 410 550,92 грн.
Крім того, між ПП фірмою «ВЕЛ» та ВАТ «ФСК «Море» укладено додаткові угоди № 1, 2, 3, 4 до договору № 04 від 22.07.2010, відповідно до яких загальна сума договору неодноразово перераховувалась.
14.10.2011 ПП фірмою «ВЕЛ» та ВАТ «ФСК «Море» укладено додаткову угоду № 5 до договору № 04 від 22.07.2010, за умовами якої аванс в розмірі 55 % загальної суми Договору буде перераховано на розрахунковий рахунок постачальника протягом 12 банківських днів з дати підписання даного Договору та виставлення рахунку постачальником, податкова накладна по першій події; проміжний платіж у розмірі 40 % суми Договору буде перераховано на розрахунковий рахунок постачальника не пізніше 15 грудня 2011 року; кошти, що залишились, будуть перераховані на розрахунковий рахунок постачальника протягом 12 банківських днів з дати надходження товару на склад замовника.
26.07.2010 між ПП фірмою «ВЕЛ» (постачальник) та ВАТ «ФСК «Море» (покупець) укладено договір № 7/10, за умовами якого постачальник зобов'язується виготовити та передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити товар, найменування якого зазначається у Специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною договору. Загальна сума Договору складає 27 606 140,83 грн., у тому числі податок на додану вартість за ставкою 20 % в сумі 4 601 023,47 грн.
28.07.2010 між ПП фірмою «ВЕЛ» та ВАТ «ФСК «Море» укладено додаткові угоди № 1, 2, 3, 4 до договору № 07/10 від 26.07.2010, відповідно до яких загальна сума договору неодноразово перераховувалась.
08.11.2011 між ПП фірмою «ВЕЛ» та ВАТ «ФСК «Море» укладено додаткову угоду № 5 до договору № 07/10 від 26.07.2010, відповідно до якої оплата за товар здійснюється наступним чином: аванс - 55 % загальної суми Договору, у розмірі 15 183 377,46 грн. (у тому числі ПДВ 20 % - 2 530 562,91 грн.); проміжний платіж - 40 % загальної суми Договору в розмірі 4 600 000,00 грн. (у тому числі ПДВ 20 % - 766 666,67 грн.) не пізніше 15 грудня 2011 року; остаточний розрахунок - 5 % ціни кожного найменування товару протягом 12 банківських днів від дати надходження товару на склад покупця.
25.04.2011 між ПП фірмою «ВЕЛ» (постачальник) та ВАТ «ФСК «Море» (покупець) укладено договір № 17, за умовами якого постачальник зобов'язується виготовити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на загальну суму 22 956,00 грн. (у тому числі ПДВ 20 % - 3 826,00 грн.).
20.07.2011 між ПП фірмою «ВЕЛ» та ВАТ «ФСК «Море» укладено додаткову угоду № 1 до договору № 17 від 25.04.2011, відповідно до якої загальна сума договору складає 24 552,00 грн.
На виконання умов зазначених договорів позивачем сплачено ПП фірмі «ВЕЛ» 8 201 478,00 грн., у тому числі податок на додану вартість у сумі 1 366 913,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.
Від ПП фірми «ВЕЛ» позивачем отримано податкові накладні на загальну суму 8 201 478,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 1 366 913,00 грн. (т. 1 а.с. 165-183).
Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України).
Пунктом 198.6 ст. 198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).
Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
Згідно п. 201.10 ст. 201 даного Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Правовий аналіз наведених норм дає підстави колегії суддів Вищого адміністративного суду України вважати, що наявність у платника податку (позивача) виданих йому продавцями товарів (послуг) податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог Податкового кодексу України, і сплата продавцям податку на додану вартість у складі ціни товару є достатніми підставами для формування податкового кредиту платника податку при реальному вчиненні господарських операцій.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, у жовтні 2011 року позивачем придбано товарно-матеріальні цінності на загальну суму 2 551 560,49 грн., ПДВ - 510 312,00 грн., що підтверджується видатковими накладними (т.2 а.с. 232а, 233, 235). Транспортування товару до ВАТ «ФСК «Море» підтверджується товарно-транспортними накладними (т. 3 а.с. 12-17).
Придбані товарно-матеріальні цінності оприбутковано на складі згідно прибуткових ордерів (т.2 а.с. 232-234).
Згідно з ліміт-вимогами № ТРз0061 від 25.10.2011, № ТРз0065 від 09.11.2011, № ТРз0080 від 13.12.2011, № ТРз0085 від 14.12.2011, № ТРз0088 від 20.12.2011, № ТРз0088 від 11.01.2012, № ТРз0095 від 26.01.2012, № ТРз0098 від 17.02.2012, № ТРз0098 від 17.02.2012, № ТРз0108 від 12.03.2012 товарно-матеріальні цінності, придбані у ПП фірми «ВЕЛ» у жовтні 2011 року, були використані у виробництві для виконання замовлень за проектом № 958 у сумі 1 665 489,94 грн. (без ПДВ) згідно наказу Голови правління - генерального директора ВАТ «ФСК «Море» № 28/П від 26.01.2011 «Про відкриття замовлень» (т.2 а.с. 236-245).
Таким чином, документами первинного бухгалтерського та податкового обліку підтверджується законність збільшення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість у жовтні 2011 року за податковими накладними, отриманими від ПП фірми «ВЕЛ» на загальну суму 1 366 913,00 грн.
Крім того, 03.07.2008 між Юридичною фірмою «Ілляшев та Партнери» (виконавець) та ВАТ «ФСК «Море» (замовник) укладено договір, за умовами якого юридична фірма бере на себе зобов'язання по наданню юридичних послуг відповідно до доручень замовника щодо представництва інтересів ВАТ «ФСК «Море» по справі про банкрутство останнього (справа Господарського суду АР Крим № 2-3/626-2008). Вартість послуг юридичної фірми, що надаються відповідно до цього Договору, визначається як еквівалент 8 500 євро (без ПДВ) з урахуванням офіційного курсу валюти платежу до євро, що встановлюється Національним банком України на дату акта виконаних робіт, за кожен повний місяць надання послуг (починаючи з серпня 2008 року). Підтвердженням факту надання послуг є акт/акти виконаних робіт. Датою поставки послуг є дата акта виконаних робіт.
На момент укладання Договору щодо ВАТ «ФСК «Море» у справі № 2-3/626-2008 було відкрито процедуру санації згідно ухвали Господарського суду АР Крим від 02.07.2008.
Відповідно до вищезазначеного Договору ТОВ «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» надало на користь ВАТ «ФСК «Море» юридичні послуги вартістю 1 992 946,97 грн., у тому числі ПДВ - 332 157,00 грн., що підтверджується актом від 25.10.2011 № 120 здачі-прийняття виконаних робіт.
За даними звіту про проведену роботу ТОВ «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» здійснювало юридичний супровід ВАТ «ФСК «Море» у справі про банкрутство із наданням консультаційних послуг з питань українського законодавства, здійснювало участь у засіданнях зборів та комітету кредиторів, проведення переговорів з дебіторами, кредиторами, опрацювання та підготовку процесуальних документів (проектів заяв, запитів, листів, апеляційних та касаційних скарг тощо). Підтвердженням надання вказаних юридичних послуг є судові документи по справі № 2-3/626-2008, які зазначені в звіті ТОВ «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» (т. 3 а.с. 24-135).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-ХІІ в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.
Згідно п.1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що зазначені юридичні послуги, які полягають у проведенні заходів запобігання визнання боржника ВАТ «ФСК «Море» банкрутом, мають на меті відновлення платоспроможності ВАТ «ФСК «Море», що безпосередньо пов'язано з подальшою реалізацією ним господарської діяльності.
Згідно наданих документів представництво ВАТ «ФСК «Море» в судовому процесі здійснювала фізична особа ОСОБА_9, який є адвокатом та фахівцем ТОВ «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери».
ВАТ «ФСК «Море» за платіжним дорученням від 25.10.2011 № 413422 сплатило ТОВ «Юридична фірма «Ілляшев та партнери» вартість юридичних послуг - 1 992 946,97 грн., у тому числі ПДВ - 332 157,83 грн.
25.10.2011 ТОВ «Юридична фірма «Ілляшев та партнери» на ім'я позивача виписало податкову накладну № 32 на загальну суму 1 992 946,97 грн. (ПДВ - 332 157,83 грн.), включену ВАТ «ФСК «Море» до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2011 року.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позивачем правомірно до складу податкового кредиту у жовтні 2011 року включено суми податку на додану вартість за податковою накладною, отриманою від ТОВ «Юридична фірма «Ілляшев та партнери» на суму 332 157,83 грн.
Також, 19.04.2011 між ВАТ «ФСК «Море» (замовник) та ВАТ «Завод «Фіолент» (виконавець) укладено договір № 250067, за умовами якого замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язок щодо консультування та надання інформації (послуг), а замовник зобов'язується прийняти та сплатити вартість наданих послуг на умовах та в порядку, визначених цим договором.
04.10.2011 ВАТ «ФСК «Море» та ВАТ «Завод «Фіолент» складено акт наданих послуг, загальна вартість яких становить 94 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 15 666,67 грн.
Крім того, 04.10.2011 між вказаними сторонами затверджено технічний акт виконання робіт за договором № 250067 від 19.04.2011, згідно якого в рамках будівництва корабля проекта 958 в період з 18.04.2011 по 04.10.2011 спеціалістами ВАТ «Завод «Фіолент» були надані консультаційні послуги спеціалістам ВАТ «ФСК «Море». Необхідність проведення консультаційних послуг обумовлена новими вимогами до монтажу, експлуатації, проведення швартових та ходових іспитів. Консультаційні послуги надавали 8 спеціалістів ВАТ «Завод «Фіолент», затрачений час склав 609 н/годин (т. 2 а.с. 211).
За отримані послуги ВАТ «ФСК «Море» проведену повну оплату, що підтверджується платіжним дорученням від 04.10.2011 № 413114.
04.10.2011 ВАТ «Завод «Фіолент» на ім'я ВАТ «ФСК «Море» виписано податкову накладну № 36 на загальну суму 94 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 15 666,67 грн., внесену до реєстру виданих та отриманих податкових накладних позивача у жовтні 2011 року.
Враховуючи вищевикладене, оскільки реальність надання консультаційних послуг за договором № 250067 від 19.04.2011 підтверджено первинними документами, суди попередніх інстанцій правомірно дійшли висновку про те, що суми податку на додану вартість у розмірі 15 666,67 за податковою накладною, отриманою від ВАТ «Завод «Фіолент», віднесено позивачем до складу податкового кредиту з дотриманням норм Податкового кодексу України.
Порядок визначення суми податку, яка підлягає сплаті до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню та строки проведення розрахунків встановлено нормами ст. 200 Податкового кодексу України.
Згідно п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 ст. 200 вказаного Кодексу визначено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Аналізуючи приписи Податкового кодексу України, колегія суддів погоджується із висновком про те, що право платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість безпосередньо залежить від фактичної сплати ним податку постачальникам товарів або послуг у попередніх податкових періодах у складі вартості таких товарів (послуг).
Факт оплати товарів (робіт, послуг), наданих постачальниками таких товарів (робіт, послуг), підтверджено відповідними платіжними документами за період, що перевірявся. Тобто, в розрахунок бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року включено податкові накладні, видані за фактом отримання товару та оплати їх вартості постачальникам.
Колегія суддів вважає, що ознак наявності обставин, які б свідчили про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування, судами першої та апеляційної інстанцій не виявлено, а матеріалами справи підтверджено, що сума податку на додану вартість, заявлена позивачем до відшкодування з Державного бюджету України за жовтень 2011 року в розмірі 1 453 996,00 грн., відповідає сумі податку, фактично сплаченій ним у попередніх податкових періодах постачальникам товарів (послуг).
Доводами касаційної скарги наведене не спростовується.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210, 214, 215, 220, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
1. Касаційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, що є правонаступником Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.02.2013 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013 у справі № 2а-1316/12/0170/14 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:(підпис)А.М. Лосєв
Судді(підпис)Л.І. Бившева
(підпис) В.В. Кошіль