31 березня 2014 року м. Київ К/800/14792/14
Суддя Вищого адміністративного суду України Цуркан М.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 2 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про зобов'язання вчинити дії,
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 2 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року, цей позов задоволено.
Відповідача зобов'язано припинити утримання сум пенсії ОСОБА_1, а також зобов'язано повернути безпідставно стягнуті кошти разом із нарахованою пенею в загальному розмірі 4 168,08 грн.
Суди мотивували свої рішення тим, що законом передбачено виключний перелік підстав для стягнення переплати пенсії. Оскільки встановлено, що позивач подала до пенсійного органу усі необхідні документи для правильного визначення розміру її пенсії (у тому числі вчасно повідомила про реєстрацію як підприємця), то переплата сталась з вини відповідача.
Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва звернулося з касаційною скаргою на вказані рішення судів, в якій просить їх скасувати, а у задоволенні позову відмовити. При цьому у скарзі не спростовує висновків судів про належне повідомлення позивачем пенсійного органу щодо наявності обставин, які впливають на розмір пенсії.
У відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.
Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
За змістом пункту 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга повинна бути обґрунтованою, тобто містити посилання на помилкове застосування судами норм матеріального права, які не підлягають застосуванню до спірних відносин; та/або неправильне застосування норм матеріального права, які хоч і підлягають застосуванню, проте неправильно витлумачені судами; та/або порушення судами норм процесуального права (та пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи, у випадку, якщо оскаржується судове рішення по суті).
Виходячи з викладеного, зазначена касаційна скарга не є обґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки повторюють аналогічні доводи заперечень на позов та апеляційної скарги, які були належним чином досліджені й оцінені судами, а заявник не наводить підстав вважати, що суди при цьому неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 2 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року.
Ухвала оскарженню не підлягає
Суддя
Вищого адміністративного
суду України М.І. Цуркан
Суддя М.І. Цуркан