13 березня 2014 року м. Київ К/9991/56626/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Блажівської Н.Є.,
Усенко Є.А.
розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Державного підприємства «Довжанське лісове господарство» на постанову Господарського суду Закарпатської області від 9 жовтня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року у адміністративній справі за позовом Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області (далі - КРУ) до Державного підприємства «Загатянське лісове господарство» (далі - Підприємство)
про зобов'язання виконати вимогу, -
У грудні 2007 року КРУ звернулося із позовом до Підприємства, правонаступником якого є Державне підприємство «Довжанське лісове господарство» про зобов'язання виконати Вимогу КРУ № 02-12/720 від 3.10.2007 року в частині відшкодування вартості безпідставно списаного майна, у розмірі 1 309,55 грн. до доходу Державного бюджету України та відшкодування наданих та виплачених матеріальних, фінансових та спонсорських допомог, у розмірі 29 172,91 грн.
На обґрунтування позову зазначило, що Підприємство не порушило вимоги п. 9 ст. 75 Господарського кодексу України, оскільки надані кошти які не є державними, вони не були виділені з бюджету держави і є власними коштами Підприємства, які були зароблені від господарської діяльності Підприємства.
Господарським кодексом України не передбачене накладання санкцій за невиконання фінансових планів, оскільки за ст. 7 Статуту підприємства, орган управління майном не має права втручатись в оперативну і господарську діяльність підприємства.
Використання власних коштів підприємства, у розмірі 29 172,91 грн., здійснене відповідно до вимог Статуту підприємства.
9 жовтня 2009 року постановою Господарського суду Закарпатської області, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року, позов задоволений.
Зобов'язано Підприємство виконати Вимогу № 02-12/720 в частині стягнення в дохід Державного бюджету України 30 482,46 грн.
Задовольняючи позов суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що Вимога № 02-12/720 Підприємством не оскаржувалась, є чинною і підлягає виконанню.
Підприємство звернулося із касаційною скаргою про скасування постанови Господарського суду Закарпатської області та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, у період з 26.07.2007 року до 12.09.2007 року КРУ здійснила ревізію фінансово-господарської діяльності Підприємства за період з 1.07.2005 року до 1.07.2007 року, 17.09.2007 року був складений акт ревізії.
3 жовтня 2007 року КРУ прийняла Вимогу № 02-12/720 про усунення Підприємством виявлених ревізією порушень фінансового законодавства.
Відповідно до п. 5 зазначеної вимоги Підприємство зобов'язане вирішити питання щодо відшкодування вартості майна, списаного у порушення п. 5 ст. 75 Господарського кодексу України, у розмірі 1 309,55 грн., а п. 9 забезпечити повне відшкодування наданих та виплачених матеріальних, фінансових та спонсорських допомог у порушення п. 9 ст. 75 Господарського кодексу України, у розмірі 29 172,91 грн.
Колегія суддів, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову з таких підстав.
Згідно з п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» КРУ здійснює державний фінансовий аудит виконання державних (бюджетних) програм, діяльності бюджетних установ, суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також інших суб'єктів господарювання, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно; здійснює контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених під час проведення державного фінансового контролю.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» КРУ надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» дії службових осіб державної контрольно-ревізійної служби можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.
Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що предметом позову у даній справі є зобов'язання Підприємства виконати вимогу органу контрольно-ревізійної служби, яка не була в законному порядку оскаржена та не визнана незаконною і підлягає виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись ст.,ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Державного підприємства «Довжанське лісове господарство» відхилити.
Постанову Господарського суду Закарпатської області від 9 жовтня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: Сірош М.В.
Блажівська Н.Є.
Усенко Є.А.