13 березня 2014 року м. Київ К/9991/55903/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Блажівської Н.Є.,
Усенко Є.А.
розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватра-Укр» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватра-Укр» до Державної інспекції з контролю за цінами у Тернопільській області,
про скасування рішення,
У березні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ватра-Укр» (далі - Товариство) звернулося із позовом до Державної інспекції з контролю за цінами у Тернопільській області (далі - Інспекція) про скасування рішення Інспекції №00001414/4 від 17.02.2011 року (далі - Рішення №00001414/4) щодо застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
На обґрунтування позову Товариство зазначило, що при наданні послуг плата за них не перевищувала граничних норм, встановлених рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 803 від 5.05.2008 року (далі - Рішення № 803) щодо встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і на інші житлово-комунальні послуги.
24 березня 2011 року постановою Тернопільського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що Товариство при нарахуванні мешканцям плати за житлово-комунальні послуги керувалося тарифами, встановленими Рішенням № 803, але не враховуючи вимоги п. 6 розділу 1 додатку 2 до нього, яким передбачено, що у разі невиконання робіт або виконання їх не в повному обсязі Виконавцем до тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, застосовуються знижки згідно з розділом 3 даного рішення.
Товариство звернулося із касаційною скаргою про скасування постанови Тернопільського окружного адміністративного суду та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, у період з 27.01.2011 року до 10.02.2011 року Інспекцією здійснена перевірка діяльності Товариства за період з 1.01.2010 року до 31.12.2010 року щодо додержання державної дисципліни цін, за результатами якої 10.02.2011 року складений акт.
Зазначеним актом встановлено, що Товариством при здійсненні на протязі 2010 року нарахування мешканцям плати за житлово-комунальні послуги, не здійснило перерахунок при ненаданні (наданні не в повному обсязі) послуг з прибирання прибудинкових територій та сходових кліток, освітлення місць загального користування, дератизації, дезінфекції, у зв'язку з чим Товариство необґрунтовано отримало виручку.
17 лютого 2011 року Інспекція прийняла Рішення №00001414/4 щодо застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, відповідно до якого з Товариства була стягнута необґрунтовано отримана виручка, у розмірі 11 961,1 грн., а також штрафні санкції, у розмірі 23 922,38 грн.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги є результатом господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих приміщеннях, будинках і споруд, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Виконавцем житлово-комунальних послуг слід вважати суб'єкта господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг споживачу відповідно до умов договору. Споживачем таких послуг є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу, яка являє собою результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до п. 1 додатку 3 Рішення № 803 виконавець, керуючи даною структурою, погоджує в управлінні житлово-комунального господарства га екології планові постатейні витрати по кожному будинку.
Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що Товариством не були погоджені планові структури витрат при наданні житлово-комунальних послуг мешканцям гуртожитку, Інспекцією правомірно використано структуру витрат затверджену зазначеним Рішенням № 803.
Інспекція застосовує до суб'єкта господарювання адміністративно-господарські санкції - рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної виручки разом із застосуванням 200% штрафу, згідно з ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» та п. 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових санкцій (штрафних санкцій) санкцій органами державного контролю за цінами.
Висновки судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову є обґрунтованими.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись ст.,ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватра-Укр» відхилити.
Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: Сірош М.В.
Блажівська Н.Є.
Усенко Є.А.