25.02.2014 Суддя: Марченко Н. Ю.
Справа № 253/15341/13-а
25 лютого 2014 року Центрально-Міський районний суд міста Горлівки Донецької області в складі: головуючої-судді Марченко Н.Ю. при секретарі Сердцовій К.Є., за участю представника позивача Коваленко О.В., представників відповідача Павленко О.Г.,Сєрякової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівка адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому посилається на те, що він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії. Статтею 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. У відповідності до ч. 1 ст. 55 вказаного Закону він має право на пенсію зі зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на 10 років. Також у відповідності до ч. 1 ст. 51 Закону він має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, що призначається у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Маршрутним листом, виданим трестом “Донецькшахтопрохідка” за номером 01/732 від 24.12.1991 року, підтверджується, що він знаходився в зоні ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС сім днів з 5 по 11 червня 1986 року включно. Довідкою, виданою Горлівським управлінням шахтобудмеханізації за № 445 від 10.09.1992 року, підтверджується, що він знаходився на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 5 червня по 11 червня 1986 року. Довідкою, виданої генеральним підрядником звідного загону Мінвуглепрому СРСР, підтверджується, що він проводив роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у червні 1986 року та отримав дозу опромінення у розмірі 23,4 бер. Також довідкою, виданою Горлівським управлінням шахтобудмеханізації № 10 від 12.11.1992 року, підтверджується, що на підставі наказу № 10 від 02.06.1986 року він був командирований до 30-кілометрової зони у м. Чорнобиль з 5 червня 1986 року по 11 червня 1986 року в якості машиніста автокрана. 11 липня 2013 року він звернувся до УПФУ в Центрально-Міському районі м. Горлівки з заявою про призначення пенсії за віком згідно ст. 55 вищевказаного Закону. Але рішенням відповідача від 19 липня 2013 року № 117 йому відмовлено в призначенні пенсії через те, що подані документи не є первинними. Позивач просить визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки по відмові в призначенні йому державної пенсії зі зменшенням пенсійного віку; зобов'язати відповідача призначити та забезпечити виплату йому державної пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 13.07.2013 року, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статті 51 цього ж Закону з дати призначення державної пенсії.
У судовому засіданні представник позивача Коваленко О.В. позов підтримала та наполягала на його задоволенні.
Представники відповідача Костомарова О.Д., Павленко О.Г., Сєрякова О.О. у судовому засіданні позов не визнали з підстав, викладених у письмових запереченнях, а саме, що позивачем для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку подані документи, які суперечать вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року № 22-1. Довідка про роботу в зоні відчуження та отриману дозу опромінення не має штампу та вхідного номера, довідка Горлівського управління шахтобудмеханізації тресту “Артемшахтобуд” не має номеру. В маршрутному листі зазначено, що позивач знаходився в зоні ліквідації наслідків аварії 7 днів, а в довідці № 10 зазначено, що заробіток нарахований за 6 днів роботи в зоні ліквідації. Також різняться суми нарахованого заробітку. Просили у задоволенні позову відмовити.
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає встановленим наступне:
Позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії у 1986 році, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 27 грудня 1993 року, яке перереєстроване 04.08.1997 року.
Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання пенсії, на 10 років.
11 липня 2013 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі в м. Горлівки від 19 липня 2013 року № 117 позивачу відмовлено в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС через відсутність первинних документів, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводилися роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Разом з тим, суд вважає, що таке рішення відповідача є неправомірним з огляду на наступне:
Пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 липня 2005 року № 22-1, передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додається довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населених пункт чи об'єкт, де особою проводилися роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.
У разі неможливості подання довідки за формою №122 внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, для визначення права на призначення пенсії надаються інші (первинні) документи, що стверджують період роботи в зоні відчуження: для відряджених довідки про період роботи в зоні відчуження, табелі обліку робочого часу в період роботи в зоні, подорожні листи для водіїв, копії відомостей (особових рахунків) на виплату заробітної плати.
Як вбачається з маршрутного листа Горлівського управління шахтобудмеханізації треста “Артемшахтобуд” машиніст автокрану ОСОБА_1 працював у м. Чорнобиль у зоні ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 7 днів з 5 червня по 11 червня 1986 року. Згідно довідки № 445 від 10.09.1992 р., виданої Горлівським управлінням шахтобудмеханізації, ОСОБА_1 знаходився на ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС з 05.06.1986 року по 11.06.1986 року. Факт участі позивача в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС також підтверджується довідкою за підписом генерального підрядника звідного загону Мінвуглепром СРСР та головного технічного інспектора праці ЦК профспілки вугільників при звідному загоні про отримання позивачем дози опромінення під час проведення робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у червні 1986 року, довідками Горлівського управління шахтобудмеханізації про заробіток позивача в зоні ліквідації аварії на ЧАЕС тощо.
Вказані документи про роботу позивача в зоні ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС узгоджуються між собою, недійсними не визнавалися. Відповідачем не надано суду жодних доказів, що дані, які містяться в довідках про роботу позивача у зоні ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, містять неправдиві або недостовірні дані.
Суд вважає, що надані позивачем та досліджені документи доводять факт його участі в період з 5 червня 1986 по 11 червня 1986 року в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у м. Чорнобиль, оскільки в них зазначено період роботи, населений пункт, де позивачем проводилися роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, тому позивач має право на призначення йому пенсії відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” зі зниженням пенсійного віку на 10 років.
Таким чином, суд вважає, що рішення відповідача № 117 від 19 липня 2013 року про відмову в призначенні позивачу пенсії зі зниженням пенсійного віку є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки в даному випадку правове значення для позивача має саме рішення, а не дії відповідача.
Статтею 49 вищевказаного Закону передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Як передбачено ст. 53 Закону виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Отже позивач має право на призначення йому як учаснику ліквідації Чорнобильської катастрофи, крім державної, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Згідно вимог ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається з дня, який слідує за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за призначенням пенсії відбулося не пізніше трьох місяців.
Позивач досяг пенсійного віку із його зниженням 13 липня 2013 року, тому в даному випадку пенсія має бути призначена позивачу з 14 липня 2013 року.
За таких обставин, позов слід задовольнити частково, зобов'язавши Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки призначити та забезпечити виплату ОСОБА_1 державної пенсії зі зменшенням пенсійного віку та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, з 14 липня 2013 року як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАСУ, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки № 117 від 19.07.2013 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні державної пенсії зі зменшенням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки призначити та забезпечити виплату ОСОБА_1 державної пенсії зі зменшенням пенсійного віку та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, з 14 липня 2013 року як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Донецької області шляхом подання апеляційної скарги через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАСУ, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя: Н. Ю. Марченко